Кровний захист. Чому закони дозволяють приховувати тяжкі злочини членів родини?

***

Увечері 29 березня до автозаправки Нікополя під’їхав оперуповноважений місцевої поліції Владислав Лютий з друзями. За 40 хвилин там зупинився джип із місцевими мешканцями Юрієм Молодіним та його сином Віктором. Нетверезими, як пізніше визнавав останній. В дорозі вони почали сваритися, між Юрієм Молодіним та Владиславом Лютим, каже слідство, виник словесний конфлікт, в ході якого поліцейський дістав із кишені пістолет і завдав два удари в голову старшому Молодіну. Той зупинив автомобіль та, вихопивши в Лютого пістолет, вистрілив у поліцейського. Після поранення Лютий почав тікати, але отримав ще два поранення у спину, в результаті яких помер.

Через годину водій місцевого таксі звернув увагу на двох чоловіків біля місцевого моргу, які нібито вантажили тіло у целофановому пакеті в багажник авто. Таксист подзвонив в поліцію і через дві години поліцейські зупинили цей джип. В салоні авто були Юрій і Віктор Молодіни, в багажнику — тіло Владислава Лютого з трьома вогнепальними пораненнями. Віктор Молодін запевняє, що вони з батьком не вантажили тіло в багажник, бо Владислав нібито був живий, а вони планували його доставити до лікарні Дніпра. На питання, як Владислав опинився в багажнику, Віктор пояснив, що там було зручніше: «Ну тому що там і клейонка, щоб не бруднити, і купа подушок, і рівне дно. Ми не замотували його в клейонку, то якась дивна версія, що спеціально з нею каталися. Клейонка є в кожній машині, в нас там рибалка, вона завжди є». Натомістьадвокатка потерпілих Олена Коваль каже, що у Владислава Лютого були замотані скотчем руки, а сам він був у пакеті, що, на її думку, виключає версію Молодіних.

Юрія Молодіна суд відправив під варту до кінця липня. А Віктора Молодіна відпустили. Батько взяв всю провину на себе, а експертиза не встановила причетності сина до злочину. «На зброї слідів сина немає. Ще будуть проводитися інші дії, ще не всі експертизи прийшли, але основне — хто стріляв, то вже зрозуміло», — пояснила Олена Коваль.

«Імунітет» для рідних

«Це взагалі абсурдна ситуація. Вони співучасники. Чи вважаю я що обоє Молодіних винуваті? Однозначно. Вони мають отримати пожиттєве покарання», — сказав батько загиблого поліцейського Андрій Лютий. Віктор Молодін отримав статус свідка у провадженні. Рідні загиблого запевняють, що домагатимуться покарання обох чоловіків.

Але закони України дають можливість не брати участі у справі, що стосується власних родичів, якщо немає прямих доказів провини. По-перше, право не свідчити проти членів родини дає 63 стаття Конституції України. По-друге, відповідно до українського кримінального кодексу — ч. 2 ст. 396 — члени сім’ї особи, яка вчинила злочин, а також її близькі родичі, не підпадають під кримінальну відповідальність за приховування тяжких і особливо тяжких злочинів. Через це, пояснює адвокатка родини Лютих, молодшому Молодіну не можуть оголосити підозру.

Існування цього положення пояснюється нібито необхідністю вирішення колізії між правовим зобов'язанням не приховувати злочин і моральним — допомагати своїм рідним за будь-яких обставин. «Практика в нас сформувалась теж не просто так, а для того, щоб дійсно убезпечити тих, хто не був у курсі. В нас же у родичів також імунітет, коли вони дають показання. І тут вже питання не стільки закону, скільки моралі», — пояснює юристка SBH Law Offices Ксенія Проконова. За її словами, притягнути до відповідальності сина можна, зазначивши, що він був на місці злочину і нічого не зробив. «Але це потрібно довести слідству. Тоді, тут можна побачити співучасть. У випадку з вантаженням трупу — ні», — пояснює Проконова.

У Віснику Луганського державного університету внутрішніх справ говориться, що приховування злочину не настільки небезпечне, як спланована співучасть. «Фактично, діє "імунітет" від кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину для певної категорії осіб, що мають родинні зв’язки з особою, злочин якої вони приховують», — пояснює юрист-кримінолог Владислав Юхименко.

Юристи сперечаються щодо цього імунітету. «Одні, враховуючи невисокий ступінь суспільної небезпеки діяння, та зважаючи передовсім на моральний обов’язок особи діяти в інтересах члена сім’ї (родини) виступають за відсутність кримінальної відповідальності таких осіб за приховування злочину. Інші — вважають такий підхід дискримінаційним стосовно усіх інших осіб та таким, що може створювати додаткові перешкоди здійсненню правосуддя, зокрема, у випадку знищення такими особами слідів злочину», — додав Юхименко.

Відповідно до статті 256 Кримінального кодексу, сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років(!). Але якщо хтось з цих учасників член родини, відповідальність нульова.

То де ж межа між співучастю та приховуванням злочину рідними? Тільки якщо правоохоронці мають докази співучасті родича безпосередньо у злочині — доведено, що був план, були чітко визначені ролі. Але якщо мова йде вже про замітання слідів — родичі випадають з-під кримінальної відповідальності. «Тут питання до слідства — довести, що злочин був обіцяним, що були розмови, погодження, знайти свідків. Також проаналізувати поведінку «звільненого» родича — як він себе поводить, чи не погрожує свідкам, потерпілим. І документувати це. Але якщо це є. Якщо ні — тоді діє імунітет», — пояснює Ксенія Проконова.

А як у світі? 

Від «імунітету» вже відмовилась достатня кількість країн — Туркменістан, Китай, Німеччина, Франція. У Білорусі положення щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності родичів за приховування розглядалось Конституційним Судом Республіки. У висновку 1994 року суд визнав неконституційним положення, в якому близькі родичі особи, що вчинила злочин, не визнаються суб'єктами таких злочинів, і рекомендував шукати шляхи скасування «привілеїв». Конституційний Суд мотивував своє рішення тим, що всі люди рівні перед законом та мають право без будь-якої дискримінації на однаковий захист прав та законних інтересів. Утім Молдова, Болгарія, Вірменія та інші країни, такий «імунітет» підтримують досі.

В Україні це положення змінювати поки ніхто не збирається. «Поки що ми не обговорювали це питання. Але загалом ми маємо 63 статтю Конституції — це відмова свідчити проти себе або близьких родичів, тому тут радше питання до досудового слідства, зокрема щодо бажання "відмазати" певних осіб», — сказав голова комітету з питань правоохоронної діяльності ВР Денис Монастирський у коментарі hromadske.

***

Розслідування вбивства Владислава Лютого наразі проводить Головне слідче управління Дніпропетровської області, відсторонивши від процесу Нікопольський відділ. Було проведене службове розслідування, водночас, деталі й версії правоохоронці не розголошують.

Знайомі Владислава Лютого, які працюють в поліції, не виключають, що Владислав міг бути задіяний для вибивання боргу у Молодіних в інтересах місцевого мешканця Нікополя Олександра Вергілеса на прізвисько «Бразилець». Саме його і шукали Молодіни того вечора, за даними слідства. Але знайомі Владислава додають, що це могло відбуватися лише з подачі та сприяння керівництва:«Владислав жодного кроку не робив без керівництва. Навіть коли завершувалися оперативки, він ще залишався, міг поговорити. Мова йде про його безпосереднього керівника Андрія Фесака, а також начальника Валерія Бондаря. Сам би він таке не потягнув». Те, що конфлікт був, підтвердили обидві сторони. Вергілес додав, що нібито вбити хотіли його, а борг Молодіна складав 50 тисяч доларів. Водночас, керівництво нікопольського відділу поліції на наші запитання не щодо цього не відповіло, зазначивши лише, що Владислав того дня був вихідний.