Фото:

Анастасія Власова/Громадське

Традиційно на свято Водохреща українці вийшли до берегів річок, аби зануритися у крижану воду. Більшість із них роблять це символічно на свято раз у рік. Але є люди, для яких моржування — це стиль життя, адреналін і просто необхідний заряд енергії узимку. Громадське зустрілося із ними, щоб зрозуміти — що їх мотивує та як правильно купатися в холод.

Анна: «Це зміна ставлення до холоду, адреналін і неймовірна енергетика»

Анна Манухіна моржує вже 6 років. Уперше в крижану воду вона пірнула ще у Донецьку, де навчалась в університеті і знімала сюжет про місцеву групу моржів «Полярні ведмеді». З початком війни вимушено переїхала у столицю, швидко знайшла компанію однодумців, з якими дотепер плаває майже щонеділі.

«Коли я закінчила знімати останні сцени з «ведмедями» хтось із них запропонував — давай з нами тепер! А давай, відповіла, — розповідає Аня про перше занурення. — Відчуття тоді були просто неймовірні».

У Донецьку плавала не систематично — далеко було їздити до місця, де загартовувалися «ведмеді». Утім, зрідка перед заняттями в університеті навідувалася до іншого місця неподалік, інколи навіть вночі:

«Ранковий заплив — найкращий. Це заряд бадьорості на весь день».

Фото:

Анастасія Власова/Громадське

Коли постійно загартовуєшся — менше хворієш узимку, каже Анна: за ці шість років вона жодного разу не хворіла на сезонну застуду чи грип. Крім того, поріг відчуття холоду зменшується. У неї, наприклад, вже декілька років немає зимового взуття, їй достатньо осіннього.

За словами дівчини, в багатьох людей спрацьовує стереотип, що у холодній воді їм буде холодно і вони захворіють одразу, але насправді, якщо все правильно робити, то це тільки зміцнить організм, головне не перемерзати перед заходом у воду і не вживати алкоголь ні до, ні після зимового плавання. Роздягатися перед запливом потрібно знизу до верху, а після того, як виходиш із води вдягатися навпаки зверху до низу — спочатку закривають від холоду груди. Дуже важливо стежити за диханням, правильно робити вдохи-видихи, особливо людям, які мають проблеми із серцем чи тиском.

«Я інколи спостерігаю, як новачки приїздять до ополонки, роздягаються і стоять роблять селфі, а це ж неправильно, вони перемерзають і піддають непристосований організм стресу», — нарікає Анна.

Дівчина плаває в різних водоймах у Києві, але найбільше їй подобається річка Десенка у Гідропарку, сюди зручно доїхати і тій частині її тусовки, яка добирається з правого берега, зручно й жителям київського лівобережжя. Після плавання вони інколи влаштовують разом чаювання. На роботі в IT-компанії в Анни п’ятеро «моржів», усіх їх надихнула і інструктувала при першому пірнанні саме вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Водохреще в Києві: як віряни двох конфесій купалися на різних берегах Дніпра (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Починають сезон купання київські «Полярні ведмеді» на початку листопада, а якщо осінь холодна, то й у жовтні. Влітку у столичних водоймах Анна майже не плаває, каже що дуже брудна вода і людей багато. Натомість у теплу пору року вона займається каякінгом, ходить на скеледром. Взимку, крім моржування, катається на сноуборді.

«Колись узимку спустилися з друзями на бордах у Шипоті до озера, а потім перевдяглися в купальники і пірнули у крижану воду. Інші туристи були трохи в шоці. А якось узимку в Одесі з подружкою почали роздягатись на березі, то чоловік, який там гуляв, до останнього не міг повірити, що ми це зробимо, чекав доки зайшли у воду».

На Водохреща 19 січня Анна не плаває. Каже, що не релігійна, та й людей забагато, алкоголю. Але, за її спостереженням, у Києві останнім часом побільшало охочих до зимового плавання, не тільки в це християнське свято. Розповідає, що інколи у звичайну неділю у Гідропарку вони стоять у черзі до ополонки. А буває і таке, що не виходить знайти ополонку. Одного разу вони із друзями вирішили поплавати 1 січня, пісня новорічної ночі, але не вийшло — на вулиці -15 градусів, річка замерзла так, що не змогли пробити навіть маленький отвір до води.

Ніхто з Анниних родичів не загартовується, мама і бабуся досі щоразу стресують перед її запливом.

«Кожного разу, як уперше пояснюю їм, що це корисно для організму. Мені дуже подобається це відчуття адреналіну, коли ти виходиш з води. Це абсолютна зміна ставлення до холоду і неймовірна енергетика».

Фото:

Анастасія Власова/Громадське

Петро: «Коли виходиш із води і відчуваєш як організм відновлюється, — з’являється неймовірна активність»

Киянину Петру Гембі 67 років. Усе життя працював на підприємстві інженером-механіком. Сьогодні пенсіонер Петро — член клубу київських моржів «Полярні ведмеді». 19 січня на свято Водохреща вони влаштували фестиваль МоржіFEST у парку Дружби народів. Чоловік бере участь у запливі на 25 метрів.

Петро називає себе непрофесійним плавцем, хоч і займається цим усе життя. Влітку плаває в річці чи озері. У холодну пору — моржує і відвідує басейн.

Фото:

Анастасія Власова/Громадське

Уперше поплив у холодній воді 7 років тому — у Кам'янському (колишній Дніпродзержинськ — ред.) під час ветеранського запливу на 50 метрів. До того декілька кілька разів занурювався у водохресну купіль і читав про те, як правильно підготуватися до зимового плавання.

«Коли в мене з’являється дуже велике бажання щось зробити, я докладаю усіх зусиль для цього. Моржування було однією з таких цілей» — розповідає Петро.

Чоловік наголошує, що один раз на рік занурюватися в ополонку і систематично плавати взимку — це різні речі. До зимового плавання треба підходити відповідально, щоб не нашкодити здоров’ю.

Сам Петро взимку регулярно двічі на тиждень плаває у Гідропарку. Каже сюди приходять різні люди, хтось робить все правильно, хтось не дуже, але він з великою повагою ставиться до самого прагнення загартовуватися.

«Після купання організму треба допомогти відновити тепловий баланс, вдягнутися і трохи розігрітися, зробити фізичні вправи. Коли ти в холодній воді, тіло спалює набагато більше тепла, його треба повернути тілу».

Надзвичайних змін у своєму організмі чоловік не помітив за ці роки, але пов’язує це з тим, що і до моржування займався спортом і почувався досить добре.

«Я від цього просто кайфую, це драйв. Коли ти виходиш із води і відчуваєш як організм відновлюється, то неймовірна активність з’являється».

Фото:

Анастасія Власова/Громадське

Петро їздить на змагання з плавання Україною та за кордон, але у теплій воді або басейні. Хоча каже, що хотів би колись спробувати позмагатися і в холодному плаванні. У 2015 році він разом із групою плавців перепливав Босфор.

Чоловік без проблем плаває наодинці, але залюбки поплаває у компанії, щоб потім разом випити чаю та потеревенити з однодумцями.

Сьогодні із ним прийшла дружина, вона теж на пенсії, але не плаває і не моржує, тільки морально підтримує — їздить із ним майже на всі змагання.

«Це мій персональний тренер», — сміється Петро, киваючи на дружину.

Петро із дружиною вболівають за учасницю запливу
Фото:

Анастасія Власова/Громадське

Поділитись: