«Коаліції рєшал та бариг». Як утворюються неприродні союзи у місцевих радах

На національному рівні вони звинувачують одне одного, закидають колегам «зраду» за співпрацю з опонентами, а свої партії позиціонують як єдині правильні.

Натомість на місцевому рівні бачимо такі собі «неприродні союзи». В одній команді — представники «слуг» та порошенківці, ЄС і ОПЗЖ, «слуги» і медведчуківці. І це вже не вважається «зрадою», вже нема того непримиренного протистояння, яке ми спостерігали ще кілька місяців тому.

hromadske розбирається, що і як об’єднує політичні осередки партій на місцях.

Вітер змін

«Черкаси чинитимуть опір», — натхненний вислів українського капітана з фільму «Черкаси». Стрічка про останній корабель під українським прапором в окупованому Криму вийшла в прокат у лютому 2020-го.

За кілька місяців цей вислів повторив мер Черкас Анатолій Бондаренко. Це стало символом протистояння місцевих еліт з Банковою.

Відповідь не забарилася. Спочатку Зеленський нагадав про 19 кримінальних справ Бондаренка. «Я за один стіл з такими бандитами не сяду», — казав він на пресконференції до річниці свого президентства.

Згодом Зеленський розширив коло «бандитів». У розмові з «Українською правдою» він уже закидав багатьом мерам «чистий сепаратизм». Усе через протистояння з президентською вертикаллю.

Але все змінилося після оголошення результатів місцевих виборів.

«Анатолій Бондаренко прибіг миритися на другий день після виборів, коли виграв у другому турі. Він почав передавати по всіх каналах: давайте замиримося. Відповіли: потрібно публічне вибачення», — розповідає hromadske представник президентської команди.

Публічне вибачення мера Черкас справді з’явилося — на 19-й день після виборів та наступного дня після обрання секретаря міськради.

«Ми повинні забути про протистояння між міським головою і президентом. Я хотів би навіть перепросити президента. Я відстоював не себе, а мешканців нашого міста. Наше завдання — спільно працювати на Україну», — заявив Бондаренко.

Так безславно закінчилася історія політичного «опору Черкас». Українські моряки жодних вибачень ворогам не записували…

Зміни сталися і в команді президента. Під час роботи з місцевими елітами відбулася не просто ротація Сергія Трофімова на Кирила Тимошенка — відбулася зміна підходів.

«Тимошенко заточений більше на домовленості, Трофімов — на конкуренцію, на боротьбу. Це не нова історія — дружити з мерами. Більшість губернаторів намагалися дружити і постійно скаржилися, що у нас була позиція боротьби. І Трофімов це підкреслював. Тепер їм дозволили офіційно товаришувати», — пояснює hromadske представник президентської команди.

І зміна тактики дала свої результати.

Завданням було максимально взяти для «слуг» керівні посади в облрадах та обласних центрах — і це на фоні не надто високих результатів президентської партії на виборах. У підсумку за «слугами» закріпились 12 із 22 посад голів облрад.

«“Слузі народу” вдалося стати об’єднавчим фактором у місцевій “коаліціаді” у значній частині регіонів, де вони не отримали найбільшої підтримки виборців. Це можна пояснити бажанням місцевих депутатів співпрацювати з політичною силою, яка на центральному рівні є партією влади», — підсумовує аналітик Громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев.

Бажання співпрацювати з партією влади має свої цілі.

«Бюджет ніхто не скасовував, нацпроєкти не скасовували. Справи на них теж нікуди не поділися. Вони мають очікування від бюджетів, “Великого будівництва”. Це все взаємовигідно», — пояснює hromadske один з нардепів «Слуги народу».

Дещо інша ситуація з міськими радами обласних центрів. Тут центрами тяжіння стали обрані мери, які з огляду на величезні місцеві бюджети мають значні можливості. Проте геть не всім мерам вдалося провести достатньо депутатів, щоб сформувати «монобільшості» у міськрадах. Тож довелося створювати «коаліції місцевого значення».

Ці «коаліції» офіційно не формалізовані. Проте їх можна чітко простежити за кількома голосуваннями: обрання керівництва рад (секретарів у міськрадах і голів в облрадах) та комісій, а також голосування за бюджет.

І тут-таки ми бачимо «коаліції» «Слуги народу» Зеленського та «Європейської солідарності» Порошенка, ЄС та ОПЗЖ, «слуг» і медведчуківців. Або навіть усі три партії в одному «союзі».

Київ. Кличко зі «слугами» та порошенківцями

«Коаліція» у Київраді проявилася 8 грудня під час призначення заступників Віталія Кличка.

Почалося з курйозу. Наближені до партії Порошенка поспішили заявити про «коаліцію» за участі «УДАРу» Кличка, «слуг», ОПЗЖ і «Голосу».

«Якщо СН та ОПЗЖ — це майже природно, то “УДАР” і “Голос” разом з відвертими рашистами — вже занадто», — написав на своїй ФБ-сторінці політолог Андрій Смолій. 2019 року він балотувався до Верховної Ради під 47-м номером списку ЄС.

Проте вже за годину Смолій змінив свій допис: «Коаліції з ОПЗЖ та “слугами” не буде».

Не обізнані щодо деталей перемовин порошенківці помилково заявили про створення «коаліції» за результатом голосування за двох заступників Кличка від «Слуги народу». Фракція ЄС за це не голосувала. Але одразу по тому Київрада призначила ще двох заступників мера — від партії Порошенка.

Тож тепер у команді мера працюватимуть «слуги» й порошенківці.

«Віталій вирішив, що у нього будуть такі заступники. Він мер, отже, він бачить співпрацю», — пояснює hromadske цей союз народна депутатка ЄС Марія Іонова.

«”Європейська солідарність” паразитує на патріотичній хвилі, називаючи всіх ворогами. Але в цьому разі ми бачимо, що вони дуже здатні до компромісів, до діалогу, коли йдеться про дерибан, місцевий бюджет, дороги, призначення», - озвучила hromadske свою версію союзу «слуга» Ірина Верещук.

Отже, основою більшості Кличка стали його партія, «Слуга народу» та «Європейська солідарність». Ця конфігурація простежується і в знакових призначеннях у бюджетній та земельній комісіях. Нині там — по 5 перших заступників голів (хоча зазвичай буває по одному, на те вони й перші) та найбільший склад комісій. Це для розуміння пріоритетів «коаліціантів» у Києві.

Як стало відомо hromadske, команда президента намагалася дотиснути Кличка, щоб він не об’єднувався з ЄС (найбільша фракція — 31 зі 120 депутатів). Проте Кличко вирішив створити «широку коаліцію», щоб усі були задоволені і ні до кого його не прив’язували. За секретаря від Кличка проголосували 104 депутатів Київради.

Київська облрада. Союз проти Коломойського

У Київській області виникло дивне протистояння ще на етапі виборів.

Тут одразу дві партії вели соратники Ігоря Коломойського: Олександр Дубінський — «Слугу народу», Ярослав Москаленко — «За майбутнє». «Слуги» мали отримати тут рекордний результат.

«Але вночі Коломойський “нагнув” їх і сказав: “Майбах” (партія «За майбутнє» у політичному жаргоні — ред.) теж має набрати багато. І вони всі терміново перелаштувалися на “Майбах”», — розповідає hromadske нардеп-«слуга».

Після цього Москаленку вдалося зібрати достатньо голосів за себе на посаду голови облради.

«Але Зеленський набрав Дубінського і сказав: дивись, щоб жодного Москаленка. І Дубінський пішов збивати Москаленка», — додає той же нардеп зі «Слуги народу».

Також Кирило Тимошенко зупинив депутатів з «Батьківщини» від «коаліції» під Москаленка. Зрештою «слуги» з «Батьківщиною» та медведчуківцями обрали голову облради від президентської партії — Олександра Склярова.

«Не треба забувати, що запровадили імперативний мандат. Не всі з “Батьківщини” хотіли підтримувати Склярова. Але їм пригрозили імперативним мандатом», — пояснює екснардеп БПП Олександр Черненко.

Одеса. Усі проти Медведчука та Шарія

В Одесі «коаліцію» утворили три партії: «Довіряй ділам» мера Геннадія Труханова, СН і ЄС. Домовленості досягли одразу щодо міськради та облради. Головна мета — об’єднатися проти союзу ОПЗЖ і «Партії Шарія».

«В обласній раді перше місце посіла ОПЗЖ, друге — “Слуга”. Ми мали змогу зробити головою облради або представника ОПЗЖ, або представника СН. Мені не подобається СН, але ОПЗЖ — це опозиція до країни, це вороги, ми не можемо голосувати в принципі. Тому з огидою підтримували голову від СН», — пояснює hromadske нардеп від ЄС Олексій Гончаренко.

Союз порошенківців з Трухановим триває вже давно. Мер Одеси публічно висловлювався на підтримку Порошенка ще в часи президентської кампанії. Напередодні другого туру на підтримку Труханова вже виступили представники місцевого осередку ЄС.

Зрештою в міськраді представник ЄС очолив бюджетну комісію, а секретарем став «слуга» Ігор Коваль. Також президентській партії відійшла посада голови облради.

Проте сталість «коаліції» в такому форматі — під питанням.

«Одна справа — розподіл комісій: “ви нам це, а ми вам це”. А от далі питання: чи буде системна співпраця», — каже голова одеської організації Комітету виборців України Анатолій Бойко.

Дніпро. «Червоні лінії» з ОПЗЖ і проти Коломойського

«Хто хоче йти в опозицію — хай ідуть. Не можна бути опозицією і шмигати в кабінет мера вирішувати свої задачі».

Такий тон об’єднавчому процесу задав мер Дніпра Борис Філатов. Його партія «Пропозиція» стала силою, навколо якої в міськраді об’єдналися ЄС та ОПЗЖ.

Місцеві представники партій Порошенка та Медведчука публічно підтримали Філатова у другому турі виборів. Про підтримку мера лідерами партій говорить і той факт, що Філатов протягом виборчої кампанії мав «теплі» ефіри на каналах обох олігархів.

«Слуги» ставили на опонента Філатова через конфлікт із ним близького до Коломойського Святослава Олійника. Та й Зеленський відкрито воював з Філатовим. У підсумку розуміли, що під час розподілу посад у місті їм «нічого не світить».

Натомість «слугам» дісталась облрада — у союзі з трьома згаданими партіями. Щоправда, попередні плани слуг тут кардинально змінилися.

В голови облради пнувся Святослав Олійник. Під себе він зібрав «коаліцію» з ЄС, ОПЗЖ, «Батьківщиною», але без партії «Пропозиція». Але все змінив програш кандидата від «слуг» на виборах мера Кривого Рогу.

«Президент на всіх розізлився, зокрема і на Олійника — його відповідальність теж у цьому є. І зупинили процес», — розповідає hromadske народний депутат з фракції «Слуга народу».

Врешті-решт Зеленський призначив головою облдержадмінстрації Валентина Резніченка, який очолював список «Пропозиції». Партія Філатова увійшла до «коаліції» в облраді, головою обрали «слугу» з Кривого Рогу Миколу Лукашука, першим заступником — представника ОПЗЖ Геннадія Гуфмана.

Це не завадило керівнику фракції ЄС в облраді Максиму Курячому зробити переможну заяву.

«Не допустити проросійського реваншу і не допустити, щоб область знову потрапила до рук одіозного олігарха. Саме тому ми стали на заваді цих явищ, і для нас це були червоні лінії», — проголосив Курячий в ефірі телеканалу «Прямий».

Правда у цих словах — лише у частині про олігарха. Ігор Коломойський таки втратив можливість посадити свою людину в головне крісло облради. Ба більше, отримав союз президентської команди зі своїми ворогами в Дніпрі в обличчі Філатова-Корбана.

Харків. Крах імперії Кернеса

Кернес ще летів до Німеччини, а в Харкові вже змінювалася влада. Ті, хто залишився за нього «на господарстві», не підтверджували домовленості по списках та виборах. Після виборів процес лише продовжився.

Нові «хазяї» домовлялися про співпрацю з президентською партією та іншими одразу як в місті, так і в області. Проте мали одну серйозну проблему: потрібно було юридично привести Кернеса до присяги та обрати секретаря, якого має виносити на голосування мер. Для цього пішли на відверті порушення — створили посаду голови на сесії.

«За незаконного голову проголосувало: 34 з блоку Кернеса, партія Шарія усім складом, 5 депутатів від “слуг” і 3 від ЄС. Ці голоси (СН і ЄС — ред.) стали ключовими. Щойно інші фракції побачили, що ЄС домовилася з Кернесом, вони посипалися», — розповідає юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко.

Уже далі за секретаря міськради Ігоря Терехова, якого «запропонував Кернес», проголосували і ОПЗЖ, і ЄС, і «слуги» з шаріївцями.

У колишніх партнерів Кернеса склалася домовленість із владою: їм допомагають голосами у місті, вони — в області. Так облраду очолив представник «слуг» Артур Товмасян.

«У наших була інша кандидатура, але хлопці Авакова сказали: “Ось є наш чувак”», — пояснює hromadske появу цієї кандидатури один з партійців СН.

Рисенко запевняє, що угода про взаємну підтримку була укладена не в Харкові, а в Києві.

«Укладена за участі Котвіцького. Це бізнес-партнер Авакова. Терехов і Котвіцький приїхали до облради, щоб контролювати, як голосують “Блок Кернеса” та СН. І вони проголосували так, як і було потрібно», — заявляє Рисенко.

Як до цього союзу приєдналися харківські соратники Медведчука? hromadske спробувало дізнатися в Олександра Фельдмана, котрий балотувався на посаду мера від ОПЗЖ і мав давній конфлікт із Кернесом.

«Всією країною прокотилася хвиля домовленостей. Усім хочеться знайти спільну мову. Усі розуміють, що без роботи міськради та облради життя зупиниться. Тому люди знаходять компроміс», — відповів Фельдман. Разом із цим предмет компромісу він не назвав.

 ***

Усі ці неприродні «коаліції» їхні учасники пояснюють схоже: у місцевих органах влади не місце політиці та політичній ідеології. Проте за цією спільною вивіскою приховують геть інше. Ідеологія цих депутатів місцевих рад — гроші.

І насправді парламентські партії не мають реальних осередків у регіонах.

«Там завжди було безпартійне болото. Сьогодні політичні еліти окупували політичну франшизу, щоб пройти до тієї чи іншої ради. Ми отримали формальне партійне представництво, але ті самі місцеві клани знову пройшли до рад через партії», — підсумовує екснардеп Олександр Черненко.

І за об’єднання цих кланів, створення неприродних «коаліцій» доведеться платити жителям міст та областей. Бо тепер справа новообраних рад — ухвалити бюджети-2021. І якщо на першому етапі «баш-на-баш» йшлося лише про керівні посади в радах, то тепер — про конкретні рядки у бюджеті з конкретними нулями у сумах.