ENRU

Хто і чому погрожує виданню «Новое время»

00dcc398b4d75e45f
У редакції «Нового Времени» чекають судового позову й готові захищатися (на фото — журналіст Іван Верстюк) Фото: Громадське

5 квітня у виданні «Новое Время» вийшло розслідування журналіста Івана Верстюка під назвою «Служили два товариші». Головна його фабула — корупційні схеми в оборонній промисловості України. Герої розслідування — Олег Гладковський, перший заступник секретаря РНБО та голова парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Сергій Пашинський.

За тиждень матеріал набув розголосу. Пашинський звинуватив «Новое Время» в проросійському пропагандизмі та дезінформації, журналісти ж зі свого боку заявили про погрози від народного депутата. Громадське пояснює, що відбулося.

Факти розслідування

Автор розслідування Іван Верстюк стверджує, що працював над матеріалом не один тиждень. Під час написання спілкувався із Сергієм Пашинським і вже тоді отримував від нього емоційну реакцію на запитання.

«Під час війни люди надто чутливо ставляться до такої теми, як корупція в оборонному секторі. Тому коли я написав про те, як голова комітету з оборони Верховної Ради Сергій Пашинський та заступник секретаря РНБО Олег Гладковський заробляють на оборонних поставках, це викликало таку жахливу реакцію», — розпочинає наше спілкування журналіст видання «Новое Время» Іван Верстюк.

У своєму матеріалі кореспондент стверджує: чиновники продають та закуповують військову техніку не за ринковими цінами.

Приміром, за матеріалами розслідування, у 2016 — 2017 роках Житомирський бронетанковий завод закупив машини в польської компанії Wtorplast. Поляки ж купували техніку як металобрухт у Чехії за ціною від 20 до 25 тисяч євро. В Україну відремонтовані БМП продали по частинах, за сумарною ціною 205 тисяч доларів за одиницю.

«У мене є багато документів про поставки оборонної продукції, які свідчать — Міноборони і Укроборонпром закуповують продукцію за завищеною ціною. Крім того, я маю набагато більше документів, ніж написано в статті. Зокрема, документи, згідно з якими буквально наступного тижня Міноборони закупить чергову партію БМП за цінами вищими, ніж ринкові», — стверджує Іван Верстюк, який планує продовжити тему розслідування в оборонній промисловості.

Окрім цього, він наводить у матеріалі факти зловживань і в інших випадках, як-то продаж детонаторів з України на Кіпр і подальший перепродаж сербам за 700-відсотковою вартістю. А ще — закупівля медичних і вантажних автомобілів для Міноборони в підприємства, яким володіє перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський.

На ці та інші звинувачення відреагував передусім Сергій Пашинський у матеріалі за 11 квітня на сайті Цензор.НЕТ. Народний депутат стверджує, що стаття в «Новом Времени» — це  «звинувачення проти міждержавних стосунків України та країн НАТО Чехії та Польщі» і що це «спроба дискредитації української армії та співробітництва з нашими союзниками».

Головний аргумент Пашинського — він не має жодної причетності до згаданих у розслідуванні «Нового Времени» схем. Хоча, як експерт у військовій тематиці, додає: купити один БМП з польською гарантією за 171,5 тисяч доларів (а не 205, як зазначено в  розслідуванні) — це навпаки успіх.

Отже, за всіма перерахованими звинуваченнями, як заявив Сергій Пашинський, він особисто та Укроборонпром подадуть до суду на видання «Новое время». Мета — не гроші, а спростування.

Народний депутат Сергій Пашинський (у центрі) під час засідання Ради, Київ, 18 січня 2018 року Фото: УНІАН

Спростування

«Я не хочу нікому дзвонити і не хочу, щоб мені дзвонили», — одна з тез допису головного редактора видання «Новое Время» Віталія Сича у Facebook 12 квітня 2018 року. За його словами, до редакції журналу прийшли адвокати Пашинського з пропозицією врегулювання конфлікту. Однією із пропозицій до Сича стало спонукання до дзвінка нардепу, від якого редактор видання відмовився.

«Вони сказали, що будуть «рвати» «Новое Время», втім, є інші варіанти. Чи означає це фізичну погрозу? Відповіли, мовляв, розумійте, як хочете. Мирним варіантом урегулювання виявилася публікація в журналі повного тексту багатосторінкової статті Пашинського (на Цензор.НЕТ). Також мені передали чорно-білу фотографію Пашинського, яку, за моїм проханням, передадуть у кольорі і яку я маю поставити на всю обкладинку як частину вибачення», — написав у Facebook головний редактор видання «Новое Время» Віталій Сич.

Імен адвокатів, які прийшли до редакції, він не назвав.

«Погрози висловили всьому виданню. У такій грубій формі погрози журналістам висловлювалися ще за часів Януковича. Та й тоді його медіа-посли зазвичай пропонували домовитись», — коментує ситуацію автор розслідування Іван Верстюк.

Уже 13 квітня на тому-таки Цензор.Нет уже вийшов блог від одного з адвокатів Пашинського — Володимира Ракова, під назвою «З усією повагою до журналістики»:

«Саме я той адвокат, який приїздив до Сича. Я не висловлював жодної погрози. Я абсолютно усвідомлюю, що ми живемо у 21-му столітті, відтак моя зустріч із паном головним редактором для медіації конфлікту (досудового вирішення) і сталася. Я висловив позицію, виходячи з норм людської етики та Закону, які дозволяють опублікувати в «Новом Времени» відповідь на надруковану неправдиву, на нашу думку, статтю».

За словами адвоката Пашинського, Віталій Сич викривив ситуацію, а дії захисників лежали суто в законній площині вимог про спростування недостовірної інформації.

Перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський  (ліворуч) під час засідання Ради національної безпеки і оборони України в Києві, 18 лютого 2015 року Фото: Володимир Струмковський/УНІАН

Реакція

З розмови із редакцією «Нового Времени» зрозуміло: вони чекають судового позову і готові захищатися.

Сергій Пашинський натомість запрошує представників видання і журналістів на засідання Комітету з питань нацбезпеки і оборони, яке відбудеться 18 квітня о 15:00.

Інший фігурант розслідування, перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський наразі мовчить. Громадське надіслало йому запит із проханням прокоментувати ситуацію.  

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк різко негативно висловилася щодо можливого тиску на журналістів:

«Ситуація насправді жахлива. Я не пригадую такого випадку, щоб адвокати приходити до редактора і щось від нього вимагали, даючи водночас якісь фотографії і погрожуючи, що «рватимуть». Ми постійно займаємося подібними справами. І зазвичай, якщо є якісь претензії, надсилається адвокатський запит до редакції, в якому висловлюються певні запитання чи пропозиції. У випадку ж з НВ такий візит адвокатів слід розцінювати, як погрозу журналістам. Це не нормальна практика, коли присилають якихось «ходоків», які зненацька починають щось вимагати».

За передбаченнями виконавчої директорки ІМІ, тиск на медіа триватиме. Адже виборча боротьба входить в активну фазу, а отже надалі слід очікувати посилення впливу, передусім, народних депутатів на ЗМІ.