ENRU

Дискомфорт як пальне: хто такий Кирило Серебренников

E035674b669c801bc
Російського режисера Серебренникова суд Москви відправив під домашній арешт (на фото - режисер біля будівлі Басманного суда Москви 23 серпня) Фото: EPA/SERGEI ILNITSKY

Російський режисер Кирило Серебренников, заарештований за звинуваченням у розкраданні майже 70 мільйонів рублів (гроші видані на його театральний проект «Платформа»), відомий неординарними, нерідко скандальними постановками та кінострічками, а також критикою на адресу російського суспільства та влади.

Громадське зібрало найцікавіші факти його біографії.

Спадковий кінематографіст

Народився Серебренников 7 вересня 1969 року в Ростові-на-Дону. Батько Семен Серебренников був хірургом, мати Ірина Литвин — учителькою російської мови та літератури. За походженням Литвин — українка. Дід майбутнього режисера Олександр Литвин був засновником кіностудії «Молдова-фільм», сам Серебренников називає себе спадковим кінематографістом.

Перший спектакль поставив у школі — про Фрідріха Енгельса, в якому сам виконав головну роль. Вступати на режисерський факультет Серебренникова відрадили. Вищу освіту отримував на факультеті фізики Ростовського державного університету, який закінчив з червоним дипломом.

Згодом на закиди, що він, мовляв, не має вищої театральної освіти, режисер відповідав, що «жодне акторське чи режисерське ПТУ не навчить людину займатися мистецтвом».

Експериментальна режисура

Під час навчання Серебренников займався в аматорській театральній студії «69». Вистава «Странные фантазии некой мисс Летиции Дуффе» стала першою постановкою Серебренникова в театрі «Ангажемент». Вистави пройшли у всіх театрах Ростова-на-Дону. Після того, як «Город в Табакерке» в Ростовському театрі юного глядача заборонили через елементи садомазохізму, режисер вирішив більше не займатися постановками дитячих вистав.

У 1998-му Серебренников переїжджає до Москви. Він береться за спектакль «Пластилин», від постановки якого відмовилися сім інших режисерів. Це стає черговим експериментом — актори говорять зі сцени на заборонені теми, лунає ненормативна лексика. У постановці є насильство і хіть, убивство і самогубство. Таким постає перед глядачами світ, в якому живе і гине головний герой — 14-річний Максим.

Сцена із спектаклю «Мертвые души»

У 2005 році Олег Табаков запрошує Серебренникова в Московський художній театр імені Чехова. Серед постановок режисера — спектаклі «Сладкоголосая птица юности» та «Голая пионерка» в «Современнике», «Околоноля» в Театрі Табакова, «Мертвые души», «Войцек» та «Сны Райниса» в Національному театрі Латвії, поставив оперу «Фальстаф» у Маріїнському театрі, «Золотой петушок» в Большом театре та оперу «American Lulu» в берлінській «Komische Oper».

У 2008 році Серебренников набрав в школі-студії МХАТ експериментальний акторсько-режисерський курс, на основі якого за чотири роки створили театральну трупу «Седьмая студия».

Кирило Серебренников (ліворуч) на зйомках фільму «Юріїв день» Фото: kino-teatr.ru

«Гоголь-центр». Початок

У тому ж 2012-му Кирило Серебренников став художнім керівником Московського драматичного театру імені Гоголя, який очолив за рік, після переформатування театру в «Гоголь-центр».

Призначення на посаду супроводжувалося скандалами, — збунтувалася театральна трупа, обурена відсутністю «вищої театрального освіти» в нового керівника.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Театральне розслідування: у чому звинувачують російського режисера Кирила Серебренникова

Серебренников працює також на телебаченні і в кіно. Його фільм «Изображая жертву» за мотивами однойменної п’єси, відзначений головними нагородами на фестивалях «Кинотавр» і Festa del Cinema.

Серебренников на фестивалі у Римі із свохм фільмом «Зображуючи жертву» Фото: EPA/CLAUDIO ONORATI

У 2016 році Кирило Серебренников працював над стрічкою «Ученик», яка скоро з’явиться в українському прокаті. Картина отримала спеціальний приз імені Франсуа Шале і «Кинотавра».

Кадр із фільму «Учень»

Налякані люди

Кирило Серебренников неодноразово критикував сучасні звичаї у Росії і дивувався тому, що «відбувається в голові середньостатистичного росіянина»​. На його думку, «Нині Росія поводиться, як жебрак-гопник, що від горя збожеволів». Режисер упевнений, що сучасні росіяни «живуть у країні рабства, яке не відмінили».

Він казав також, що «кріпацтво та архіпелаг ГУЛАГ розчинилися в Росії, вони всередині, їх не виблювали, не викинули, або не витравили — вони поступово заразили собою всіх». За словами Серебренникова, 86% росіян, які підтримують владу, — це відсоток страху.

«Я добре розумію, звідки беруться ці 86% , які в усьому підтримують владу. Особливо у війні. Відсоток цей, з одного боку, збігається тими, хто дивиться телевізор. Але насправді це не підтримка навіть, а прохання: «Захистіть нас, будь ласка, від реальності. Ми не хочемо нічого знати про страшне, погане. Ми не хочемо нічого вирішувати». Це налякані люди, які здогадуються, що правда може змусити їхній світ упасти».

Режисер підписував листи із закликом звільнити учасниць гурту «Pussy Riot» і адвокатку Світлану Бахміну. А в «Гоголь-центрі» презентували фільм-історію «Pussy Riot».

Серебренников виступав із критикою скандального закону про мітинги, який передбачає покарання за організацію та участь у масових акціях.

«Треба припинити бути законослухняними, оскільки виконувати абсурдні, фашистські команди, що суперечать Конституції, вільна людина не може».

Висловлюючи підтримку грузинському населенню після російсько-грузинського конфлікту в 2008 році, режисер заявив, що хоче пройтися Москвою з написом «Я — грузин».

Кирил Серебренников у будівлі Басманного суда Москви 23 серпня Фото: EPA/SERGEI ILNITSKY

Керівник «Гоголь-центру» висловлювався також проти обмеження прав ЛГБТ. Він стверджував, що «гомофобія в природі, а не в Путіні». Проблеми гомофобії у суспільстві пов’язував з «системою», а не окремими особистостями при владі.

Водночас, коли в 2015 році до Серебренникова звернулися друзі політв’язня Олега Сенцова з проханням записати відеозвернення на підтримку українського режисера, він відмовився.

Після арешту Серебренникова 22 серпня, журналіст Роман Супер написав про недавню розмову з режисером, зазначивши, що «він (Серебренников) узагалі завжди твердив і твердить, що він російський режисер і зона його театрального і життєвого комфорту — російський дискомфорт, який він використовує як пальне».

/Андрій Барйоло

Підписуйтесь на наш канал в Telegram