Кіноревізія Донбасу: в Довженко-Центрі покажуть архівні фільми про шахтарів

Watch on YouTube

Шахтарі Донбасу за радянських часів були чи не основним натхненням для сюжетів у кіно. Таким чином радянська влада намагалася популяризувати професію, щоб збільшити темпи виробництва, створюючи нових героїв регіону.

Від 15 листопада у Довженко-Центрі покажуть кілька архівних фільмів про гірників, а також лекції дослідників кіно.

Шахтарське життя насичене символами, ритуалами й навіть вигаданими міфічними істотами. Наприклад, такими, як Добрий Шубін. Перша потужна мода на індустріалізацію почалася з фільму 1930 року Дзиґи Вертова «Ентузіязм (Симфонія Донбасу)». Саме в цьому кіно вперше використали звук, що тоді стало проривом.

Дослідник українського кіно Олександр Телюк у книжці «Кінематографічна ревізія Донбасу» пише:

«Якщо в дорадянському українському кіно тема Донбасу без певності згадується лише раз, а в 1920-х понад на 180 ігрових фільмів ВУФКУ ми мали лише один фільм про Донбас, то вже з 1930-1950-х, починаючи з виходу «Ентузіязму (Симфонія Донбасу)» (1930) Дзиґи Вертова до смерті Сталіна, з понад 250 ігрових фільмів, знятих українськими студіями, 13 присвячено життю й праці шахтарів Донбасу».

У влозі Громадського — більше про фільми «Я люблю», «Нескорені», «Липневі грози. Страйк» та про те, як тогочасна культура формувала образ шахтаря.