Люди повертаються в села під аеропортом

«Тепер за тиждень в шахті отримую 150 гривень. Вона от-от почала працювати. Останні місяці, коли викачували воду, платили по 100 гривень на тиждень», - розповідає шахтар, що живе в с. Яковлівка між Донецьком і Ясинуватою.

Ходить на роботу в сусідню Макіївку пішки, бо доїхати   - 30 гривень, а це чимала частка зарплатні.

Поселення Яковлівка та Мінеральні розсташовані недалік від Спартака, що упритул під донецьким аеропортом.  Однак, на непідконтрольній Україні території.

Все ж там залишилося чимало людей: і старих, і дорослих, і дітей.

Місцеві розповідають: школи й дитсадки працюють, але коли геть небезпечно, викладачі дають домашні завдання по телефону. В обох селах чимало старих самотніх людей. Є й немовлята. Батькам одного пощастило зареєструвати дитину минулого літа. А от отримати бодай якісь кошти – вже ні. Роботи в поселеннях геть немає. Чимало людей працювало в Донецьку. Сьогодні і доїхати складно, і частина підприємств закрита. Гуманітарна допомога надходить не так часто, але все ж люди чекають на підтримку “Червоного хреста”. Допомагають і волонтери.

Все ж щойно припиняється гуркіт снарядів, мешканці сіл все одно повертаються  в рідні хати. Хай і в кількох десятках кілометрів від найгарячішої точки. Жити деінде – дорого.

/ Наталя Гуменюк