Любите обійми? 🤗 Може, це вам передалося у спадок

Про це йдеться в їхньому дослідженні, оприлюдненому в Communication Monographs

Для визначення впливу спадковості на любов людей до обіймів група дослідників на чолі з професором Корі Букером проаналізувала 464 пари близнюків віком від 19 до 84 років. Частина з них були однояйцевими (генетичний матеріал збігався на 100%), так і різнояйцевими (генетичний матеріал збігався на 50%).

Дослідження близнюків часто використовуються для визначення впливу факторів генетики й середовища на ті чи інші людські риси. У межах дослідження Букера й колег учасники оцінювали різні способи виявлення почуттів до інших людей. Якби генетика не грала в цьому жодної ролі, відповіді однояйцевих близнюків були б настільки ж схожими, як і в різнояйцевих.

Утім з’ясувалося, що однояйцеві близнюки частіше давали однакові відповіді, ніж різнояйцеві. Підрахунки показали, що генетичний фактор впливає на способи виявлення близькості на 45%, тоді як чинник середовища — на 55%.

Цікаво, що частіше однакові відповіді давали сестри-близнюки, ніж чоловіки. Букер і колеги пов’язують це з тим, що чоловіки загалом рідше схильні до відкритого виявлення почуттів до інших людей, ніж жінки, як підтверджують попередні дослідження.

Букер також зауважив, що в часи пандемії коронавірусу дотики до інших людей — зокрема й обійми — значно обмежилися. Тому для тих, хто без них не може, він радить завести собі кота чи собаку й пестити його, обійматися з подушкою чи ковдрою або самостійно себе масажувати — ефект від таких дій можна порівняти зі справжніми людськими обіймами.