«Міністерство правди» в Україні – подарунок для російської пропаганди (Огляд преси)

Україна створила свою версію Оруелівського «Міністерства правди» – пише інтернет-видання Mashable. Воно цитує журналістів та оглядачів, які побоюються, що відомство втручатиметься в роботу журналістів і обмежуватиме свободу слова. У той час як журналісти критикують створення міністерства, українські посадовці виправдовують його створення «воєнним часом». «Ви маєте зрозуміти, нас убивають не тільки російські автомати, а й пропаганда», – заявив виданню один з українських чиновників у сфері безпеки. Водночас, представники медіа кажуть, що саме створення міністерства дасть додаткові факти для спекуляцій російській пропаганді, яка й без того звинувачує український уряд у «фашизмі».

Канадська газета Toronto Star публікує статтю про журналіста «Громадського Донеччини» Олексія Мацуку, який отримує в Канаді премію за свободу преси. Видання розповідає його історію – як він починав журналістом-розслідувачем у Донецьку, як був змушений утекти звідти після погроз на свою адресу та підпалу машини, і як зараз став, за його власними словами, «військовим кореспондентом». Газета цитує Олексія, який розповідає про труднощі роботи журналістів у Донецьку в минулому і про те, що зараз працювати на контрольованих сепаратистами територіях українські журналісти не можуть, адже ризикують життям. Утім, журналіста турбує ситуація зі свободою преси і на решті території України, він критично висловлюється про перші кроки президента Порошенка у цій галузі.

Євросоюз може погодити виділення додаткової фінансової допомоги Україні вже наступного тижня. Про це пише Wall Street Journal, посилаючись на джерела в дипломатичних колах ЄС. Зустріч міністрів фінансів держав Європейського Союзу запланована наступного вівторка, 9 грудня. На ній, імовірно, ухвалять надання додаткової допомоги Україні – до вже затвердженого пакета в 1,6 млрд євро. За словами джерел, зустріч ініціювала Німеччина, яка в 2015 році головуватиме у Великій Сімці. «Міністри оцінять фінансовий стан України й ухвалять рішення про те, які кошти і на яких умовах можуть бути надані», - повідомляє видання.

Путіна чекає нова реальність, у якій російська економіка більше не зростає, а те, на чому вона трималася – ціни на енергоносії – продовжують стрімке падіння. Про це пише The New York Times. Ціни на нафту досягли п’ятирічного мінімуму, курс рубля б’є антирекорди. Раніше Путіну щастило – зростання економіки Росії й добробут громадян забезпечували не реформи, а високі ціни на енергоносії. Через санкції російські компанії не можуть залучати зовнішнє фінансування для розрахунків із боргами і дедалі частіше просять державної підтримки. Тепер Путіну доводиться відмовлятися від запланованих мегапроектів, таких як будівництво газопроводу «Південний потік» і швидкісної залізничної лінії від Москви до Казані. Якими ж будуть наслідки для зовнішньої політики Росії? Думки оглядачів розділилися – у той час як одні вважають, що президенту Росії доведеться стати більш примирливим у стосунках із Заходом, інші вважають, що це, навпаки, підштовхне його до більш радикальних дій, подібних на анексію Криму.

«Зустрілись в одній точці рубль, нафта і Путін – їм усім по 63», цитує актуальний у Росії жарт агенція Bloomberg. Російська економіка падає, іноземні інвестори та капітал залишають країну, проте ці негаразди можуть ще більше об’єднати громадян у націоналістичному шалі, прогнозує видання. Журналісти поспілкувалися з одним із неназваних «друзів Путіна», на думку якого, економічна скрута лише мобілізує росіян навколо президента і посилить їх готовність голосувати за нього на виборах 2018 року. Санкції не спрацюють, адже європейці й американці просто не розуміють російського менталітету, – заявив співрозмовник видання. «Країна, яка пережила дворічну блокаду Ленінграда в часи Другої світової війни, впорається і з санкціями», вважає він. Постраждалі від санкцій та візових заборон олігархи, за його словами, сумують за зимовим відпочинком в Альпах, однак знайдуть альтернативу – наприклад, поїдуть кататися на лижах на Камчатку.