Ціна моди: як працює українська фешн-індустрія?

Дизайнерка Ольга Демидова у модній індустрії уже близько 12 років. Вона конструювала одяг для магазинів, створювала колекції спільно з іншими дизайнерами. Втім 4 роки тому наважилася заснувати власний бренд. Дизайнери, зазвичай, інвестують у колекції власні кошти. І це, зізнається, задоволення не з дешевих.

«Я сама інвестор у своєму брнеді. Тому мені спочатку треба було заробити гроші, а потім їх вкласти. Щодо окупності — цей процес ще триває. Мої задачі постійно ростуть, це і розширення географії продажів, і розвиток маркетингової стратегії — це все потребує інвестиції. Тому ми ще на етапі окупності», — розповідає Ольга.

Вкладатися найбільше доводиться в матеріали, іноді ціна тканини фурнітури у речі сягає 70%. А решта 30 — це робота, амортизація обладнання, реклама, гроші, які потрібно вкласти в майбутні колекції і, звісно, власний прибуток.

Дизайнерка одягу Ольга Демидова у столичному ЦУМі біля колекції створеного нею одягу Фото: ГромадськеСекції одягу українських дизайнерів у київському ЦУМі Фото: Громадське

Та додатковий заробіток Демидовій дає власне швейне виробництво. На зорі існування свого бренду Ольга створила справжній цех, та завантажити його колекціями по 4-5 тисяч одиниць не могла. Тому вона запросила шити у неї і інші бренди.

«В першу чергу це бізнес. До того ж, я вірю, якщо ми будемо працювати разом, не конкурувати, а ділитися досвідом, то наш ринок виросте значно швидше», — пояснює своє рішення Демидова.

Дизайнер Гоша Альтшулер працює за іншою бізнес моделлю. Він починав із власного ательє та індивідуального пошиву. Згодом робив цілі колекції — зараз на його рахунку вже близько 10 лінійок. Він продовжує працювати у колабораціях з іншими дизайнерами, але не спішить створювати власний повноцінний бренд, адже на це потрібні чималі гроші.

«За мінімальними підрахунками аби заспустити власний повноцінний бренд потрібно близько 110-120 тисяч євро. Адже в кращому разі ці гроші повернуться тільки після четвертого сезону роботи. Тому треба прорахувати, щоб ресурсів — і фізичних, і фінансових — вистачило на цей час», — розповідає дизайнер.

Дизайнер одягу Гоша Альтшулер у своїй майстерні Фото: ГромадськеВиробничий цех дизайнера Гоші Альтшулера Фото: Громадське

Частину робіт Ольги Демидової купують закордонні магазини, що також дає додаткові гроші. Гоша ж тільки задумується про міжнародний ринок — аналізує там попит. Та фешн-експерт Наталія Лук’янець розповідає — у світі зараз дійсно існує мода на українське. Мовляв, після Революції гідності світ звернув увагу не тільки на нашу політику, а у на моду.

З розвитком соцмереж українські дизайнери просувають свої роботи в інтернеті. Наприклад, з фешн-блогерами і інфлуенсерами можна зв’язатися просто через їх сторінки в Instagram.

«Мабуть, найяскравіший приклад — це Руслан Багінський, який буквально за кілька років став відомим у всьому світі. Його головні убори носять Белла Хадід, Анна де ла Руссо, Памела Андерсон, Періс Хілтон. Загалом наші дизайнери дуже конкурентноспроможні», — наголошує Лук’янець.

Фешн-експертка Наталія Лук’янець Фото: Громадське

Український модний ринок, розповідають експерти, розвивається стрімко. Лише на останньому Ukrainian Fasion Week свої колекції презентували 55 дизайнерів, а у маркеті українських брендів «Всі.Свої» їх і взагалі 250. Крім того цей ринок покриває різні сегменти. Сукню можна купити як за 800 грн у молодого масс-маркет виробника, так і за 10 000 грн у нішевого бренду.

Та експерти наголошують: в Україні у дизайнерів немає проблем з ідеями. А от хисту займатися модою як бізнесом вистачає не всім.

Фінальний вихід моделей після показу української дизайнерки Каті Сілченко під час Українського тижня моди, Київ, 4 лютого 2017 року Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO