КИЇВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ «РОЗВОД»

Півроку тому «Слідство.Інфо» розповіло, як з Київського Бронетанкового Заводу зникли майже 30 мільйонів державних коштів на нові БТРи для Нацгвардії. Поки слідчі розставляють усі крапки над «і» у попередній оборудці, вже за нового керівництва на КБТЗ проводять чергові підозрілі закупівлі.

Після появи скандального сюжету «Слідства.Інфо» з лікарняного на посаду директора КБТЗ повернувся Ігор Куташев. У грудні він йде геть і виконувачем обов’язки директора призначають Владислава Лисицю, начальника управління з продажів ПАТ «АвтоКраз».

Українській армії на Сході постійно потрібна нова «броня». Ледве почавши виконувати свої обов’язки, новий керівник майже відразу підписує договір на постачання дизельних двигунів УТД-20 – для бойових машин піхоти БМП та сучасних БТР-3Є-1У. Їх в Україні виробляють, відповідно, Житомирський та Київський Бронетанкові Заводи. Оскільки двигуни на всій цій техніці імпортні, проводився так званий капремонт із запчастин, які нібито залишилися на складах після розпаду Радянського Союзу. Владислав Лисиця замовляє чотири двигуни на суму один мільйон шістсот тисяч гривень у ТОВ «Торгівельна Компанія «Чайка» зі статутним капіталом у тисячу гривень. Основним видом діяльності фірми є оптова торгівля м’ясом та м’ясопродуктами.

Як м’ясо перетворюють на двигуни до бойових машин, їдемо дізнаватися на київську вулицю Червонопартизанську, 21. Офіс компанії, вказаний в її реєстраційних документах, виявляється звичайнісінькою квартирою житлового будинку. У телефонній розмові директор «Торгівельної компанії «Чайка» Юрій Нетреба каже «Слідству.Інфо», що його компанія є лише посередником, однак зі справжніми магічними властивостями. Він розповів, що, будучи продавцем м’яса, може дістати і космічні кораблі, і дизельні підводні човни.

У Юрія Нетреби справді багатий досвід торгівлі різними товарами. У 2009 році Солом’янський районний суд міста Києва визнав його, на тоді директора компанії «Діона і К», винним у підробці документів під час проведення тендерів Міністерством Оборони України. Суд Нетребу амністував, посилаючись на те, що він є «чорнобильцем» 4-ї категорії та що на його утриманні є неповнолітня дитина. А от щодо одного з засновників «Чайки» Ігоря Фесенка ще у травні минулого року велося кримінальне провадження. Органи досудового слідства звинувачують його, директора ТОВ «Сатурн-7», у заволодінні шляхом обману з використанням підроблених документів чужим майном - державними грошовими коштами Міністерства оборони України в особливо великих розмірах, та обернення їх на свою користь.

Лише після того, як УТД-20 прийшли із запізненням на завод, з копії паспорту двигуна «Слідство.Інфо» дізналося і про справжнього їх постачальника. Цією компанією є «Науково - Виробниче Об’єднання «Босфор». Основним видом її економічної діяльності є ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів. У Василькові, на вулиці Тракторній, один із засновників компанії Віктор Ніконов підтверджує нам – УТД-20, що пішли на КБТЗ – їхні.

Якщо саме ця фірма постачає двигуни, для чого тоді в схемі з’явилася компанія «Чайка»? Один з працівників КБТЗ, який не хоче показувати свого обличчя, пояснює, що третя фірма потрібна була як прокладка. Виробнику відправляють кошти за двигуни, а решта грошей осідає на рахунка ТОВ «Чайка». А керівництво в особі Владислава Лисиці заплатило «Чайці» за двигуни майже вдвічі більше, ніж їхня реальна вартість на ринку. За словами того ж працівника заводу, у 2014 році Міністерство Оборони України замовляло ремонт двигунів УТД-20 за ціною 120-140 тисяч гривень. «Це вартість ремонту. Вартість ремонтного фонду двигуна складала 30-40 тисяч. 140 тисяч плюс 40 давало 180 тисяч гривень, 190 тисяч гривень, максимум 200 тисяч гривень». На думку працівника, проведена операція мала лише одну мету – поцупити гроші в дуже великих розмірах. Та навіть після того, як ми показуємо паспорти до двигунів УТД-20, найвище керівництво «Укроборопрому» завзято заперечує переплату і вперто захищає компанію «Чайка».

У всій цій епопеї з двигунами є ще один цікавий момент. Віктор Ніконов з «Босфору» повідомив нас, що запчастини до УТД-20 йдуть з Росії. Далі – більше. Керівництво КБТЗ підписує ще один договір – з компанією «Інтерсталь Лтд». Та виставляє підприємству рахунок за товари на майже мільйон сімсот тисяч гривень. За нашими даними, наразі йде погодження проплати. Однак дивним є той факт, що завод знову хоче співпрацювати з компанією, яка півроку тому засвітилася в сюжеті «Слідства.Інфо». Тоді КБТЗ без жодних договорів переказав на рахунки «Інтерсталі» дванадцять мільйонів гривень. Директор «Інтерсталі» Андрій Рогоза наполягає, що контракти були. Правда, ніяк не може згадати, чи він взагалі був знайомий з тодішніми керівниками заводу.

З 12 перерахованих КБТЗ мільйонів компанія Андрія Рогози досі має зобов’язання перед заводом на суму майже вісім мільйонів гривень. Як менеджер саме цієї компанії на заводі бував Степан Куцин, чоловік племінниці екс-нардепа Олександра Дубового, який, за словами свідків, є одним з винуватців випаровування коштів на заводі влітку. Чому КБТЗ в особі Владислава Лисиці досі хоче мати справу з цією компанією? Навіть найвище керівництво ДК «Укроборонпром» засуджує підписання нових угод з омпанією, яка досі має зобов’язання перед партнером. Схоже на те, що новий керівник КБТЗ наступає на ті самі граблі, що й його попередник.

Та якщо за двигуни УТД-20 й справді переплатили вдвічі, то відбулося це без жодних заперечень з боку «Укроборонпрому». Саме це держпідприємство дає остаточне погодження на переказ коштів. І саме на його зацікавленість натякають наші джерела. Схоже, водоспад грошей, який полився на оборонку після початку війни на Сході, не дає спати нашим чиновникам. Вони досі ставлять свій особистий добробут вище за інтереси держави. На відміну від звичайних громадян, які захищають їх ціною свого власного життя.

/Любомир Ференс, Слідство.Інфо