На Житомирщині знайшли ще 6 срібників часів Київської Русі

Про це повідомляє Спілка археологів України.

«На місці обстеження досліджено об’єкт — яму, в якій було виявлено скарб. В заповненій ямі та у відвалах було виявлено 6 цілих та фрагментованих срібників», — зазначив керівник Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України Андрій Петраускас.

За його словами, так званий «Городницький скарб» срібників князя Володимира Святого та Святополка Окаянного нині налічує 38 монет.

Що відомо про знайдені монети?

Це так звані срібники, або срібляники — так науковці називають перші монети, що почали карбувати в Київській Русі наприкінці X — на початку XI століття, тобто за правління Володимира Великого. Виготовляли їх зі срібних арабських монет — дирхем.

Як стверджує Олександр Алфьоров, знайдені на Житомирщині монети карбували за часів князя Володимира (правив у 980-1015 роках) і його наступника — Святополка Ярополковича (1015-1019 рр.). На це вказують княжі знаки на реверсі монет: тризуб і двозуб, якими послуговувалися Володимир і Святополк відповідно.

Востаннє подібний великий поклад монет знаходили під час будівельних робіт на Вознесенському спуску в Києві у 1876 році, пише «Історична правда». Тоді виявили аж 120 срібляників. Відтоді знаходили лише поодинокі монети.

Що з «Городницьким скарбом» буде далі?

Як розповів Алфьоров «BBC News Україна», монети ще будуть аналізувати за допомогою сучасних технологій, аби встановити, з якого срібла їх зробили. Для цього їх передадуть у спецсховище Житомирського краєзнавчого музею — після того, як оформлять процедуру їхньої передачі від того, хто їх першим виявив.

«Прецедент ще й у тому, що людина одразу погодилася передати такий скарб державі», — каже історик.