«Найбільша проблема — не сам Донбас, а те, що суспільство не сприймає його мешканців» — Андрусів

«Стіна:лоб – 1:0» — так говорить про свою вже колишню роботу на посаді заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Віктор Андрусів. У студії Громадське.Схід він розказав про те, чому не вдалося реалізувати корисні для Донбасу ініціативи, хто цьому перешкоджав та чому працівники обласних адміністрацій не мають мотивації працювати.

«Я так і не був призначений на посаду, а сім місяців тимчасово виконував обов’язки. Усі сім місяців Адміністрація Президента не давала погодження на моє призначення, проте і непогодження теж не давала» — так з іронією про своє заступництво голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації розповідає у студії Громадське.Схід Віктор Андрусів.

Він не бачив можливості працювати ефективно на посаді, не бачив сенсу та користі, тому вирішив піти. Головна проблема, за словами нашого співрозмовника — відсутність належних умов для роботи, низькі зарплати та «зв’язані» вищим керівництвом руки. Не буде якісної роботи людей, доки не буде мотивації працювати, певен Андрусів:

«Враховуючи те, що більшість наших співробітників обласної адміністрації є вимушено переміщеними особами, вони живуть в номері по три — чотири людини. Це люди і старшого віку, і сім’ї. Отримують заробітну платню від 3 до 5 тис. гривень — це вже з преміями. Вони не можуть працювати ефективно в таких умовах. Потрібно спочатку вирішувати питання управління, а потім вже вирішувати питання, які виникають. Мені цього не вдалось».

Жити в Краматорську на 30% дорожче, ніж в Києві, розповідає Віктор Андрусів. Оренда житла коштує стільки ж, скільки у столиці, а їжа дорожча. Натомість в Донецькій області гуманітарна допомога зараз перевищує зарплату державного службовця.

«Глобальна проблема — це відсутність якоїсь стратегії взагалі у влади щодо до звільнених окупованих територій».

Голова Донецької обласної ВЦА Павло Жебрівський звертався до уряду з ініціативою, — кошти, які рахуються на окупованій території віддати на звільнені території, щоб мати змогу збільшити заробітні плати бюджетникам в зоні АТО. Для порівняння, військові в зоні АТО отримують 100% надбавку до своєї зарплати. Спершу уряд підтримав цю ініціативу, та незабаром передумав.

«Уряд в особі нашого прем’єра спочатку це підтримав, а потім, незадовго до виборів, вони взяли і забрали у нас ці кошти, роздали їх по всій країні. І медичну субвенцію роздали, яку ми збирались витратити на лікарню третього рівня, тому що в області її немає. А в області, де йде війна, солдата пораненого везуть в Дніпропетровськ. А в нас мільярд гривень просто забрали і роздали іншим областям. Те ж з саме зробили і з освітньою субвенцією» — пояснює екс-заступник Жебрівського.

Ще одна проблема, і чи не головна, — абсурдність рішень, які ухвалює влада «нагорі». Як приклад Віктор Андрусі наводить два листи, які отримував з Києва. У першому йшлося про об’єкти «Євро-2012» (з-поміж яких і об’єкти в окупованому Донецьку), запитували як в області планують їх використовувати та розвивати. Другий лист — від заступника міністра, в якому запитували про зміни у зв’язку з появою префектів в області, хоча насправді жодних змін поки що не відбулося.

Ухвалення нового бюджету лише додало проблем в Донецькій області, каже Андрусів. Раніше місцеві бюджети завжди ухвалювались пізніше, ніж національний, але в цьому році у зв’язку з децентралізацією його ухвалили раніше. І тепер місцеві бюджети без погодження та без попередження зобов’язали покривати пільги за перевезення та фінансувати професійну освіту:

«Міста, області поприймали, а їм тепер кажуть — от вам тут ще зобов’язань на десятки мільйонів. Система настільки розвалена, не тільки внизу, хоча Донецька область найбільше постраждала у цьому питанні, а й в центрі розвалена. Парламент штампує рішення, Кабмін їх ні в що не ставить» — розповідає Віктор Андрусів про ситуацію з фінансуванням.

До того ж, в Донецькій області серйозний юридичний колапс. Не можна без згоди керівників переводити установи з окупованих територій на звільнену. Вихід лише один — створювати нову структуру на місці вже існуючої. Так, щоб просто почати платити зарплатню людям у Світлодарську та Миронівську, Донецькою обласною ВЦА були знову відкриті лікарні та школи в тих самих приміщеннях, де вони вже функціонували. «Юридичний безлад» — так про це явище каже Віктор Андрусів.

«Купа суперечливих норм. Є рішення, видані Антитерористичним центром. Але, якщо говорити відверто, якщо ці рішення почнуть оскаржувати в судах, я не знаю, чим вони будуть крити. В нас за законодавством немає війни, немає окупованих територій. А на території Донецької області не діє жоден спеціальний режим. Це звичайна у всіх відношеннях область України. Тільки вона не в звичайній ситуації».

Раніше, коли Андрусів працював ще у Києві, сміявся, коли чув фразу «Донбас не чують». Коли ж опинився у Донецькій області, сам це відчув. Усі дивляться новини, бачать карту і читають про кількість обстрілів. Але ніде не йдеться про людей — впевнений екс-заступник голови Донецької ВЦА.

«Я пишу про те, що Ахметов однією рукою гуманітарку роздає, а іншою – світло вимикає. Але це не висвітлюють, бо кому ж це цікаво на фоні війни. Цю війну ми трактуємо неправильно, в цьому наша проблема. Війна — це завжди стратегія, це декілька кроків, які ми будемо робити у майбутньому. За що ми воюємо там? Відповідь на це питання повинен дати уряд. Якщо ми воюємо також і за людей, то давайте не вживати слово «сепаратист». Я звертаю увагу, що слово «сепаратист» зараз не означає слово «терорист», а означає «мешканець Донбасу».

Треба уважно стежити за термінами, які люди використовують у мові. Ті, хто керує так званою «владою» на окупованих територіях — це терористи. Місцеві мешканці, які там живуть, — їхні заручники. І ці явища необхідно розділяти, вважає Андрусів.

«В нашому дискурсі це зруйнувалося. Я пропонував форуми у Маріуполі та Краматорську, організувати боротьбу з корупцією, телефонував в Київ, але жодного разу не знаходив підтримки цих ініціатив. Найбільша проблема зараз — це не Донбас, а те, що українське суспільство не сприймає «сєпарів».

/Громадське.Схід