hromadske з'ясувало, хто і куди вивозив дітей із окупованої Херсонщини
Близько пів сотні дітей із Херсонського будинку дитини викрали депутати російської Держдуми за допомогою колаборантів з Херсонщини та Криму. Відділ розслідувань hromadske встановив повну хронологію цієї крадіжки та віднайшов унікальні документи і свідчення злочину. Ось як усе було.
«Картинка була така, знаєте, не для людей зі слабкими нервами. Тому що дуже багато людей, приміщення темне, вологе. Підлога мокра, на ній — матраци, по них повзають діти — від немовлят до чотирирічних. Вони вже там переночували одну ніч. І ми зрозуміли: якщо ці діти залишаться тут іще на кілька днів, для них це буде кінець», — такими побачив сиріт Херсонського будинку дитини торік 25 лютого пастор місцевої баптистської церкви «Голгофа» Павло Смоляков.
Станом на початок російського повномасштабного вторгнення у закладі було приблизно 70 дітей. Оскільки підвального приміщення чи укриття в дитбудинку не було, лікарі та вихователі перенесли сиріт до сховища через дорогу від закладу. Саме там наступного дня їх і побачив пастор Смоляков.
Того ж дня малюків із комунального підвалу забрали на цокольний поверх церкви. Він був спеціально спроєктований та обладнаний для проведення занять із дітьми.
Майже два місяці Будинок дитини стояв порожній. росіяни почали активно шукати сиріт наприкінці квітня.
«Не могли зрозуміти, чого дітей нема, куди вони поділися. Відомо зі слів охоронців, що сторонні особи приходили, цікавились, де діти і як вони харчуються», — каже Тетяна Карчевич, директорка Херсонського будинку дитини 2015-2020 років.
Наприкінці квітня до «Голгофи» приїхала група російських військових, своїх імен ніхто не називав. Головний у групі відрекомендувався пастору Смолякову за позивним — «Навігатор». Обличчя приховував за балаклавою, документів не показував, але категорично вимагав повернути дітей до Будинку дитини.
Зрештою, справжнє ім’я та посаду «Навігатора» здали самі російські пропагандисти, які зняли з ним відео й підписали чоловіка у балаклаві — Ігор Кастюкевич, депутат Держдуми.
Він зіграє в цій історії надважливу роль дещо згодом. Тоді ж, на початку 20-х чисел квітня минулого року, понад пів сотні малюків де-факто під дулами автоматів повернули до Будинку дитини.
«Навігатора» поряд із сиротами не бачили більш як пів року, хоча він дедалі частіше з’являвся у роликах роспропаганди, присвячених окупованій частині Херсонщини.
Перші викрадення
Торік на початку літа окупанти призначили в.о. директорки Будинку дитини Тетяну Завальську. Вона 10 років працювала в закладі лікаркою-педіатринею.
«Діти — святе діло. Ми вивозили їх із зони конфлікту, рятуючи їхнє життя та здоров'я, — заявляв володимир путін. — Вивозили цілими дитячими будинками абсолютно легально. Тому що керівники цих дитячих будинків були законними їхніми представниками».
«Законні представники», про яких путін згадав у своєму зверненні — це саме такі колаборанти як Завальська. З червня 2022-го вона фактично керувала всіма процесами, давала вказівки працівникам і приводила росіян на «оглядини» сиріт.
Чи була вона «законним представником» цих дітей, як стверджує путін? Звісно, ні. Але саме завдяки її підписам окупанти почали викрадати перших дітей.
«Приблизно 25 [квітня 2022 року] завітала до нас Завальська Тетяна Василівна, і з нею була жінка, яку вона відрекомендувала як… очільницю у справах дітей з Москви. Коли вони пішли, того ж вечора зателефонувала Тетяна Василівна і стала вимагати, щоб я виписала дітей. Я відмовилася — хоч їхній стан і був кращий, але здоровими їх ще не можна було вважати», — пригадує хронологію подій завідувачка педіатричного відділення Херсонської обласної дитячої лікарні Наталія Лютікова.
Наполегливість Завальської не була випадковою — у лікарні на той час перебували однорічні Ілля та Маргарита, які, на відміну від більшості сиріт із Будинку дитини, були практично повністю здоровими.
Лікарі навмисно ускладнювали на паперах звичайний бронхіт, аби не допустити вивезення дітей. На умовах анонімності одна з медсестер розповіла нам, що та сама «жінка з Москви» була в захваті після оглядин Іллі та Маргарити.
На початку вересня Завальська приїхала й забрала обох малюків — спочатку до Будинку дитини, а наступного дня супроводжувала їх вивезення до Криму. Більше їх ніхто не бачив.
Було складно зрозуміти, хто саме вивіз цих перших двох дітей. Медсестри Будинку дитини навіть не знали, як звати тих жінок із росії. Вони не відрекомендувалися персоналу закладу, контактували тільки із Завальською.
Із власних джерел нам вдалося отримати ексклюзивнийдокумент. 2 вересня 2022 року, колаборантка Завальська та представник окупаційної адміністрації Вадим Ільмієв погоджують супровід для Іллі й Маргарити. Супроводжувати їх мала Яна Валеріївна Лантратова. Це депутатка російської Держдуми, яка вивозила українських сиріт ще на самому початку війни, у 2014-му.
Ми зателефонували Лантратовій під виглядом агентів ФСБ, які з’ясовують деталі того вивезення. Вона заперечила не тільки факт свого перебування в Херсоні, але й взялася спростовувати справжність фото з власного телеграм-каналу.
«Ви вивозили з Херсона двох дітей торік?»
«Я? Ні, звичайно».
«Яно Валеріївно, у мене документ перед очима від 2 вересня за підписом товариша Ільмієва»…
«Ні, звичайно, я не була тоді в Херсоні… Я була в Челябінській області. Взагалі виняткова ситуація».
Чому Яна Лантратова заперечує очевидне? Ось її ж пост від серпня минулого року: вона разом із Завальською ходить Будинком дитини в Херсоні, розповідає про свою депутатську діяльність.
Схоже на те, що вона когось покриває. Але кого? І тут треба поглянути ще на одне фото, яке сама ж Лантратова й опублікувала 26 серпня.
Це фото зроблене на території Будинку дитини в Херсоні. Лантратова — це білявка в чорному. Праворуч від неї — радник Сальдо Артиш Сат. Крайній зліва — колаборант Вадим Ільмієв, який підписував дозвіл на вивіз разом із Тетяною Завальською поруч із ним. Але хто ця жінка в центрі? Вона тут явно головна.
З наших джерел ми отримали ще один ексклюзивний документ. Це така сама довіреність, як на Лантратову, — на вивезення Іллі й Маргарити, — зроблена на Інну Геннадіївну Варламову, москвичку 55 років.
Її сліди в інтернеті ретельно зачищені, єдина згадка — робота в раді федерації 10 років тому. Вона була помічницею першого заступника глави російської ради федерації — Олександра Торшина. І вже тоді допомагала йому розв'язувати питання з дітьми.
«Ви говорите зараз таку нісенітницю. Я взагалі не уявляю, про що ви кажете. Звідки у вас така інформація? Це тиха маячня», — відреагувала на наші запитання телефоном сама Варламова.
Номер Варламової, через який ми з нею спілкувалися, у телефонах інших користувачів був підписаний як «Нина Москва Беседка».
«Беседка» — це п'ята служба ФСБ, яка безпосередньо відповідає за український напрямок. Це не доводить, що Інна Варламова — ФСБшниця, але пояснює, чому Лантратова нагородила стільки брехні.
Ми свідомо залишаємо особисту інформацію про обох злочинців, бо за такий вчинок має бути покарання без терміну давності.
А втім, трагедія сиріт Херсонського будинку дитини не завершилася вивезенням тільки Іллі з Маргаритою.
Чорна п’ятниця
Напередодні звільнення Херсона Збройними силами України у жовтні в Будинок малюка повернувся… Ігор Кастюкевич! Той самий, який за пів року до того домігся повернення сиріт із церкви, а згадав про них лише перед виходом росіян із міста.
На той момент у Будинку дитини залишалося вже 48 вихованців, решту педагоги змогли повернути батькам або родичам, бо чутки, що дітей можуть вивезти в росію, ходили давно.
21 жовтня 2022 року, у п’ятницю, котру інакше як чорною не назвеш, на подвір’я Будинку дитини заїхали автобуси, «швидкі», озброєні російські військові, пропагандисти й невідомі поки що «волонтери з Криму». За активної співучасті колаборантки Завальської росіяни вивезли абсолютно всіх дітей у напрямку тимчасово окупованого Криму.
Головною «зіркою» злочину став той самий депутат Держдуми Ігор Кастюкевич.
Підозра та міжнародний ордер на арешт особисто Кастюкевича — справа часу, адже на додаток до злочину вивезення херсонських сиріт у березні цього року Служба безпеки України вже висунула йому звинувачення у проведенні псевдорефрендуму про «приєднання Херсонщини до складу рф».
«Є міжнародне право, є гуманітарне право, є конвенції, які чітко говорять, що країна-агресор, яка опинилася на іншій території, не має права забирати й перевозити цих дітей. Під жодним приводом! Навіть якщо це, на їхню думку, може бути “евакуацією” чи “порятунком”, — пояснює правову складову злочину Уповноважений президента України з прав дитини 2014-2021 років Микола Кулеба. — А насправді це викрадення дітей. Те, що чинить росія з дітьми, є воєнним злочином і геноцидом. І в нас є незаперечні докази цього. Усі ці відео й фото передадуть або вже передали у відповідні органи, у міжнародні структури, для майбутнього трибуналу. Там путін і його посіпаки будуть дивитися ці відео й пояснювати, що вони робили».
Автори: Ярослава Вольвач, Ілля Лукаш, Інна Попович, В’ячеслав Касім
- Поділитися: