Найкращі історії hromadske у 2021 році
Поки ми готували цю добірку — перечитали й переглянули десятки наших статей та відео, які редакція випустила цього року. Це геть різні історії: веселі й сумні, такі, що надихають, і такі, що шокують. Але у всі наші журналісти вклали душу та пережили дуже різні емоції разом із героями публікацій. Якщо ви пропустили якийсь із цих матеріалів або просто хочете пригадати їх разом з нами — приємного читання та перегляду.
Дуже важлива історія від нашої Ксюші Савоскіної про родину Мотичків із Закарпаття, яка бореться за життя сина Павлика. У хлопчика — рідкісна хвороба СМА. Такий самий діагноз колись поставили й першій дитині подружжя, проте малюк не дожив навіть до трьох років. Нині родина збирає понад $2 мільйони на препарат, який може допомогти Павликові. Він — один із 200 дітей в Україні з цією хворобою.
Єдиного портрета сім’ї, в якій дитина потерпає від домашнього насилля, немає. Це може трапитися фактично у будь-якій родині, без огляду на її статус, вік, матеріальне забезпечення — навіть у тій, що видається щасливою та повноцінною. Тривалий час такі історії не виходили за межі дитячої кімнати, проте, на щастя, діти дедалі частіше повідомляють про це на гарячі лінії. Наша Олеся Біда поспілкувалася з жінками, які пережили фізичне, психологічне й сексуальне насильство в дитинстві від своїх рідних.
«У мене стерлися будь-які межі. Я не знаю, що добре, а що погано, де мої почуття, а де нав’язані. Це все наслідки методів “реабілітації” центру, де я не міг говорити правду та підлаштовувався під те, що сподобається консультантам»,— розказує киянин Ярослав, який пів року провів у реабілітаційному центрі для наркозалежних. Майже щомісяця поліція повідомляє про закриття реабілітаційного центру, в якому алко- та наркозалежних людей утримували силоміць, змушували працювати та позбавляли будь-яких прав. Закладів, де права залежних людей регулярно порушують, в Україні, до пів тисячі. Розпізнати їх легко — там залежних лікуватися примушують (а це суперечить закону).
Фантастична історія української науковиці Віри Єфремової, яка стала докторкою наук у Німеччині, а тепер працює в університеті Каліфорнії в Берклі. Галузь її досліджень — нейробіологія. Вчена вирощує мозкові органоїди: своєрідні мініатюрні моделі мозку людини, покликані розгадати таємницю туберозного склерозу. Це рідкісна хвороба, що вкрай погано піддається лікуванню. В Україні її складно навіть діагностувати, а пацієнти з таким діагнозом, на жаль, не отримують жодної державної допомоги. Наш Дмитро Сімонов поспілкувався з Вірою на дуже різні теми — і вийшло одне з найкрутіших інтерв’ю за рік!
Тема харасменту в українських університетах спалахує інформаційними хвилями. У 2017-му студентки рівненського університету розповіли про викладача, який натякав на інтимний зв'язок і пропонував секс. У 2019 році одна зі студенток університету Шевченка розповіла історію про те, як під час літньої практики їх домагався викладач. У 2021-му скандал стався вже в київському університеті Карпенка-Карого. Олеся Біда не лише поспілкувалася з жінками, які наважилися на зізнання, а й шукала відповідь на питання, що ж має зробити керівництво вишів, аби студентки почувалися безпечно.
Непроста історія від нашої Вікторії Рощиної про життя дітей в інтернатах. У квітні 2021-го з’явилася новина про те, що одну з неповнолітніх вихованок Березківського інтернату на Миколаївщині нібито змусили зробити аборт. Тоді правоохоронці порушили кримінальну справу, дівчину відправили на реабілітацію, а політики та представники дитячого омбудсмена взяли ситуацію під особистий контроль. Однак на цьому історія не завершилась. Для багатьох випускників та колишніх працівників інтернату вона стала приводом відкрито розповісти про проблеми.
«Там ти загинув — везуть героя. Помпезна музика, тра-ля-ля, прапор тобі красивий, пам’ятник дорогий, до речі. А живий — кому ти тут треба? Тобі ж треба платити, ти ж можеш приходити й мізки їм випарювати», — говорить ветеран Валерій Гонта.
Безкоштовні ліки та посвідки до санаторіїв, позачергове обслуговування в лікарнях та першочергова госпіталізація, щорічні обстеження в лікарів-спеціалістів та безоплатна медична допомога в медзакладах Міноборони, СБУ тощо. Все це обіцяє ветеранам з інвалідністю закон про їхні соціальні гарантії. Але чи держава справді дбає про тих, хто віддав за неї своє здоров’я?
Шість років тюрми за кілька грамів канабісу. Певні, що система має так працювати?
На Волині 16-річного хлопця засудили до реального терміну за збут 3 та 8 грамів канабісу. Ми поїхали в рідне селище хлопця, аби почути всі версії та зрозуміти, чи є ця і подібні справи прикладом превентивної діяльності правоохоронців, особливо щодо дітей. Зрештою апеляційний суд відпустив підлітка, а справу відправили на новий розгляд.
«Шум» і сум баби Насті. Чому гаївка, яку співали з 14 століття, сьогодні стає світовим хітом
Цього літа Європа «запалювала» під пісню «Шум», з якою український гурт Go_А вийшов у фінал пісенного конкурсу «Євробачення». Трек зібрав мільйони переглядів на YouTube та очолив світові чарти. А в основу пісні лягла давня українська гаївка «Шум», і наша Ярослава Тимощук вирушила на Кіровоградщину, аби поспілкуватися з місцевою селебриті бабою Настею, яка все життя виконувала цю пісню разом із народним колективом «Барвінок». Про те, як у часи молодості Анастасії Зеленько пісню називали «вуличною» (тобто народною, а такі забороняли співати «всілякі партійці») та про те, чому не всі священники толерували гаївки — читайте в матеріалі.
У травні 2016-го на Евересті вкотре замайорів український прапор, який уперше розгорнула жінка — уродженка Мукачева Ірина Галай. Після найвищої вершини світу альпіністка обрала нову ціль — найскладнішу гору К2. Майже чверть сходжень на неї завершуються фатально, проте цього року Ірині К2 підкорилась. І на ній вона теж виявилась першою українкою. Ба більше: до висоти майже 8 тисяч метрів жінці вдалося піднятися без кисневої маски. Ми записали інтерв’ю з Іриною Галай після того, як вона повернулася додому. Прекрасна історія для натхнення.
І, звісно ж, добірка улюблених матеріалів на нашому YouTube!
Спецрепортаж, який дуже полюбили наші глядачі — Там, де немає дороги, а в школу — раз на тиждень. Як виживають мешканці недоступних Карпат. Він уже має майже 300 тисяч переглядів. Мар'яна П'єцух розказує, як гуцули виживають високо в горах; показує, як полонини заростають кущами і деревами, бо худоби тримають тут усе менше і менше — нема кому пастися і для кого косити сіно. У розвинених країнах в такі віддалені гірські поселення держава вкладає гроші, надає транспортні субсидії та допомогу на розвиток сільського господарства, залучає інвесторів на пільгових умовах, які створюють робочі місця, аби ці селища не зникли. Їх цінують за автентику та збереження історико-культурної спадщини. А от у Перенісі все тримається на приватних ініціативах.
Події 11 вересня 2001 року назавжди змінили життя мільйонів людей. Двадцять років тому цього дня терористи угруповання «Аль-Каїда» захопили в США чотири пасажирські авіалайнери, і два з них спрямували у вежі Світового торгового центру — найвищої на той час будівлі у Нью-Йорку. Внаслідок теракту загинули майже три тисячі людей. Ми побували в Нью-Йорку та записали інтерв’ю з Вільямом Родрігесом, який тоді працював у Світовому торговому центрі, досконало знав усі виходи та входи, а головне — мав від них ключі. Завдяки цьому йому вдалося врятувати кількох людей, які лишилися заблокованими в приміщеннях центру під час атаки. Про те, як чоловік переживав події 11 вересня — у відео «Я не вважаю себе героєм».
Потужний паводок у Рахівському районі на Закарпатті у липні 2021 року завдав чималої шкоди людям. Утім, через паводки закарпатці завдають угорцям не менше збитків, адже разом із високою водою до них потрапляє і сміття з берегів гірських річок. Наша Мар'яна П'єцух побувала на стихійних та офіційних звалищах Закарпаття та відвідала суботник із прибирання річки Тиси угорцями. Вся масштабність проблеми — у нашому іронічно-невеселому спецрепортажі «Коні, люди і сміття: що і куди несуть карпатські ріки».
У 2016 році під завалами сміття на полігоні Львівщини загинули четверо людей. Разом із вдовами пожежників-рятувальників ми шукали відповіді на питання: чому ж п’ять років тому загинули їхні чоловіки, як це стало можливим та чи хтось за це відповів? Чому зійшла сміттєва лавина, що вбила людей? Хто винен — керівництво полігону з міськими чиновниками чи начальники з ДСНС? Дивіться наш документальний фільм «Поховані сміттям».
- Поділитися: