Сягнути дна: як на Миколаївщині зі скандалом облаштовують акваторію морського порту

Дев’ятирічна Настя Дмітрієва мріє стати чемпіонкою з вітрильного спорту, щодня вона тренується в дитячому юнацькому спорткомплексі на березі Бузького лиману в Миколаєві. Окрім неї, тут займаються діти, які вподобали веслування на байдарці.

Але останнім часом нормально тренуватися діти не можуть — біля їхнього спорткомплексу почало працювати днопоглиблювальне судно, яке забруднює воду мулом. Чиста вода акваторії почала перетворюватися на болотяну.

«Водорості почали припливати на берег, тепер у нас і берег брудний. Колір води змінюється. Тому що це судно ходить бере з різних заводів бруд, а потім викидає в нашу річку», — каже Настя.

Тренер дівчини не радить тренуватися в таких умовах.

«Першочергове завдання будь-якого тренера вітрильного спорту — забезпечити безпеку, тобто навчити дітей плаванню, а зараз усе це під зривом. Я не можу почати, попри погодні умови, навчання плаванню, тож діти перебувають у зоні ризику. Так, вони виходять у рятувальних жилетах, але вони повинні повноцінно плавати», — зауважує тренер Григорій Верховецький.

Мул піднімає судно — землесос, яке поглиблює дно акваторії Миколаївського морського торговельного порту. Збираючи забруднений від господарської діяльності мул, землесос скидає його в акваторію спортивно-оздоровчого комплексу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Генеральський план»: Як родина впливового генерала обросла численними статками

За документами, які має порт, місце позначене, як «підводний відвал для скидання ґрунту номер одинадцять». За кілька днів, що працював землесос, у районі спортивно-оздоровчого комплексу засипали підхідний канал, відтак не всі яхти можуть безпечно заходити туди.

«Канал був чотири метри завглибшки. Зараз, у кращому випадку, 2 —1,8 метра. Це з урахуванням того, що зараз досить великий приплив. Буде відлив — ми, напевно, узагалі не зможемо вийти», — скаржиться Олександр Іванов, один з активних прихильників вітрильного спорту.

До цього року в Миколаєві мало хто знав, що в Бузькому лимані, у межах міста, існує підводне звалище для донного мулу. Вибухнув скандал, обурені городяни проводили акції протесту, вимагаючи припинити забруднення.

«Ми хочемо, щоб це звалювання відбувалося відповідно до норм. Як робить це «Дельта-Лоцман». Вони вивозять це в море... Принаймні, це екологічно сприятливіше, ніж вони роблять зараз», — каже Денис Андрєєв, мешканець Миколаєва.

Влада нарешті відреагувала. Мер Миколаєва пообіцяв, що днопоглиблювальні роботи зупинять:

«Я, як міський голова, наполягаю, що роботи треба припинити, опрацювати, дійти згоди разом із нами і лише тоді продовжити їх».

Але втручання міської влади не допомогло — землесос не припинив скидати мул біля спортивно-оздоровчого комплексу. Його намагалися зупинити Управління екології та Держагентство рибоохорони, які моторним човном наблизилися до судна. Але марно.

На борт інспекторів так і не пустили. Попри всі перешкоди, землесос продовжив роботу.

Примітно, що землесос «Сєвєродвінський» ходить під прапором Танзанії. За кілька років судно неодноразово змінювало порт приписки та власників, надійно схованих в офшорах. Але останні три роки перебуває в користуванні фірми «Техморгідрострой-Миколаїв», яка бере підряди на поглиблення дна в українських портах, водночас не маючи ані свого флоту, ані значної матеріальної бази.

Через це посередництво послуги з поглиблення дна від миколаївської фірми обходяться державним морським портам часто вдвічі дорожче, ніж якби вони домовлялися з власниками суден напряму.

Так, у 2015 та 2016 роках «Техморгідрострой-Миколаїв» орендував для виконання днопоглиблювальних робіт у Маріупольському та Бердянському портах землесоси «Мілфорд» та «Сєвєродвінський».

За документами, які має «Слідство.Інфо», судно «Мілфорд» належало фірмі «Jollanta Group LTD» з Белізу. Директором фірми є громадянин Російської Федерації Юрій Мельниченко, один з керівників російської компанії ООО «Гідрострой-Калінінград».

Землесос «Мілфорд» також належить цій компанії. Оренда судна коштувала 15,5 тисяч доларів США за добу, а для «Техморгідрострой-Миколаїв» уже 35 тисяч доларів. Земснаряд «Сєвєродвінський» іще у 2008 році належав ОАО «Северное морское пароходство».

Згідно документів, у 2015 році вартість оренди судна офшорної компанії «Krayteks Group Holding Limited» становила 15 тисяч доларів США за добу. А для ТОВ «Техморгідрострой-Миколаїв» і надалі для ДП «АМПУ» — уже 29 тисяч доларів, що свідчить про завищення вартості у 2 рази.

Чималі комісійні, які оплачуються державними морськими портами, уже зацікавили Національне антикорупційне бюро.

«За версією слідства, вартість робіт, які були закуплені у 2015 році, завищена у зв’язку з укладанням посередницьких договорів оренди днопоглиблювального обладнання», — каже Світлана Оліфіра, речниця НАБУ.

Також предметом кримінального провадження є укладений минулого року договір між ДП АМПУ та ТОВ «Техморгідрострой-Миколаїв».

«Слідство вважає, що зібрано достатньо доказів, які свідчили б про те, що процедура торгів порушена, пропозиції учасників торгів не відповідали дійсності й ці торги мають бути скасовані», — додає речниця НАБУ.

Поточна діяльність «Техморгідрострою» через угоди та зобов’язання контролюється колишніми впливовими службовцями з державної судноплавної галузі. Зокрема, екс-заступником начальника Бердянського морського порту Андрієм Мишком та екс-працівником державного підприємства «Усть-Дунай Водшлях» Олександром Кучером.

Бізнес на бюджетних контрактах з державними портами дає чималий дохід. 290 мільйонів гривень фірма отримала за поглиблення дна в Бердянському та Маріупольському портах позаминулого року. А у 2016 вже вдвічі більше — 712 мільйонів гривень.

Скільки з цих грошей реально було витрачено на днопоглиблювальні роботи, а скільки пішло в кишені вчорашнім чиновникам — комерційна таємниця. Але в Андрія Мишка минулого року з’явилася квартира в самісінькому центрі Києва, площею майже 300 квадратів. А ще — новенький позашляховик Мерседес GLS, придбаний лише кілька місяців тому.

«Слідство.Інфо» вирішило поцікавитись у директора компанії Олексія Буштрука деталями угод. Але той розмовляти з журналістом категорично відмовився.

— Це вас турбує Ярослав Чепурний, програма «Слідство.Інфо». Олексію Геннадійовичу, можна до вас підійти, зустрітися хочеться з приводу скандалу...

— Ярославе, вибачте, я людина аполітична і непублічна. Ми займаємося роботою, тому я не бачу сенсу в зустрічі...

Йдемо в офіс фірми, але і там розмови не вийшло.

— Олексію Геннадійовичу, кілька запитань. Чому Ви фрахтуєте російські судна?
— Не потрібно мені заважати працювати.
— Скажіть, кілька питань?
— Що Ви лізете так?
— Чому Ви фрахтуєте російські судна? Ви знаєте, що фінансуєте таким чином тероризм?
— Ми не фрахтуємо російські судна.
— «Сєвєродвінський» — це російське судно.
— Ні.
— А Андрій Мишко — він же реальний власник фірми «Техморгідрострой-Миколаїв», правильно?
— Двері можете звільнити?
— у 2015 році Ви звертались з листом...

Олексій Буштрук грюкає дверима прямо перед обличчям журналіста.

Примітно, що кримінальні провадження щодо фірми не зупинили адміністрацію Миколаївського морського порту від того, щоб знову найняти її цього року.

Одна з останніх угод із компанією — на 102 мільйони гривень. Попри те, що державне підприємство «Укрводшлях», яке має свій флот та спеціалістів і запропонувало набагато меншу ціну, тендерний комітет порту визнав переможцем фірму «Техморгідрострой-Миколаїв».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Падіння «республіки»: про невдалу спробу «сепаратизму» на Рівненщині

Ми спробували дізнатися в керівництва порту, чому перевагу віддали фірмі, послуги якої на 14 мільйонів дорожчі. Але розмови не вийшло: керівники старанно уникали зустрічі.

Відтак, скандальна робота судна в акваторії дитячої вітрильної школи продовжується. Витративши зайві мільйони, платники податків отримали натомість іще й загрозу екологічного лиха. А також розбиті дитячі мрії про те, щоб колись таки вибороти чемпіонство під вітрилом.

/Ярослав Чепурний, Центр журналістських розслідувань (м.Миколаїв) для «Слідства.Інфо»

Підписуйтесь на наш канал в Telegram