Політика

Мітинги на експорт: чому турецьким урядовцям заборонили виступати в Європі

13 березня, 2017 19:05
Політика/Мітинги на експорт: чому турецьким урядовцям заборонили виступати в Європі
Зберегти
Вигляд
lead
Влада чотирьох німецьких міст заборонила представникам Туреччини виступати на мітингах перед турецькими громадянами, що проживають в Німеччині.

Влада чотирьох німецьких міст заборонила представникам Туреччини виступати на мітингах перед турецькими громадянами, що проживають в Німеччині. Такі ж рішення ухвалили й у містах Австрії та Нідерландів, де турецька влада планувала провести свої масові політичні акції.

Мета зібрань – агітація перед референдумом щодо збільшення повноважень президента Туреччини. Це волевиявлення турецьких громадян призначене на 16 квітня 2017 року.

Офіційна Анкара наполягає – у такий спосіб влада Німеччини втручається у виборчу кампанію. Та в Європі кажуть, що з міркувань безпеки не можуть дозволити проводити на своїй території мітинги представників влади іншої країни.

2 березня мерія міста Ґаґґенау на Південному Заході ФРН скасувала дозвіл на проведення мітингу за участю міністра юстиції Туреччини Бекіра Боздаґа. Муніципалітет аргументував рішення тим, що зала, яка повинна була прийняти зустріч, не зможе прийняти всіх охочих. Наступного дня мерію Ґаґґенау довелося евакуювати через анонімний дзвінок про загрозу вибуху. Та вибухівку в будівлі не знайшли.

Невдовзі після рішення південно-західного містечка про скасування політичного мітингу повідомили в Кельні та Гамбурзі, четвертому та другому за розмірами населених пунктах Німеччини відповідно. Виступ за участю міністра економіки Туреччини Ніхата Зейбекчі в Кельні скасували через проблеми з орендною угодою, подібну причину навели і в поліції міста Фрехен. У Гамбурзі зібрання із міркувань безпеки скасували пожежники.

Громадяни Туреччини, що живуть у Німеччині, – важлива частина турецького електорату. Масова трудова міграція турків до цієї країни розпочалася в 60-х роках ХХ століття. Тоді туди переїхали щонайменше 800 тисяч громадян Туреччини. За останніми підрахунками, нині у Німеччині проживає понад 3 мільйони етнічних турків. Участь у квітневому референдумі зможе взяти близько 1,5 мільйона громадян Туреччини, які постійно проживають у ФРН.

Практика голосування за кордоном для турків відносно нова – введена вона була на президентських виборах 2014-го року. За кілька місяців до перемоги на виборах Німеччину відвідав Реджеп Таїп Ердоґан. Зокрема, тодішній прем’єр-міністр виступив у Кельні. Влада ФРН закликала Ердоґана утриматися від відвертої агітації, але зазначила, що заборона виступу була б порушенням права на свободу слова.

Три роки потому Ердоґан ініціював референдум, покликаний суттєво посилити його повноваження. Після приходу до влади глава Партії справедливості та розвитку перетворив символічну досі посаду на центральну у владній вертикалі.

Призначений на 16 квітня 2017-го року референдум має на меті закріпити нові повноваження президента Туреччини, зокрема – дозволити йому самостійно формувати кабінет міністрів і державний бюджет, а також призначати суддів.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу (в центрі) під час мітингу у Гамбурзі біля будівлі турецького консульства 7 березня 2017 року

Фото: Carsten Koall/EPA

Відповідь Ердоґана

Обурившись рішенням місцевої німецької влади, Ердоґан перетворив конфлікт на найбільшу за тривалий час дипломатичну кризу в стосунках Анкари та Берліна. «Дії Німеччини нічим не відрізняються від того, що свого часу практикував нацистський режим», – заявив Ердоґан на мітингу в Стамбулі.

Крім того, президент Туреччини звинуватив Берлін у фінансуванні тероризму й роботі проти його кампанії на референдумі. Він наполіг, що від виступу перед турецькими громадянами його не стримає жоден указ. «Якщо мені не дозволять виступити [у Німеччині], я підніму на ноги увесь світ», – пообіцяв Ердоґан.

Порівняння сучасної німецької влади з нацистським режимом у Туреччині звучать вже не вперше. Влітку 2016-го року близькі до Ердоґана турецькі видання Takvim і Aksam порівняли канцлера ФРН Анґелу Меркель з Адольфом Гітлером. Це сталося у відповідь на рішення німецького суду заборонити відеозвернення турецького президента до зібрання в місті Кельн.

Криза у відносинах Німеччини та Туреччини відновилася минулого місяця, коли турецькі правоохоронці заарештували журналіста видання Die Welt Деніза Ючела з подвійним турецько-німецьким громадянством.

Репортеру висунули звинувачення у зв’язках із Робітничою партією Курдистану, визнаною в Туреччині терористичною організацією, та розповсюдженні «терористичної пропаганди». Ердоґан назвав його «шпигуном Німеччини». Перед арештом Ючел написав критичний матеріал про міністра енергетики Туреччини, зятя турецького президента.

Конфлікт через заборону проводити турецьким представникам мітінги в декількох німецьких містах Ердоґан перетворив на найбільшу за тривалий час дипломатичну кризу в стосунках Анкари та Берліна (на фото - турецький керманич з німецькою канцлеркою Ангелою Меркель під час її візіту в Туреччину 2 лютого 2017 року)

Фото: Tumay Berkin/EPA

Відповідь Європи

Німецький уряд не коментував суперечливі заяви Ердоґана. Водночас, у ФРН наполягли – скасування дозволів на мітинги було рішенням муніципалітетів, політичні виступи представників Туреччини на загальнодержавному рівні забороняти не будуть. Як приклад в уряді навели виступи турецького міністра економіки Ніхата Зейбекчі, які відбулися на вихідних у двох інших німецьких містах.

Критично до «експорту» політичних мітингів поставилися в низці інших європейських держав. «Інформаційний простір Нідерландів – не місце для політичної кампанії іншої держави», – заявив глава голландського уряду Марк Рютте. Крім того, там назвали «небажаним» візит міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу до Роттердама, призначений на 11 березня 2017-го року.

Віце-прем’єр-міністр Нідерландів Лодевейк Ашер повідомив, що його уряд шукає юридичні підстави для заборони турецьких мітингів на підтримку Ердоґана. Зрештою, юридичний механізм заборони політичної агітації представників Туреччини у загальнодержавному масштабі знайти не вдалося. Але, як і в Німеччині, у цій країні місцева влада має повноваження скасувати окремо взятий мітинг. Станом на 2013 рік у Нідерландах проживало близько 300 тисяч етнічних турків.

Приблизно стільки ж представників турецької національності мешкає в Австрії. Влада країни неодноразово заявляла, що не вітає проведення політичних мітингів Туреччини на своїй території.

Своєю чергою, канцлер Крістіан Керн закликав заборонити проведення таких політичних заходів іноземною державою і в інших країнах Європейського Союзу. «Аби окремі країни на кшталт Німеччини не ставали об’єктами тиску Туреччини, Європейський Союз повинен колективно реагувати на подібні заходи», – відзначив австрієць в інтерв’ю Die Welt.

Таким чином, Європейський Союз зіткнувся з потребою встановити нові кордони для свободи слова. Надати свою територію для проведення політичної агітації іншої країни, з іншими цінностями та вектором розвитку, там відмовилися. Запровадження відповідних правових норм, ймовірно, є лише справою часу.

Пов`язані новини