«Кримнаш», «вєжлівиє люді», «ватнік»: неологізми, породжені конфліктом

Радіоведуча та філолог Ксенія Туркова в інтерв’ю проекту «Громадське. Крим» проаналізувала неологізми, які увійшли в українську та російську мови внаслідок анексії Криму та збройного конфлікту на сході України.

Я завжди спостерігала за тим, як мова реагує на ті чи інші події. Що важливіша, актуальніша подія, то сильніший мовний вибух, за допомогою якого мова реагує на те, що відбувається. Найсвіжіший приклад — заява про те, що Росія виводить війська з Сирії. І ми зараз же бачимо вибух мовного креативу: «Армия ушла, асадочек остался» — натяк на Асада. Потім поява грубого дієслова «обсирились», яке залишиться на певний час.

«Скримзіть», «кримнаш», «вєжлівиє люди»

Звичайно, Крим — найяскравіший приклад подій останніх років, тому що відбулося, як сказав один відомий лінгвіст, культуролог Міхаіл Епштейн, порушення  географічного кордону, і відповідно — мовний злам. Мова теж порушила свої кордони, вигадавши нові слова, вирази. Наприклад, дієслово «скримздіть», яке використовуєтсья доволі активно. Навіть у німецькій мові, наскільки мені відомо, з’явилося дієслово krimmen, що означає «незаконно відхопити».

Звичайно, це зрощення «кримнаш». Лінгвісти сперечалися, що ж це таке — вигук, іменник? Все ж прийшли до висновку, що, швидше за все, іменник. Цим словом позначають «патріота» або «ватніка», як ми кажемо. Це теж слово, що з’явилося на тлі тих самих подій. Позначає патріота, який кричить «кримнаш» і б’є себе в груди, або ж певний процес, ситуацію. Наприклад, прийшов у гості, зав’язалась суперечка, пішов сердитий і суцільний «кримнаш».

Словосполучення «зєльониє чєловєчкі», «вєжлівиє люді», які серйозно вживаються російськю стороною. Як мені відомо, навіть бренд зареєстрований «Вежливые люди», продаються футболки, на яких — портрет Путіна і написано «самый вежливый из людей». Це не іронія.

А тут це навпаки вживаєтсья іронічно, тобто  «вєжлівиє люді» у зворотньому значенні, тому що ввічливі люди насправді так не чинять.

«Ватнік», «укроп»: позбутися мови ворожнечі

«Ватнік» — це, можна сказати, «вдале» слово, яке породив конфлікт, з точки зору того, що дуже точно позначає людину, явище, групу людей, і, звичайно, невладе, оскільки є одиницею мови ворожнечі. Остаточно позбутися мови ворожнечі неможливо. Не даремно існує лінгвістичний термін hate-speech, мова ворожнечі, риторика ненависті. Воно хвилеподібне: є подія, у якій проявляється ненависть, відповідно є та лексика, яка цю ненависть супроводжує. Буде конфлікт згладжуватись — буде менше лексики ворожнечі.

Якщо ми пригадаємо, що відбувалося зі словом «укроп», наприклад, яке використовували в негативному контексті з російського боку, тут українці це переосмислили, з’явились анекдоти, ця абревіатура «український опір», і партія, і емблема, і нашивка, яку собі прикріпив Петро Порошенко. Це іронічний спосіб переосмислити образливе слово, як у казці закляття, яке втрачає силу, якщо ти його не боїшся. Сама мова допомагає нам з цим справитись.