«Мені не соромно, що я за це голосував». Веніславський пояснив, чому Рада відреагувала на пошкодження дверей ОП

Представник президента в Конституційному Суді, народний депутат Федір Веніславський у студії hromadske, Київ. 28 червня 2021 року
Представник президента в Конституційному Суді, народний депутат Федір Веніславський у студії hromadske, Київ. 28 червня 2021 рокуhromadske

За словами представника президента Володимира Зеленського в Конституційному Суді й народного депутата від «Слуги Народу» Федора Веніславського, мітинг під Офісом президента у березні 2021 року, під час якого були спалені двері будівлі, вимагав реакції Верховної Ради.

Про це Веніславський заявив в етері програми «Мокрик по Живому» на hromadske.

Ведучий, журналіст Данило Мокрик, спитав у Веніславського, чому Верховна Рада ухвалила окрему заяву із засудженням дій під Офісом президента 20 травня, але, приміром, не відреагувала на зґвалтування в Кагарлику.

«Таких випадків, коли поліція чинить зухвало порушує права людини та діє всупереч своїм головним призначенням, достатньо багато», — пояснив представник Зеленського в КС. Але він також додав, що випадок у Кагарлику був «кричущим» і на нього «точно треба було якимось чином відреагувати».

«Але коли нищаться символи держави, Офіс президента, на якому є табличка "Державний герб", його зухвало підпалюють, це демонструють у селфі й стримлять — це викликає серйозне побоювання, що деякі деструктивні політичні сили починають підривати основи державності», — сказав Веніславський.


Що сталося в Кагарлику?

Уранці 25 травня стало відомо, що внутрішня безпека Нацполіції затримала двох поліцейських Кагарлицького відділу поліції за підозрою у зґвалтуванні жінки. Згодом ДБР повідомило про підозру оперуповноваженому та начальнику одного з секторів Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції в Київській області за фактом зґвалтування й побиття. Їм загрожує від 7 до 12 років в'язниці. Справу наразі слухають у суді в закритому режимі.


На питання ведучого, чи не йдеться про вибіркову реакцію парламенту на одну конкретну акцію, Веніславський відповів: «Це вибіркова реакція на дуже зухвале порушення, виклик державності. Я вважаю, що це було цілком обґрунтовано. Мені не соромно, що я за це голосував».

Представник Зеленського в КС також вважає, що акція 20 травня під Офісом президента не була мирною: «Коли мітингувальники фактично нищать державний символ, підпалюють державний герб, який на Офісі президента, нищать майно, б’ють, то це вже не мирна акція».

Що відбулося під Офісом президента?

20 березня, у день народження засудженого Сергія Стерненка, на акцію протесту під Офіс президента прийшли приблизно 700 людей. Вони вимагали звільнити Стерненка, а також обвинуваченого в убивстві журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка, відправити у відставку генпрокурорку Ірину Венедіктову та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Учасники закидали будівлю фаєрами, підпалили табличку «Президент України» та розбили скло у дверях. В Офісі президента збитки оцінили у 2 мільйони гривень.

Наразі відомо про підозри таким людям, які нібито брали участь у подіях 20 березня: Сергію Філімонову, Олексію Білковському, Роману Ратушному, Євгену Строканю, Давиду Гаджимурадову, Владиславу Гранецькому-Стафійчуку, Артему Лісовцю. Адміністративні протоколи виписали Олегу Кобезькому, Артуру Єфименку, Ігорю Поташенкову.

СтроканяСтафійчукаРатушного та Білковського суд уже відправив під цілодобовий домашній арешт.