«Через побоювання дати Росії привід для нової агресії - Німеччина та головні європейські партнери тиснуть на Україну аби вона швидше виконувала мінські угоди». «Останні коментарі з боку європейських лідерів підкреслюють бажання Євросоюзу знизити напруженість з взаєминах з Путіним, навіть ціною обурення Києва. Європейські дипломати охоче визнають, що сепаратисти порушують мінські угоди набагато частіше, ніж офіційний Київ. Але вони наполегливо переконують президента Порошенка притримуватись угод та виконати їхні політичні розділи», - повідомляє The Financial Times. У Берліні зокрема стурбовані тим, що Київ зволікає із виконанням політичної децентралізації, намагаючись відкласти її до того часу, доки на контрольованій сепаратистами територіях відбудуться місцеві вибори. Цього місяця у своєму листі глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр також закликав президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера знизити «стурбованість Росії» з приводу введення в дію договору про впровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Україною.

«Ми виконуємо мінські угоди. В той же час, Донецьк та Луганськ постійно перешкоджають моніторинговій місії ОБСЄ у доступі до їхніх позицій, вони ховають зброю, продовжують обстріл наших військ. Звіти місії ОБСЄ можуть це довести. Ми віддані мінській угоді, тому що це єдиний можливий шлях до деескалації. Найбільше, чого хоче Україна на Донбасі – це миру. Реальна деескалація, проведення вільних та чесних місцевих виборів за українським законодавством має бути в інтересах кожного, хто прагне миру. Звичайно, відновлення контролю є критично важливим, але так само важливим є мир та повернення закону і порядку на Донбас. Це основна мета мінської угоди. Українські громадяни, які живуть на українській землі можуть і повинні жити в українському правовому полі та повернутись до нормального життя без втручання Росії», - повідомив в інтерв’ю виданню EurActive керівник українського МЗС Павло Клімкін.

«Загальнонаціональна версія історії та історичної пам’яті є важливою для країни. Але нав’язування однієї точки зору в різноманітному суспільстві та покарання тих, хто з нею незгодний – це далеко не ідеальний підхід. Більш корисною ідеологією руху України від минулого є співчуття. І Радянський Союз, і українські націоналісти в середині 20-го сторіччя робили злочини, які зневажали цінності людського життя. Україна повинна визнати багатоваріантність у версіях своєї історії, а також визнати їхні помилки. Нинішній антикомуністичний ухил нагадує бажання накласти чітке та просте тавро на минуле, замінивши одну ідеологію іншою. Натомість будь-який крок до «декомунізації» повинен просувати країну за кордони ідеологічних розбіжностей», - пише у The Moscow Times історик Метью Капфер.

The Wall Street Journal коментує новий документальний фільм «Президент», який вчора показав канал Росія 1 з нагоди 15-ї річниці правління Путіна. Той вкотре визнав анексію Криму вірним кроком і пообіцяв, що Росія піде до кінця, захищаючи свої інтереси. У фільмі йдеться про «путінські досягнення з 2000-го року до наших днів. Фільм малює росіянам переконливу картину, як їхній лідер відвів країну від межі розпаду, придушивши олігархів, підкоривши ісламських екстремістів та викорінивши корупцію. Путінські протеже назвали його трудоголіком, який велику увагу приділяє деталям. Його інтерв’юер, російський телеведучий Володимир Соловйов, сказав газеті, що Путін спалахує коли говорить про російський народ. «Цей пункт – є для нього дуже важливим»». На думку політичного аналітика Станіслава Бєлковського фільм особливо розрахований на лідерів Німеччини та США, яким Путін «хоче продемонструвати світ, де Росія не просто ядерна держава, але й країна, де народ готовий за нього вмирати». З Росією яка піднімається, «їм варто погодитись на нові кордони». Цитує Бєлковського газета.  

Поділитись: