Конфлікт навколо «Укрзалізниці»: причини і версії

Протягом останніх тижнів набирає обертів конфлікт довкола державного підприємства «Укрзалізниця». Суперечки точаться вже на найвищому рівні – у Кабінеті міністрів України.

Новим поштовхом до його загострення стало позбавлення Міністерства інфраструктури права бути органом управління «Укрзалізниці», ухвалене на позачерговому засіданні уряду 18 січня, яке проводилось без преси і не транслювалось онлайн.

Кульмінації конфлікт добіг на засіданні Камбіну 25 січня, коли звіт керівника «Укрзалізниці» Войцеха Балчуна про успіхи в роботі компанії був розкритикований міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, а подальша дискусія переросла у словесну перепалку, в яку втрутився прем’єр Володимир Гройсман.

Омелян стверджує, що реформа «Укрзалізниці» не відбувається, економічні показники погіршуються, а ситуація з корупцією не покращується, а керівник «Укрзалізниці» заявляє, що зіткнувся з саботажем і блокуванням на рівні Міністерства інфраструктури.

Громадське поспілкувалось міністром Володимиром Омеляном, попросивши його більш детально пояснити позицію Мініфраструктури щодо конфлікту навколо «Укрзалізниці». У цьому матеріалі також зібрано офіційні коментарі його опонентів.

Перепідпорядкування «Укрзалізниці»

За словами Омеляна, він, як профільний міністр, не знав, що таке рішення буде винесене на засідання Кабміну і не бачив тексту цього документу. Однак він погодився його підтримати за умови опрацювання і погодження документу з міністерством інфраструктури.

Я голосував з дуже простої причини, до того ж в нас назрівав дуже глибокий конфлікт з прем’єр-міністром з точки зору повного неспівпадіння реформування певних галузей. Тому, щоб не загострювати його, я підтримав, за умови, що міністерство інфраструктури опрацює його, і далі дасть своє бачення щодо того, доцільно це чи недоцільно підтримати. Тим більше документу я не бачив і сподівався, що раптом це якийсь фантастичний документ, план спасіння України через «Укрзалізницю», спасіння «Укрзалізниці»? На жаль, мої фантазії виявилися марними. Ми висловили своє заперечення, оскільки це точно поставить крапку на існуванні компанії.

Замість того, щоб провести ґрунтовну дискусію, що відбувається, замість того, щоб проаналізувати проблеми і вийти на антикризовий план заходів, «Укрзалізницю» просто так, знаєте, як вночі, витягують з Міністерства інфраструктури і перепідпорядковують Міністерству економіки. З якою метою це було зроблено? Для мене є логічне пояснення, єдина проста мета: щоб не було незручних питань, щоб далі відбувалися ці схеми, які відбуваються на «Укрзалізниці», щоб далі був хаос, який сприяє, мабуть, особистому збагаченню декількох людей.

Міністр Омелян наполягає на перегляді цього рішення. Він вважає, що рішення було ухвалене на екстреному засіданні Кабміну з порушенням всіх формальних вимог регламенту проведення таких засідань. Через це Мінінфраструктури має намір відстоювати свою позицію щодо незаконності передачі «Укрзалізниці» в судовому порядку.

Поки що це рішення (про судовий позов – ред.) не реалізоване. Більше того, у нас достатньо дивна ситуація: начебто за щось голосували 18 числа, сьогодні (26 січня – ред.) нам заходить лист з проектом такої самої постанови, яку я отримав в друкованому варіанті на засіданні Кабміну, з проханням опрацювати в одноденний термін. Тобто, якщо ми опрацьовуємо цей проект постанови, то за що ми голосували тиждень тому? Не зрозуміло.

Ми опрацювали цей документ, ми звернулися до Кабінету міністрів України знову з тим самим запереченням, що ми вважаємо, що це недоцільно, що це є порушення регламенту, це спричинить хаос і кризу ще глибшу на «Укрзалізниці», і з проханням провести службове розслідування. Так хто готував документи, які виносилися 18 січня? Хто ці люди? Чи це співробітники, чи це держслужбовці, чи це якісь сторонні особи, які просто зацікавлені у тому, щоб прибрати контроль над одним з ключових активів нашої держави?

Передача «Укрзалізниці» зараз недоцільна

Омелян розповів про те, що передачі «Укрзалізниці» міністерству економічного розвитку і торгівлі, як центрального органу, якому кабмін делегує всі права на ключові монополії держави, мало передувати досягнення наступних цілей: проведення реформи, корпоратизація, створення вертикального холдингу, незалежно обране правління, незалежно обрана наглядова рада. Тобто, за словами міністра, повноцінна система управління «Укрзалізницею», яка «незалежна від політичного, олігархічного і корупційного впливу».

Доцільно передавати тому, що нам необхідно завершити заплановану корпоратизацію. Якщо ми завершили корпоратизацію компанії, абсолютно логічним є перехід і створення такого мега-пулу державних компаній під керівництвом одного відомства. Тут ми не заперечуємо, це наша логіка. Але це відбувається в кінці корпоратизації, а не на початку, коли компанія виривається – а в Міністерства економіки немає ні компетенції, ні ресурсів для того, щоб управляти цією компанією і формувати політику реформ.

У свою чергу, прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду 25 січня зауважив, що Мінінфраструктури залишається певний контроль над «Укрзалізницею».

Гройсман на засіданні уряду 25 січня 2017 року. Фото kmu.gov.ua

Ви, як Міністерство інфраструктури можете абсолютно повністю готувати нормативні акти, бути регуляторами усієї інфраструктури країни. Більше того, ваш перший заступник є головою наглядової ради «Укрзалізниці», у вас є контроль над «Укрзалізницею» і був, і залишається.

Прибутки і збитки «Укрзалізниці»

Керівник «Укрзалізниці» Войцех Балчун звітує про 303 млн грн прибутку компанії за 2016 рік.

За нашими національними стандартами у 2016 році ми отримали 303 млн прибутку. Збитки у 2015 році становили – 683 млн. За міжнародними стандартами бухобліку у 2015 році у нас були збитки 15 млрд, а у 2016 році за міжнародними стандартами бухобліку ми мали збиток на рівні 6 млрд. За планами на 2017 рік ми отримаємо 15 млн прибутку, а за тими стандартами, за якими ми звітували у 2016 році, ми плануємо більше 6 млрд прибутку.

Балчун на засіданні уряду 25 січня 2017 року. Фото kmu.gov.ua

Однак міністр Омелян вважає, що різниця між міжнародними та національними стандартами обліку дає можливість керівництву «Укрзалізниці» маніпулювати цифрами фінансових показників підприємства

Прибуток у 300 млн був. Але була маніпуляція: мінус 16 млрд у 2015 році, плюс 300 млн у 2016 році. Потім вже Балчун, коли був на засіданні Кабінету міністрів, зрозумів, що я це буду опротестовувати і виведу його на чисту воду, тому він пом’якшив свою риторику, і згадав, що це в нас міжнародні і національні стандарти.

За міжнародними стандартами одна цифра, за національними у 2015 році збиток мінус 600 млн, в 2016 році прибуток 300 млн. Але він забув сказати одну суттєву річ: що це відбулось не завдяки його реформам, а навпаки. Було підвищено тарифи на 15%, що згенерувало для «Укрзалізниці» 3,8 млрд грн. І тут в нас знову виникає питання: якщо в нас було мінус 600 в 2015 році, а стало плюс 300 в 2016 році, 3,8 дали підвищення тарифів, то куди поділися 3 млрд? На що вони пішли? Поки що без відповіді.

Корупція в «Укрзалізниці»

За словами міністра, в «Укрзалізниці» відбуваються зловживання при закупівлях. Як приклад, Омелян наводить закупівлю дизельного пального за необґрунтовано завищеними, за його словами, цінами.

Нещодавно мені повідомили, що «Укрзалізниця» погодилась на чергове підвищення цін на вже старий контракт з компанією WOG – 65 тис. тон палива. Раптом ціна виросла на 10%, на рівному місці, хоча на ринку вона інша. І це теж величезне питання, як таке відбувається.

У відповідь прес-служба компанії оприлюднила заяву, у якій спростовується твердження міністра і надається коментар з приводу коригування вартості закупівлі дизельного пального за контрактом з постачальником.

Пан Омелян навмисно або через брак знань вводить журналістів в оману. Пояснюємо: це відбувається не на рівному місці, а через коливання цін як на світових нафторинках, так і на українському. Навіть після перегляду умов контракту на закупівлю дизельного пального для залізничної галузі, його вартість залишається меншою за нижній рівень оптових цін на ринку нафтопродуктів України.

Крім того, Омелян звертає увагу на «низку дуже дивних, швидких судових рішень» не на користь «Укрзалізниці».

Міністерство інфраструктури спільно з «Укрзалізницею» максимально відтягувало, максимально працювало з судами, для того щоб ці рішення були або на користь «Укрзалізниці», або був детальний розгляд кожної проблематики. «Укрзалізниця» була винна банку ПУМБ близько 800 млн грн. Виноситься рішення – і ці гроші в ту ж добу списуються з рахунків.

Потім були судові перипетії навколо компанії «Dogus». Ця справа тягнулася роками і ще буде розглядатися дуже довго, бо там було дуже багато питань. Програється знову ж таки суд, виноситься рішення мінус – 600 млн.

Буквально наприкінці року була низка судових справ з компанією «Альфа-банк». Теж списуються гроші. Це можна продовжити до нескінченності, але це, насправді, некоректно. Це означає чітко, що є величезна проблема з судово-позивною роботою «Укрзалізниці», величезна проблема з фахом юристів, тому що юристи були дуже дивним чином призначені.

Напередодні Балчун на засіданні Кабміну заявив, що ці судові справи були завідомо програшні і дістались йому «у спадок», коли він заступив на посаду керівника «Укрзалізниці».

Балчун на засіданні уряду 25 січня 2017 року. Фото kmu.gov.ua

Я не відповідаю за всі програні судові справи, які нам залишили у спадок на 360 млн доларів. Ці справи вже програні у всіх інстанціях. Ми можемо тільки рятувати ситуацію там, де це можливо. І я вважаю, що порівнюючи із масштабами того, що ми застали, те що ми зробили – це просто найкраще, що можна було.

Міністр Омелян розказав, що фактично від початку свого призначення на посаду у 2015 році він постійно співпрацює з правоохоронцями, передаючи їм дані про факти порушень чи корупції в «Укрзалізниці». Наразі такі дані він передав і прем’єру Гройсману.

Ці факти ми передали не тільки НАБУ. Це і СБУ, і прокуратура, це Нацполіція. В кожного свій масив даних, в кожного своя компетенція, яка відповідає за певний якійсь напрям.

Ці всі факти я подав прем’єр-міністру, хоча, насправді, я його постійно інформував, що у нас є зловживання, у нас є вплив окремих осіб, у нас є неправильно прийняті управлінські рішення. Реакції не було жодної.

Войцех Балчун на засіданні Кабміну також відзвітував про боротьбу із корупцією в «Укрзалізниці».

Звичайно ж ми постійно працюємо над боротьбою проти корупції. Ми провели більше 70 службових перевірок, по 31 – матеріали направлено до правоохоронних органів. І сума завданих збитків від корупційних дій оцінюється нами більше ніж 1 млрд грн.

Питання компетентності

Міністр Омелян вважає главу «Укрзалізниці» Войцеха Балчуна неефективним управлінцем, нагадуючи, що на номінаційному комітеті голосував проти його кандидатури.

Я особисто був проти його кандидатури, оскільки я не вірив, що останні роки, працюючи музикантом, він зможе повернутися на повноцінну роботу. Я був правий. Але оскільки я людина принципу, я підтримав рішення номінаційного комітету, де більшість проголосувала за Балчуна, крім мене. Інколи буває ситуація, коли слабкий керівник і сильна команда, і тоді вони рухаються вперед, не зважаючи ні на що, але це не той варіант, і також він не сильний керівник.

Омелян і Балчун підписали контракт 6 червня 2016 року. Фото mtu.gov.ua

У свою чергу, Войцех Балчун неодноразово заявляв, що зіткнувся з саботажем і блокуванням на рівні Міністерства інфраструктури.

 Я приїхав в Україну працювати задля реформи однієї з найпотужніших залізниць світу, а не для дискусій у принизливому тоні. З саботажем, блокуванням, зволіканням мені довелося зіткнутися на найвищому міністерському рівні.

Гройсман і Балчун на засіданні уряду 25 січня 2017 року. Фото kmu.gov.ua

В ході засідання Кабміну 25 січня Омелян і Балчун обмінялися критичними висловлюваннями щодо їх дій на своїх посадах. Вислухавши обох опонентів, глава уряду Гройсман запитав про їх послужні списки за останні 5-7 років, після чого зазначив, що у міністра немає експертних знань в залізничній сфері.

У вас на превеликий жаль сьогодні немає експертних знань в залізниці. Я хотів би підкреслити, це дуже важливо. Міністр – це серйозна особистість, яка має допомогти, підтримати і привести до успіху.

Міністр Омелян прокоментував цей інцидент наступним чином.

Ми мали погану ситуацію, але закінчилася вона перепалкою, за яку мені відверто неприємно, бо я очікував, що на мої аргументи, які були викладені мовою цифр, чітких фактів, я почую такі ж факти або спростування, або сумне підтвердження, що так воно і є, з боку моїх опонентів. На жаль, я почув емоції. Я вважаю, що це несерйозний рівень дискусії, і це принижує державу.

Омелян на засіданні уряду 25 січня 2017 року. Фото kmu.gov.ua

Я дуже добре знаю, що відбувається на підприємстві. Але оскільки очільник «Укрзалізниці» вважає за потрібне не використовувати поради міністерства, а бігати до інших радників, і ці радники дають поради, які лише поглиблюють цей кризовий стан, тут потребує втручання все-таки на вищому рівні.

Я дотримався слова і позиція в той час (коли відбувалось голосування за кандидатуру Балчуна у квітні 2016 року – ред.) у нас була така, що переможець, обраний незалежною комісією, повинен очолити підприємство. Але знов таки, переможець – не означає, що в тебе довічне керування структурою, так само, як я не можу бути довічно міністром. Є певний період, в який ти доводиш свою ефективність, а якщо не доводиш, то тебе звільняють. Це нормальна логіка подій. І я кажу, що Балчун неефективний.

Зауважимо, що Громадське зверталось до керівника «Укрзалізниці» Войцеха Балчуна з проханням надати коментар щодо конфлікту із Мінінфраструктури, але на момент публікації матеріалу домовленостей щодо цього питання не було досягнуто.

Додамо, що 26 січня, на наступний день після дискусії на засіданні Кабміну, Балчун опублікував наступне повідомлення: «Маю надзвичайну кількість прохань від ЗМІ прокоментувати численні інвективи з боку пана Омеляна на мою адресу. Шановні колеги журналісти, – не буде жодної полеміки. Я не реагуватиму на неправдиву і перекручену інформацію, поширювану у приступі шаленої медіаактивності. Не ведіться і ви на маніпуляції».