Міста за межею. Торез

Торез — місто на  трасі Донецьк-Луганськ-Старобільськ. Гірничо-промисловий центр на сході Донецької області. Торез є основою трикутника Торез-Шахтерськ-Сніжне.  Названий на честь французького комуніста Моріса Тореза.  Довоєнне населення 80 781 осіб, після війни близько – 50 тисяч. Із закриттям шахт 2/3 населення до 25 років покинули місто і виїхали до сусіднього Донецька.

Підприємства, що діють:

-ГП «Торезантрацит»,

-ВАТ «Торезський завод шахтної крепі»,

-ОП «Торезський ремонтно-механічний завод»,

-ГП «Торезантрацит»,

-ОП «Ш/у Волинське» (ГП «Торезантрацит»),

-Шахта «Тера» (ВАТ).

Освіта:

15 середніх шкіл, 16 дошкільних установ, Торезький відділ Луганського Державного Університету Внутрішніх Справ ім. Е. А. Дідоренка, Торезькая гімназія, 3 ПТУ.

Лікарні:

8 лікувально-профілактичних установ на 470 хворих, медична амбулаторія, Міська станція швидкої допомоги.

Декілька лікарень було сильно пошкоджено в результаті обстрілу.

Захват:

Протести в місті почалися 14 квітня. Привезені на мітинг прибічники так званої федералізації захопили управління міліції. Співробітники управління жодного опору не чинили. Пізніше був висунутий кандидат в «народні мери», ним стала Ірина Полторацька. 21 травня 2014 року Полторацька була затримана СБУ за підтримку сепаратистів. Батальйон «Україна» зробив спробу відбити міську раду Тореза 23 травня, проте спроба не вдалася. Вже 11 червня 2014 року в місто зайшла велика колона техніки з так званої «Донецької народної республіки». Бойовики зайняли контрольну висоту в районі телевежі. Там влаштували вогневу позицію – розмістили зенітну установку.  А для мешканців Тореза була встановлена комендантська година з 23:00 до 06:00 ранку. 17 липня над Торезом був збитий Малазійський Боїнг МН-17, всі 289 пасажирів якого загинули. Боїнг, імовірно, був збитий із ЗРК Бук, який за декілька днів до трагедії бачили в Сніжному, поблизу Тореза. 27 липня українська армія знову прийняла спробу звільнити Торез і зайшла в Шахтарськ, що розташований поблизу. Проте, прориву не вийшло. З тих часів Торез знаходиться під контролем так званої «ДНР».

Керівництво:

Першим комендантом окупованого Тореза був Володимир Устінцев на прізвисько Рома Жук – злочинець, який обіймав посаду 100 днів. Після чого Жук, за одними чутками, був ліквідований, за іншими – втік до Росії. У жовтні посаду мера Тореза обійняв колишній провідник потягу Олександр Серіков.  З січня 2015 року указом лідера бойовиків так званої «ДНР»  Олександра Захарченка Серіков призначений главою Торезькой адміністрації.

Війна:

Найбільш жорстким обстрілам Торез піддався в липні-серпні 2014 року. Більше всього постраждали Квартал 30-річча Перемоги, міська лікарня №20 та північні околиці міста. Обстрілами було зруйновано декілька житлових будинків.

Сьогодні в Торезі відносно спокійно. Лікарні працюють в колишньому режимі, не дивлячись на відсутність ліків.  Школи та дитячі садки відкриті. Зарплатня видається нерегулярно та в рублях.  Соціальні виплати матерям надходять рідко. У місті періодично виникають так звані «бунти матусь». При цьому, жителі обвинувачують у всьому Україну.  Пенсіонерам особливо важко довелося взимку – гроші не видвали взагалі. Через це багатьом довелося харчуватися зі смітників. Поширений так званий «пенсійний туризм». За переоформлення пенсій бойовики беруть 5-6% від суми.

Ціни на основні продукти харчування:

Картопля - 12 грн.
Яйця – 25 грн.
Цукор – 25 грн.
Молоко 2,5% - 23 грн.
Рис – 42 грн.
Свинина – 120 грн.
Курка – 58 грн.
Олія соняшникова – 55 грн.

/Громадське.СХІД