ENRU
BBC

Між радістю й журбою: 10 фактів про Олександра Олеся

472f5483b2a825b82

Двадцять п'ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників з літератури. У 2014 році соцмережі заповнив його вірш «Європа мовчала», написаний ще в 1931-му.

У січні 2017-го стало відомо про намір перепоховати поета в Україні. 27 січня 2017-го прах Олександра Олеся та його дружини доставили з Праги, а 29-го після богослужіння у Володимирському соборі поховали на Лук'янівському цвинтарі в Києві. 

На капсулі з прахом Олеся написані його рядки: 

«Не вірив я в життя по смерті,
Тепер я вірю в диво з див.
Було для мене страшно вмерти,
Умер і нагло знов ожив»

Ми пригадали 10 фактів з життя Олександра Олеся і деякі з його поезій. 

1. Справжнє ім'я — Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. У результаті поет почав друкувати інтимну лірику (а згодом й інші твори) саме під таким псевдонімом.

В дитинстві ще… давно, давно колись
Я вибіг з хати в день майовий…
Шумів травою степ шовковий,
Сміявся день, пісні лились…

Весь Божий світ сміявсь, радів…
Раділо сонце, ниви, луки…
І я не виніс щастя-муки,
І задзвеніли в серці звуки,
І розітнувсь мій перший спів…

1904

2. Народився він у селі Білопілля Харківської губернії 5 грудня 1878 року. Там він закінчив початкову школу та училище.

3. Під час навчання у Харківському ветеринарному університеті самостійно вивчав польську, сербську та болгарську мови. У той же період, на відкритті пам'ятника Котляревському у Полтаві, зустрівся з Панасом Мирним, Лесею Українкою та іншими культурними діячами того часу. В результаті вирішив повністю перейти на українську мову.

4. Писати вірші почав у віці 15 років, у рукописних журналах «Комета» та «Первоцвіт». Перший вірш Олександра Олеся був надрукований у 1905 році в альманасі «Багаття».

З журбою радість обнялась… 
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. 
І з дивним ранком ніч злилась, 
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба. 
Одна летить, друга спиня… 
І йде між ними боротьба, 
І дужчий хто — не знаю я…

1906

5. Перша збірка поезій, «З журбою радість обнялась» вийшла у 1907 році коштом мецената Петра Стебницького. Завдяки історикині Олександрі Єфименко, книга отримала широкий розголос. Після закінчення університету Олександр Олесь намагався знайти професію хоч якось пов'язану з творчою діяльністю — у газетах чи видавництвах. Проте результату це не дало, внаслідок чого поет 10 років працював ветеринаром на Дарницькій скотобійні в Києві.

6. За роки життя поет видав 10 збірок поезії. Оскільки авторську назву другої книги («Будь мечем моїм!..») не пропустила цензура, Олесь назвав її «Поезії. Кн.ІІ» і надалі продовжував нумерувати нові збірки римськими цифрами.

Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.

Коли відкільсь взялася міць шалена,
Як буря, все живе схопила, пройняла, —
І ось, — дивись, в руках замаяли знамена,
І гімн побід співа невільна сторона...

Уривок з вірша «Яка краса: відродження країни!», 1908

7. У 1919 році, рятуючись від більшовизму, Олександр Олесь з дипломатичним паспортом виїздить до Угорщини, залишаючи у Києві сім'ю. Через 4 роки Червоний хрест допомагає вивезти з УРСР дружину та сина.

8. Під час еміграції довгий час працював в уряді УНР в екзилі. У 1921 році поет допомагав закордонному українському товариству в справах надання допомоги голодуючим.

Коли я вмер — забув, не знаю…
Я в чорній прірві забуття…
О краю мій, коханий краю,
Коли ж це стратив я життя?!
І скільки вже минуло років,
Як мертвий я лежу в труні,
Лежу, не чуючи пророків
І не палаючи в огні?..

І сниться сон мені: неначе
Десь на холодній чужині
Якийсь вигнанець гірко плаче
І заздрить мертвому мені.

4.X.1925

9. У 1921 році видає збірку «Перезва», де у саркастичному стилі висміює українців-емігрантів. Через двозначність висловлювань книгу критикувала інтелігенція. У свою чергу, в СРСР збірку видали, скориставшись двозначністю ідей поета.

10. Помер поет у 1944 році, через місяць після отримання звістки про смерть сина Олега Ольжича у концтаборі Заксенгаузен.  Був похований на Ольшанському кладовищі у Празі.

3 січня стало відомо про ексгумацію тіл Олександра Олеся та його дружини. Пізніше родичі поета погодились на перепоховання поета в Україні.

Місце — алея почесних поховань Лук’янівського кладовища.

Перепоховання Олександра Олеся в Києві, hromadske.ua