«Надавати Україні зброю – це розпалювати Третю світову війну» – депутат Європарламенту

Депутат Європарламенту, голова об'єднання лівих партій Джанні Піттелла – один із найбільших друзів України як у ЄС, так і в Італії. Він поділився із Громадським своїми поглядами на те, чим Євросоюз може допомогти Україні, чи має Київ приєднуватися до НАТО та як Федеріка Могеріні вестиме політику ЄС щодо Росії. А також розповів, як в Італії реагують на його проукраїнські погляди.

-          Які ваші враження від зустрічей із представниками української влади? Чи побачили ви волю та компетенцію проводити реформи?

-          Бажання проводити реформи безсумнівно є – мова у першу чергу про реформу юстиції, боротьбу з корупцією, децентралізацію та економічні реформи. Я побачив сильну політичну волю. Сподіваюся, що люди при владі достатньо компетентні, аби запроваджувати ці зміни. Їх обрав народ. Президент Порошенко – дуже професійна, чіпка і цілеспрямована людина.

-          Чого ви чекаєте від нового уряду?

-          Я чекаю в першу чергу реформ. Найкраща відповідь на агресію Росії – це проводити реформи, доводити, що Україну не зламати і що вона може модернізуватися та реагувати на запити громадян.

-          Яким чином Європейський Союз і Європарламент зокрема може допомогти Україні?

-          Різними способами. Ми вже надаємо Україні міжнародну підтримку, відстоюємо її суверенітет і територіальну цілісність. Ми також допомагаємо фінансово, і готові поділитися з Україною досвідом реформ, які були застосовані в різних країнах ЄС. Мова про найсучасніші практики у сфері боротьби з корупцією та зловживаннями, у системі державного управління та соціального захисту. Якщо український уряд звернеться до нас за порадами чи консультаціями, ми будемо раді їх надати.

-          Зараз деякі політики й експерти на Заході закликають збільшити грошову допомогу для України, адже обіцяних раніше міжнародними фінансовими інституціями коштів може не вистачити, щоби врятувати економіку від колапсу. Як ви до цього ставитеся?

-          Я вважаю, що треба якомога швидше скликати конференцію донорів – можливо, вже до кінця грудня. У цій конференції без сумніву візьмуть участь ЄС та його окремі країни, але вона буде відкрита для всього світу. Проте має існувати впевненість, що виділені гроші не осядуть у кишенях окремих персон, а будуть витрачені в інтересах українських громадян та економіки. Всі хочуть допомогти відновити українську економіку, однак ніхто не бажає підживлювати корумпованих політиків.

-          Новий єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган минулого тижня у Києві заявив, що хоче бачити не конференцію донорів, а інвесторів для України. Ви поділяєте цю точку зору?

-          І донорів, і інвесторів. Можна пожертвувати гроші заради добробуту дружньої країни, а можна їх вкласти. І для донорів, і для інвесторів важливо, щоб у країні існувало верховенство права і ці гроші не осідали в кишенях корумпованих політиків. Коли я закликаю українського президента та премєра якомога швидше проводити реформи, то роблю це з думкою про майбутнє України: чим швидше ви реформуєте державу, тим швидше і тим більше інвесторів сюди прийде.

-          Повертаючись до інших способів, у які ЄС може допомогти Україні, яке ваше ставлення до посилення санкцій проти Росії та до надання Україні зброї для самозахисту?

-          Я не хотів би говорити про військову допомогу – це робиться тоді, коли йде війна.

-          Але війна іде.

-          Так, але цей конфлікт обмежений одним регіоном. Якщо ми почнемо надавати Україні зброю і підживлювати конфлікт, це призведе до Третьої світової війни. Цього треба уникнути заради нашого ж добра, заради майбутнього наших дітей, України, Росії – всіх. Треба використовувати політичні засоби, зброю дипломатичного переконання, і, якщо необхідно, санкції. ЄС погодився щодо необхідності застосування санкцій проти Росії – і вони діють, незважаючи на критику противників. Санкції вже дали ефект. За потреби, найближчим часом їх може бути посилено або, навпаки, послаблено – у випадку позитивних змін. Все залежить від дій Росії. Росія має вирішити, чи хоче поводитися конструктивно чи ні.

-          Ви голова обєднання лівих партій у Європейському парламенті. На останніх виборах до Європарламенту пройшли багато євроскептичних політиків, лояльних до Путіна. Це загроза?

-          Незважаючи на присутність євроскептиків у Європарламенті, більшість депутатів є друзями України: це соціалісти, ліберали, зелені. Ми довели це, коли проголосували за Угоду про асоціацію України з ЄС переважною більшістю. В Європарламенті є друзі Путіна, однак їх не більшість.

-          І не стануть нею?

-          У жодному разі.

-          Що ви думаєте з приводу заяв деяких європейських міністрів закордонних справ, зокрема, Німеччини та Італії про те, що Україна не має вступати до НАТО?

-          Це мають вирішувати громадяни України. Я вважаю, що найправильнішу позицію у цьому питанні зайняв президент Петро Порошенко. Однак наголошуючи на свободі вибору українського народу, це не є пріоритетом. Пріоритет зараз – проводити реформи, застосовувати положення Угоди про асоціацію з ЄС, вирішувати конфлікт на Сході та відновлювати територіальну цілісність України. Тема НАТО – це тема не нинішнього дня, а завтрашнього.

-          В Італії ви є одним із найбільших друзів України, ви підтримували Майдан із самого початку. Чи легко бути солідарним з Україною в Італії, чи зазнавали ви атак через свою проукраїнську позицію?

-          Звичайно. Мене звинувачували у найнемовірніших речах – що я друг фашистів, нацистів, що я їх фінансую. Хоча я працював лише задля демократичного народу України, який прагне свободи, а не фашизму. Мене й досі атакують – навіть напередодні цього візиту до України на моїй фейсбук-сторінці повно записів про те, що я мовляв фінансую фашистів. Насправді я просто вболіваю за долю України та її народу, хочу бачити країну сучасною і демократичною.

-          У чому, на вашу думку, причина такої агресії? Пропаганда про так званих українських фашистів в Італії настільки успішна?

-          Звичайно, у цьому замішані інтереси людей, яким було вигідно представити протести на Майдані як протести фашистів. Активно поширювалися фотографії зі свастикою, символами нацизму. Нехай таких було на площі десять зі ста тисяч, однак ця фотографія стала більш популярною, ніж інші, з людьми, які вийшли за демократію. Однак ми не можемо відмовитися від підтримки сотен тисяч, які протестували за цінності та демократію через те, що поряд була купка фашистів.

-          Наскільким потужним є торгівельне та енергетичне лоббі Росії в Італії?

-          Воно потужне всюди, не лише в Італії. Єдиний спосіб зменшити його – працювати над посиленням власної автономії, диверсифікувати джерела енергії, створити європейський енергетичний союз, включивши до нього Україну.

-          Італійський уряд до останнього підтримував проект будівництва газогону «Південний потік». Ви що про це думаєте?

-          Італійський уряд працює у різних напрямках над підвищенням своєї енергетичної автономії. Він веде діалог із Росією, і це нормально, однак це не означає, що він не здатний ухвалювати самостійні рішення. Премєр-міністр Ренці сказав Порошенку, що Італія підтримає санкції проти Росії, так і сталося. Той факт, що Італія має торгівельні чи енергетичні звязки з Росією, не означає, що це впливає на її політичну позицію щодо України.

-          Федеріку Могеріні, нового Верховного представника ЄС із зовнішньої політики, дехто критикує за відсутність стратегії щодо Росії та України. Ви з цим погоджуєтеся?

-          Абсолютно ні. Я знаю Федеріку Могеріні протягом багатьох років і високо ціную її відданість роботі, стратегічне бачення та глибокі знання. Вона займає дуже чітку позицію, від якої не відступає, і не піддається на умови Росії. Вона підтримує діалог з Росією, але це правильно. Наша позиція чітка і ми сказали Путіну – ти не деспот, який може тримати під каблуком країни екс-СРСР. Можливо, це твоя мрія, однак реальність інша. Ці країни незалежні і їх суверенітет треба поважати. Я переконаний, що Могеріні підтримує саме цю позицію в ЄС.

-          Тобто на вашу думку стратегія в неї є?

-          Безсумнівно. У неї є стратегія в україно-російських стосунках, а також на Близькому Сході.

-          Відомо, що Росія фінансує праворадикальні партії в ЄС – «Національний фронт» у Франції отримав кредит від російського банку, є підозри про подібне в інших країнах, Австрії, Італії. Чи вдасться Росії розділити Європу, чи зможе ЄС протистояти?

-          Не вдасться. Росія намагається, однак не зможе. Краще, щоби Путін зрозумів, що Росія може відігравати велику роль у світі, якщо відмовиться від своїх амбіцій регіональної гегемонії, від анексій. Навіщо Путіну анексувати частину України? Це не робить Росію сильнішою. Якщо одного дня я зможу з ним поговорити, я спитаю – чому ти робиш це замість того, щоби намагатися увійти в історію світу у ролі великого діяча, допомагати вирішувати конфлікти на Близькому Сході? Можна співпрацювати з ЄС заради створення мультиполярного світу, в якому домінуватиме мир.

-          Але це хід думок європейця, Путін напевне має інший менталітет. Чи почали європейці краще розуміти справжні наміри і небезпеку Росії тепер, за кілька місяців після анексії Криму, яка стала для Заходу шоком?

-          Я переконаний, що політики не мають ніколи відмовлятися від своєї можливості впроваджувати зміни і в тому числі змінювати поведінку людей. Ми, європейці, не відмовляємося від наших спроб переконувати людей політичними методами, у тому числі Путіна. Саме тому ми підтримуємо діалог. Однак звісно якщо Путін продовжуватиме діяти як деспот і анексувати території, то отримає дуже різку відповідь з боку Євросоюзу.