default

Можна програти будь-кому, тільки не «русскім» (польські ЗМІ)

default/Можна програти будь-кому, тільки не «русскім» (польські ЗМІ)
Зберегти
Вигляд

Починаємо публікувати огляд польських тижневиків від prostir.plна Громадському.

Про два боки медалі ратифікації Угоди про асоціацію ЄС—Україна пише публіцистка тижневика «Polityka». Попри зволікання із формальностями, Порошенкові таки вдалося схилити депутатів та спільно із європарламентарями здійснити історичний момент, — читаємо, — однак температура пішла вгору після того, як стало відомо, що імплементація економічної частини документу буде відкладена більше, ніж на рік. Для польського видання очевидне те, що «головною причиною відтермінування став тиск Москви та бажання Порошенка стримати чергові смерті молодих людей на Сході». Однак існує і друга сторона медалі: саме українська економіка, на переконання публіцистки, найбільше постраждала би від імпорту європейських товарів. Відсутність реформ стала б реальним землетрусом для тисячі підприємств. Публіцистка пригадує досвід Польщі, коли відкрився ринок і виявилося, що немало польських фірм, котрі не пристосувалися до змін, переживали занепад та банкрутство. Можливо, і полякам слід було продовжити перехідний період та зберегти внутрішній ринок, аж поки він не буде зреформований — припускає авторка. Та все ж полякам вдалося вистояти. Ситуація ж в українські економіці — значно гірша, аніж у 90-і роки у Польщі. Тому, переконана оглядачка, рік відтермінування Угоди може дати українським фірмам трохи часу на реформи та пристосування до конкуренції. Однак поки реформи проходять складно, підсумовує «Polityka».

Росія готується до атомної війни — пише видання «Gazeta Polska», описуючи, як саме. Москва переконана в тому, що може використати ядерну зброю, коли США та НАТО завагаються відповісти, — читаємо в матеріалі видання, — а Кремль готувався до ядерного конфлікту багато років. Саме нині Путін пересвідчується у слабкості Заходу, отже «білокам’яна» може зважитись на використання найбільш смертоносної та руйнівної зброї — уже нападаючи. Зміцнення ядерного потенціалу та виробництво ракет короткої та середньої дальності може означати атомну війну в Європі. Видання підкреслює, що Польща стане однією з перших цілей Польща: одночасна атака з Калінінґрадської області та Білорусі може швидко змістити лінію фронту — якщо не на Одру, то напевно на Віслу. Натомість психологічна ядерна війна вже триває, застерігає автор публікації.

На референдумі в Шотландії перемогу здобули противники незалежності. Близько 55% відповіли «ні» сепаратизму, а тому регіон залишається в складі Великобританії. Однак відсоток прихильників незалежності склав близько 45% — і це дає значні підстави для міркувань. Британія більше не буде така «Велика», — пише na:temat. Результат волевиявлення запевнить Великій Британії утримування територіальної цілісності, покладів нафти та розташування баз ядерного арсеналу, що знаходяться на території Шотландії. Рішення шотландців дає можливість Об’єднаному Королівству уникнути фінансової нестабільності, яку прогнозувала частина експертів у випадку анексії Шотландії, та збереження сили британського голосу в міжнародних інститутах.

Три важливі для Польщі політичні промови — уже в найближчі три тижні. Якою буде політика після Дональда Туска, екс-прем’єра, який переїхав у Брюссель? — відповідь уже невдовзі. Для трійки найважливіших політиків — нинішньої прем’єрки Еви Копач, лідера опозиції Ярослава Качинського та майбутнього спікера Сейму Радослава Сікорського — ці промови стануть випробуванням їхнього лідерства на повністю зміненій політичній арені, — пише портал 300polityka. Сприйняття цих промов парламентом Польщі у найближчі тижні буде ключовим, особливо для партійців з правлячої «Громадянської платформи»: це визначатиме кшталт наступних виборів. Парламентський поєдинок Копач—Качинський покаже, яким буде новий поділ між провладною партією та опозицією після відставки Туска. Натомість представлення Радослава Сікорського, який займе посаду спікера Сейму, може викликати стільки уваги, скільки ще не було прикуто до жодного з «маршалків». Для колишнього міністра закордонних справ — це великий шанс відкрити новий етап у політичному житті, особливо, як пише автор, після серії невдач у спробі зайняти вагому роль на міжнародній арені.

Про те, яким може бути новий уряд Еви Копач, розмірковував видання «Rzeczpospolita». Його формування нагадує «непоганий трилер», котрий спритно вихоплює щораз нові й нові витки. Ґжеґож Схетина — новий очільник МЗС, Тереза Пйотровська —МВС, Яцек Ростовський — глава радників прем’єра, — видання перераховує найбільш несподівані рішення Еви Копач. «Напів-Копач, напів-Туск»— так влучно характеризується уряд, в економічних відомствах котрого революції не буде. Бездіяльність та страх на Заході стали реальною загрозою.

«Уболівальники, приносьте українські прапори та яблука». Півфінальний матч Чемпіонату світу з волейболу між росіянами та поляками у Лодзі 18 вересня довів, що спорт «не завжди єднає», а поєдинок між командами перетворився на «позаспортивну» подію. Портал na:temat пише, що ця гра стала не боротьбою за очки, а протистоянням за честь, гідність та гордість поляків і українців. Напередодні у соціальних мережах польське суспільство жваво обговорювало майбутній матч — «можна програти будь-кому, але тільки не „совєтам” або „русскім”». Путін, Крим, Україна, сепаратисти, річниця совєтської агресії на Польщу в 1939-му — спортивна подія стала підставою для такої послідовності асоціацій вболівальників. Як пише публіцист порталу, здавалося, що на спортивній арені в Лодзі мав відкритися черговий східний фронт. Поки що — з успіхом для поляків, 3:2, — пише na:temat

.

Тарас АНДРУХОВИЧ