🎧 Кібербезпека для пацієнтів: як захистити особисті дані й банківські рахунки від шахраїв

Перший у новому році випуск подкасту hromadske «Я і воно: як пережити онко» — про особисту безпеку пацієнта, викрадачів сім-карт, крадіжку особистих даних, найпоширеніші помилки, яких, на жаль, припускаються пацієнти та їхні родичі, про схеми кіберзлочинів і про те, як пацієнту захистити себе й домогтися, щоб у поліції за фактом шахрайства порушили кримінальну справу.

В гостях у авторки та ведучої Яни Сєдової — представники Українського офісу захисту даних Богдан Хаустов, Андрій Кобаль і Девід Кравченко. Ця некомерційна організація консультує і громадян, і компанії, і держструктури з питань кібербезпеки, а також допомагає постраждалим від шахраїв скласти заяву для звернення в правоохоронні органи.

Слухайте цей епізод на Castbox, Soundcloud, Apple Podcasts, Google Podcasts і YouTube.

Види шахрайства в інтернеті

• створення фейкових сайтів і сторінок у соціальних мережах із аналогічними назвами благодійних фондів або особистих сторінок пацієнтів;
• видурювання грошей за препарати;
• крадіжка персональних даних;
• видавання кредитів на лікування, зокрема лихварями під сотні відсотків;
• крадіжка сім-карт;
• надсилання на електронну пошту документів, що містять віруси, або листів, які дають доступ до пристрою.

Як уникнути помилок, які призводять до крадіжки особистих даних і грошей

Якщо пацієнт сам відкриває збір коштів на лікування, йому слід максимально анонімізувати персональні дані: не публікувати про себе повну інформацію — прізвище/ім'я/по-батькові, документи з діагнозом; не публікувати номер телефону, прив'язаний до онлайн-банкінгу, а сім-карту прив'язати до паспорта або оформити контракт з оператором.

Краще для благодійних коштів використовувати окремий номер, окремий рахунок і, якщо це можливо, окремий пристрій. Або ж не передавати нікому особисті дані телефоном, не відкривати листи від невідомих відправників і не переказувати гроші за ліки на рахунок незнайомим людям.

В разі будь-якої підозрілої поведінки пристрою (він раптово вмикається або вимикається, зникає зв'язок тощо) — відразу перевіряти свої банківські рахунки.

Як впізнати сайт або фейкову сторінку шахраїв

Відрізнити фейковий сайт і/або фонд від справжнього допоможе сервіс Whois (від англ. — «хто це»). Це мережевий протокол, який дозволяє дізнатися основні дані про доменне ім'я (хто адміністратор і реєстратор, термін реєстрації тощо). Для цього потрібно ввести доменне ім'я або IP-адресу в пошуковий рядок, а потім дочекатися, коли система виведе на екран інформацію про сайт.

Якщо сайт існує понад два місяці, то дані про нього будуть на Archive.org. Цей ресурсзбирає та структурує копії сторінок сайтів, графічні файли, аудіо- та відеозаписи. Якщо ви потрапили на сайт-одноденку, то відомостей про нього не буде.

На сайті організації повинна бути політика конфіденційності та інші публічні договори. А також дані про юридичну особу.

Зібрати інформацію про сайт і організації також допоможе система YouControl — онлайн-сервіс перевірки компаній.

Варто простежити, наскільки активна сторінка фонду/компанії в соцмережі: якщо активності немає, то її передплатники, швидше за все — боти.

Як працюють платіжні системи для безпечних переказів

Системи на кшталт Liqpay або Fondy підв'язуються безпосередньо до банківського рахунку організації. Платіжні системи перевіряють компанії, перш ніж надати їм доступ до своєї послуги. Під час оплати видно реквізити компанії. Шахраї також можуть використовувати ці системи, проте вони будуть прив'язані не до юридичного рахунку, а до персональної картки якогось українського банку. Платник не побачить ані реквізитів, ані назви організації — це буде простий грошовий переказ з картки на картку.

Бувають випадки, коли шахраї створюють свій псевдофонд. Щоб не пійматися до них на гачок, необхідно вимагати укладення договору з фондом. У справжнього благодійного фонду збір коштів відбувається максимально прозоро: коли благодійник дає гроші, зазначена на сайті сума збору автоматично зменшується на цю суму.

Як домогтися порушення справи за фактом шахрайства

Форма зворотнього зв'язку на сайті Кіберполіції не є офіційною заявою потерпілого, це просто звернення громадянина. Для порушення справи необхідно прийти в найближче відділення поліції, скласти заяву, згадати всі обставини, зазначити статті КК України, які були порушені.

У ст. 477 Кримінально-процесуального кодексу України зазначено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є виробництво, яке може бути розпочато слідчим чи прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених у цьому разі ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя), ч. 1 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж або мереж електрозв'язку, без обтяжувальних обставин).

Краще взяти з собою адвоката, який спеціалізується на захисті інтересів потерпілих. Заяву також можна надіслати Укрпоштою.