ENRU

Мирослав Скорик. Концерт для віолончелі, фольклорна хвиля і Франко

Композитор Мирослав Скорик написав перший український твіст і музику для фільму «Тіні забутих предків», а цього року представив Концерт №2 для віолончелі з оркестром. Перший концерт для цього інструменту приніс Скорику шевченківську премію. Ми зібрали більше фактів про композитора. А сам він розповів, як працював над новим твором і яку роль у його творчості відіграли фольк, джаз та Іван Франко.

Створення Концерту №2 для віолончелі з оркестром

Факт: Концерт №1 для віолончелі з оркестром з’явився в 1983-му році. Це значить, що два твори Мирослава Скорика для цього інструменту розділяє 33 роки.

«Я не знаю, скільки часу писав Другий концерт для віолончелі з оркестром, тому що перед тим, як писати, багато думав про нього і все це будувалося у мене в голові. Реалізація не вимагає дуже багато часу, але потрібен час для обдумування, для побудови, щоб знайти відповідну форму концерту.

Козмпозитор Мирослав Скорик. hromadske.ua

Цей твір написаний в інший час, в іншу історичну епоху (аніж Перший концерт для віолончелі з оркестром — ред.). За 30 років епоха міняється, концерт уже наближений до сьогоднішнього дня, до тих переживань, які зараз панують. Композитор живе навколишнім світом і він мусить чи не мусить, хоче чи не хоче, але відображає те, що на душі в кожного з нас. Композитору навіть не підвладно, що в нього вийде, тому що напрям музики не може бути спеціально керований автором. Часом виходить так, як виходить.

Відгук, який мені дали SMS-кою після концерту, мене навіть якось заскочив, в одній газеті написали: «Епохальний твір Мирослава Скорика». Я думаю, що це якась позитивна характеристика».

Прем’єра в компанії відомих композиторів

Факт: Концерт, в якому відбулася прем’єра Концерту №2 для віолончелі з оркестром, також включав твори французьких імпресіоністів Моріса Равеля та Клода Дебюссі, американця Джорджа Гершвіна та обробки каприсів Нікколо Паганіні.

«Це була ідея Олександра Пірієва, який організовував цикли концертів. Він хотів показати українську музику, так би мовити, в компанії відомих композиторів, відомих творів, щоб це було і щось нове і, разом з тим, відомі публіці твори.

Оркестр виконує Концерт №2 для віолончелі. hromadske.ua

Равель, Дебюссі, Гершвін — одні з тих, на чиїй творчості я вчився. Не тільки на їхній, бо потім в мене було захоплення й більш сучасною музикою: Стравінським, Бартоком та іншими. Але ця музика започаткувала нове ставлення до звуків, до колориту. Вони, власне, були новаторами, першими після класичної музики, що знаходили нові трактування музики взагалі. Мається на увазі: мелодії, гармонії, оркестровки і так далі».

Нова фольклорна хвиля 1960-х

Факт: Разом із Євгеном Станковичем та Лесею Дичко, Мирослава Скорик називають представником нової фольклорної хвилі. Його найвідоміші роботи з використанням народних мотивів: «Гуцульський триптих» (1965) і «Карпатський концерт» (1973).

«Представник фольклорної хвилі — це була умовна назва тих часів. Тоді з’явилися твори, і в мене також, де фольклор був трактований більш сучасно та ефектно, ніж перед тим. Це було не пряме цитування народних мелодій, а якесь його перетравлення, показ сучасних моментів. Таким твором в мене був «Карпатський концерт для оркестру». Він побудований на інтонації карпатських мелодій, але не має прямого цитування: там ідуть більш ефектні, сучасні засоби виразності.

Козмпозитор Мирослав Скорик. hromadske.ua

В молодості я цікавився естрадними піснями, естрадною музикою, де я спеціально намагався наблизити фольклор до сучасних ритмів, сучасних звучань, до модних на той час танців. Зараз я над тим працюю менше, але продовжую працювати над своєю джазовою музикою».

Вплив Івана Франка

Факт: Іван Франко часто з’являється в творчості Мирослава Скорика. Композитор створив одноактний твір за віршем «Каменярі» для балету, оперу «Мойсей» і музику для мультфільму «Лис Микита».

«Франко — це один з моїх улюблених авторів, я дуже його люблю. Він мені близький, тому що він також зі Львова і його мелодика вірша подається досить музикально. Я написав багато творів, де показана його творчість. Ще в консерваторії, я написав романс «Чого являєшся мені у сні» і з цього фактично почалася моя кар’єра. Цей твір подобався і ось нещодавно хтось знайшов його і почав виконувати навіть через 50 років після того, як я його написав. Тож Франко дійсно мій улюблений автор».

Історична музика

Факт: Мирослав Скорик звертався до старовинних форм, наприклад, розшифрував Львівські лютневі табулатури XVI століття.

«Фактично я займався якимись шифровками, обробками, опрацюваннями творів, редакцію яких мене просили зробити. Лютнева табулатура цікава тим, що вона написана для інструмента, на якому зараз ніби і грають, але дуже рідко: щоб грати на лютні, потрібно спеціально вчитися. Але мене привабила там сама музика. Це музика фактично ще XVI-XVIІ століть і я зробив її транскрипцію для струнного оркестру.

Оркестр виконує Концерт №2 для віолончелі. hromadske.ua

Також я закінчив оперу Леонтовича «На русалчин Великдень», тому що вона була недописана. Зробив оркестровку, зробив редакцію і поставив це в опері в Києві й у Львові».

Встигати все

Факт: На додачу до написання музики, Мирослав Скорик багато років викладає і є художнім керівником Київської опери.  

«Кожна зміна праці дає якісь інші можливості, щоб реалізувати задуми, щось пізнати нове. Спілкуючись зі студентами композиції, я знайду в них щось цікаве і тоді — не те що я в них вкраду — але по-своєму інтерпретую. Так я можу певною мірою в них вчитися. Це, безперечно, корисно для композитора, хоча з іншої сторони, мені дуже мало залишається часу на свою творчість, індивідуальну».

Наступні виступи, де прозвучить Концерт №2 для віолончелі з оркестром:

9 червня — Дніпро, театр ім. М. Горького

11 червня — Харків, Харківська обласна філармонія

16 червня — Житомир, Житомирська обласна філармонія