Кузьма «Скрябін»: У людей сідають батарейки

Кузьма «Скрябін»: У людей попросту сідають батарейки

На цьому інтерв’ю він розказав, як ставиться до депутатів і що чекає на президента Порошенка, про своє радіо «S.R.A.K.A», про те, як «обнуляє лічильник». А потім своїм виступом у Міському палаці культури Андрій Кузьменко разом із гуртом «Скрябін» просто «порвав» зал. 2 лютого, повертаючись із концерту у Кривому Розі, Андрій трагічно загинув у ДТП.

«У людей попросту сідають батарейки». Війна

Ви їздили у зону АТО?

Прямо на передову – ні. Але я був біля Волновахи, їздив у бік Щастя і 8 числа знову туди їду. Я не люблю афішувати ці речі.

Які ваші враження?

У людей попросту сідають батарейки. Вони не розуміють, що відбувається. Принаймні ті, з ким я спілкуюся – чоловік 50-60, які постійно на війні, хтось більше, хтось менше. То ж зрозуміло, що антитерористична операція не може тривати рік, зрозуміло, що то війна. Хоча війною її ніхто не називає. І те, що там відбувається: ті кудись стріляють, ті кудись стріляють, гинуть мирні люди, – ніхто ні у що не врубається. Наша політика, напевно, має свої види на все те діло.

Є бажання самому взяти до рук зброю?

Із мене вояка, з моїми усіма грижами і менісками, доволі відносний. Я ліпше зароблю в тилу і привезу допомогу хлопцям, які її там потребують. Є люди, які краще знаються на воєнному ділі, ніж я. Ну, а якщо доведеться, то, зрозуміло, що піду. Просто зараз є жахливо ідіотська ситуація. Я не можу знайти пояснення, навіщо стільки народу загинуло.

«Вони мене мають за таку саму міль». Влада і Майдан

Минулого року в соціальних мережах активно поширювали ваш «Лист до президентів».

Так, він буде в новому альбомі. Я рахую, що жоден з усіх президентів України і жоден із депутатів, які були, які просиджували штани і крали у нас гроші, жоден не робив нічого, ні грама, щоб тої війни не було. І теперішній також.

Якою була реакція на «Лист»?

Вони мене не вважають якоюсь небезпекою. Вони мене мають за таку саму міль, як і будь-яку іншу людину в Україні, яку можна витерти і роздавити. Вони собі живуть на іншій планеті. І кожен новий, який приходить, доривається до тієї годівниці й думає: ну ті – то ідіоти, їх визнали ідіотами, а мені пощастить. І так гребуть, гребуть. Парадокс у тому, що ніхто не хотів лишитися героєм у тій Україні.

Як думаєте, щось зміниться?

Наскільки я знаю, Майдан був на бабки Льовочкіна. Чому зараз Майдан не збирається уже рік? На мою думку, приводів ще більше, ніж за Януковича. Загинуло вже стільки Небесних сотень, по-моєму, щодня Небесна сотня гине. І поки фактично ми не маємо шансів.

«Порошенко також дограється з тією війною».

Що може зробити звичайна людина?

От я в Тернополі пробував раз добитися до депутата. По сусідству в готелі, де я жив, була приймальня якогось депутата. Не буду казати, якого, не пам’ятаю, наприклад, якогось Петра Сраки. Я дивлюся: з 1-ої до 3-ьої з понеділка по середу в нього приймальні години. У понеділок: гать-гать у двері – глухо. Через годину Сраки немає, ще через годину – знову Сраки немає. Випадково у вівторок я теж там був. З 1-ої до 3-ьої – немає Сраки. Не приїхала Срака. Питаюся в аналітика: «От була у мене в житті така ситуація. Два дні гепав у двері – неможливо». Треба, каже, у Верховну Раду іти. А я уявляю, як я, там, сантехнік із Градизька приїжджаю у Верховну Раду і кажу: «Ви знаєте, хочу знайти Петра Сраку і поставити йому кілька запитань». Реакція охоронця ВР: повернули, дали копняка. Тільки під мою сраку, а не під ту, яку я шукав. І летиш назад у Градизьк. Але ти витрачаєш свій час, свої бабки. Тобто шансів у нас немає. Оті молоді пацани, які робили оті розслідування (має на увазі Hromadske.tv), вони просто можуть обнародувати то і можуть сколихнути громадськість. Є ж ідейні люди, їх багато, просто поки що вони безсилі. То такий дуже довгий процес. Думаю, Порошенко також дограється з тією війною. Те, що вони витворяють, – так не можна.

«Я рахую, що то справа кожного, але я б так не робив». Совість

Як ви ставитесь до колег, які продовжують виступати у Росії?

Я рахую, що то справа кожного, але я б так не робив. Тобто є момент совісті. Ти точно знаєш, що та країна напала на твою, ти точно знаєш, що величезна кількість людей загинула через те, ти точно знаєш, що відбуваються речі, які ти не розумієш, і ти туди їдеш… Ну нехай уже на якийсь корпоратив тихенько поїхати заробити бабки. Але їздити оті самовари отримувати, чи там грамофон, так?.. Я рахую, що то все-таки певний поклін у бік імперії. Я би того не робив. Немає гідності.

«Така симпатична досить тітка, розумна». Лоліта

Є ті колеги, з якими ви перестали спілкуватися?

Я ні з ким особливо не спілкувався, якщо чесно. Отак на концерті побачилися, привіталися. У мене в телефоні немає номера жодної зірки шоу-бізнесу. Може, там Лоліти, по-моєму, маю. Бо на зйомках разом були. Така симпатична досить тітка, розумна. І вона мені сказала, що той список був у наказовому тоні. Розповідала, що нічого не підписувала, за неї підписали. І скажи потім, що то не я. Тобто самі розумієте, як воно там. Вони ж сказали, що ми Чорне море викопали, сказали Лоліті, що не буде корпоративів. Вони підписали, а корпоративів усе одно не було. Тому що долар підскочив – і все. Один Кіркоров мав за грудень один виступ зі всіх.

«О, воно ще й співає, патлате». Прихильники

За цей рік ваші глядачі змінилися?

Так, трохи змінилися, розширився віковий ценз. Ми помітили те по залу. Почало приходити більше старших людей. Почали приходити люди з маленькими дітьми. Я не знаю, з чим то пов’язано, але відбулося. Може, програма «Дача»: бабусі й дідусі бачили, що я риюся в кропиві… О, воно ще й співає, патлате.

Ваш номер телефону відкритий для людей. Уночі телефонують?

Може, на сотню двоє дозволять собі зателефонувати нетверезими дуже пізно. А так, переважно, люди можуть подзвонити після концерту подякувати – і все.

«Люди, які люблять ту ж музику, що і я, там точно не сумують» «С. Р. А.К.А»

Чому, вважаєте, більшість ваших прихильників – молодь?

Я все-таки намагаюся руку на пульсі тримати. Не впевнений, що у кожному місті України знайдемо середньостатистичну людину років 20-30, яка назве більше музичних груп, ніж я. Я постійно те слухаю. Радіо «С. Р. А.К.А» (абревіатура до «Своє Радіо Андрія Кузьменка») тому підтвердження. І там просто грає моя улюблена музика. То люди, які люблять ту ж музику, що і я, там точно не сумують.

Музику обираєте тільки ви?

Тільки я. Тож моя улюблена музика. Час від часу влаштовую живі ефіри. Приходжу, по скайпу люди телефонують. Радіо інтернетівське. За великим рахунком, там чоловік 500 сидить. Але 500 – то вже кльово.

«Я їжджу не відпочивати, а обнулити лічильник». Відпочинок

Де любите відпочивати?

Я їжджу не відпочивати, а обнулити лічильник. Є такі моменти, коли треба поїхати, куди очі дивляться. Був у Омані 2 дні назад. Якби Україна була б хоча на одну соту схожа на цю країну: п’яний за кермом – в’язниця 3 роки, перевищив швидкість на 80 км – сів на 2 роки, неправильний паркінг – на тиждень, вкрав – ліва рука, вкрав удруге – права рука. Криміналу нуль, ніхто нікого не чіпає. Я застряг там на гальці. Їхали 2 пацани на джипі – якби у нас на такому їхали і побачили араба, що застряг у піску, поржали б і кинули бичком. А тут хлопці вилізли, вимкнули свій хіп-хоп, взяли лопати і почали рити. 2 години відкопували гальку, вивезли мене. Показали гарні місця свого краю.

/ Олена Ліпошко, Тетяна Третякова