Місія ОБСЄ в Україні провалила евакуацію українських співробітників — ЗМІ

Про це пише Politico з посиланням на 4 українських працівників СММ ОБСЄ в Україні, 3 високопосадовців ОБСЄ, електронні листи та документацію ОБСЄ.

За даними видання, попри 8-річний досвід роботи в Україні, СММ не мала плану реагування на повномасштабне вторгнення росії. Натомість в організації був внутрішній опір попередньому плануванню евакуації, відсутність актуального плану на момент нападу рф 24 лютого, збої у зв'язку та правила, що обмежують евакуацію співробітників.

Очільниця ОБСЄ наказала евакуювати іноземних працівників СММ та доручила своєму головному спостерігачеві «сприяти переміщенню членів національної місії всередині країни, де це можливо і за потреби».

Однак для сотень українських співробітників ОБСЄ переїзд був неможливий — не вистачало навіть зв'язку. За даними Politico, вони намагалися отримати відповіді від ОБСЄ, але натомість отримали листи зі словами співчуття.

«Я хотів би скористатися цією можливістю, щоб звернутися до нашого національного персоналу. Я знаю, що трагічне погіршення ситуації з безпекою в країні та той факт, що ОБСЄ вирішила тимчасово евакуювати міжнародний персонал, викликали у вас почуття невпевненості. Я хочу запевнити вас, що ми робимо все, що в наших силах, щоб отримати відповіді на ваші запитання», — йдеться у листі представника ОБСЄ, яке цитує Politico.

Однак місцеві працівники не отримали відповідей, на які очікували. Натомість, за даними видання, 478 працівників та їхні сім'ї опинилися у небезпечній ситуації. Так, 1 березня унаслідок обстрілу у Харкові загинула співробітниця СММ Марина Феніна — у той час вона доставляла речі першої потреби своїй родині у місті.

Хаос також призвів до того, що у росії кинули 43 куленепробивні автомобілі організації, а конфіденційні дані СММ ОБСЄ були скомпрометовані і потрапили в руки рф.

Як зазначає Politico, щонайменше 6 місцевих співробітників ОБСЄ було затримано на підконтрольних росії територіях Донецької та Луганської областей за підозрою у «шпигунстві» та «державній зраді». Наразі троє з них досі утримуються. Низка інших працівників бояться покидати свої будинки, побоюючись, що їх схоплять з вулиці, затримають або «мобілізують».

Водночас контракти членів СММ ОБСЄ у цих районах було розірвано у квітні після того, як у березні їм обіцяли продовження на один рік.

Відповідь ОБСЄ

Голова відділу комунікацій ОБСЄ Гуннар Вранг визнав, що «масштаби та жорстокість російського вторгнення в Україну заскочили багатьох зненацька». Водночас він наголосив, що ОБСЄ реагувала на «тривожні сигнали» та надсилала свої групи до країни на початку та у середині лютого.

За його словами, завдання про «переміщення» місцевих працівників ускладнювалося навколишніми умовами, забороною виїзду чоловікам з країни, а також готовністю самих людей до переїзду через родинні зв'язки.

Представник ОБСЄ зазначив, що багатьох працівників перемістили, запропонували їм притулок у приміщеннях ОБСЄ, транспорт організації тощо. За його словами, автівки у рф не покинуті, а припарковані «до завершення надзвичайно складних адміністративних процесів їх відновлення».

ОБСЄ перемістила 169 членів місії в Україні, зокрема з Маріуполя, на додачу до евакуації всіх 419 членів міжнародної місії. Частина працівників з непідконтрольних територій Донбасу виїхала з колоною ОБСЄ на територію рф.

Вранг також зазначив, що ОБСЄ працює над звільненням затриманих співробітників, але не може розкривати деталі через делікатність ситуації.