Холодна війна є кращою, ніж Третя світова (огляд преси)

Сьогоднішня газета Wall Street Journal аналізує призначення нового прем’єр-міністра Молдови Кирила Габуріча.

«Призначення про-західного бізнесмена є викликом для мрії Володимира Путіна відновити домінування Росії на периферії Східної Європи. Після двох місяців міжпартійних суперечок у Молдови нарешті є глава уряду, який обіцяє до 2018-го року підготувати країну до асоційованого членства в Європейському Союзі». «Вибір інтеграції із Заходом є більше, ніж політичним кроком. Зараз на країни-члени Євросоюзу припадає близько 40% молдовського експорту. І молдовани прагнуть і надалі диверсифіковувати свої економічні зв’язки на тлі економічної кризи в Росії. Зараз на цю країну припадає 25% експорту Молдови», - пише Wall Street Journal.

Газета New York Times опублікувала статтю про те, як сепаратисти вчора відзначали у Донецьку одночасно і День Радянської армії, і взяття Дебальцевого. Ендрю Крамер пише, що лідери сепаратистів нібито готові дотримуватись угод про припинення вогню. Водночас видання звертає увагу на повідомлення українського полковника Валентина Федічева, яке він зробив вчора на 5-му каналі. Федічев визнав втрату в Дебальцевому американської системи визначення точок артилерійського вогню. «Полковник Федічев сказав, що офіцери підготувались до відступу та заклали вибухівку, яка повинна була підірвати все обладнання. Зокрема і військову техніку, і радарні системи. Батальйон, який відступав останнім, мав наказ усе підірвати». «Ми чули вибухи, але мабуть здетонувало не все», - цитує Федічева New York Times. Видання також повідомляє, що вчора сепаратисти запросили режим припинення вогню в районі Донецького аеропорту. Вони планують туди підігнати важку техніку, щоб розібрати бетонні завали та дістати тіла всіх загиблих вояків.

Італійська La Repubblica підготувала статтю про те, як на Донбасі чеченці воюють і на боці сепаратистів, і на боці України. На думку кореспондента Джорджіо Челла: «На території Східної України виник конфлікт у конфлікті, свого роду матрьошка. Маленька громадянська війна розгорнулась за межами національної території між напіввійськовими формуваннями представників однієї мови, однієї національності та однієї релігії. Мова йде про збройні групи чеченців». «Цю війну можна назвати свого роду екстериторіальною чеченською громадянською війною, де один одному протистоять угруповання, пов’язані з Рамзаном Кадировим. З одного боку. З іншого - представники діаспори, які борються проти Москви з позицій реваншизму та анти-імперіалізму. Мова йде про жорстоке протиборство між чеченцями-мусульманами, які пропагують вахабізм та виступають з створення химерного Емірату Кавказ, та чеченцями, які сповідують традиційний іслам і віддані чеченській автономії, створеній Рамзаном Кадировим. Ці дві сторони надають підтримку арміям, які складаються виключно з християн», - пояснює Джорджіо Челла. «Вісь Москва-Грозний, а точніше Путін-Кадиров, набирає все більшого значення для забезпечення російської геополітичної стабільності за межами Північного Кавказу», - робить висновок італійський журналіст.

Конфлікт між Україною та Росією на сторінках Новой газеты розглядає професор оксфордського університету Володимир Пастухов. На його думку: «Зараз будь-яке мирне рішення треба вписувати у трьохмірний політичний ландшафт — в громадянську війну, в російську інтервенцію та глобальне змагання Росії та Заходу. Якщо пропонувати рішення тільки в одній площині, тоді воно буде завідомо тимчасовим та неможливим для виконання. Що ми сьогодні і спостерігаємо». Торкаючись питання «договороздатності путінського режиму», автор зазначає, що Росія та Захід — історичні суперники, але в їхніх взаєминах немає антагонізму, і вони досі знаходили спосіб співіснувати без війн на континенті протягом тривалого часу. «Якщо сімдесят років тому в Ялті та Потсдамі Захід зміг домовитись з комуністичною Росією, то сьогодні цей досвід можна повторити з Росією посткомуністичною. Просто не треба себе обдурювати та називати ці угоди «партнерством» або будівництвом «великої Європи». Безумовно, такий мир — це повернення до холодної війни. Але холодна війна є кращою, ніж «третя світова»», - зазначає професор Оксфорда Володимир Пастухов. Він за скликання нової широкої мирної конференції за участі головних країн світу, де по суті відбудеться підписання другої редакції Гельсінської угоди. Незабаром їй виповниться 40 років.