Напруженість через сварки про політику найбільше зачіпає молодь. Але найсильніша вона у старших — опитування

Про це свідчать результати соцопитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Міжособистісна політико-психологічна напруженість (МППН) є різновидом руйнівного стресу, який виникає внаслідок надмірної зацікавленості людини політичними процесами, а також неконструктивної комунікації щодо цього з оточуючими. Така напруженість може охоплювати і тих, хто мало зацікавлений політикою, але постійно взаємодіє з людьми, які мають потребу у постійному обговоренні політичних проблем.

Як з'ясували соціологи, більш ніж половина опитаних відчувають той чи інший рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості. Порівняно сильніша напруженість у жителів сходу та півдня України. При цьому серед тих, хто переїхав на нове місце після початку війни, напруженість є нижчою.

Також соціологи зауважили, що більш виразна напруженість характерна для респондентів віком від 40 до 69 років. При цьому серед наймолодшої групи (18-29 років) найменше людей, у кого такої напруженості немає. Тобто залученість до конфліктного спілкування на політичну тематику серед них є найбільш поширеною, але з найслабшими негативними ефектами.

Певне послаблення негативних ефектів комунікації на політичну тематику спостерігається у найстаршій віковій групі.

Також соціологи вимірювали рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості в різних національних та політичних групах. За результатами КМІС, лише менше чверті потенційних виборців політичної партії «Європейська солідарність» не були залучені до конфліктних комунікацій, а середній або високий рівень відповідної напруженості є характерним більш ніж для 40% з них.

Симпатики інших партій, а також груп, які не визначилися або не планують іти на вибори, є доволі схожими між собою.

Про опитування

КМІС опитав 985 повнолітніх респондентів упродовж 22 лютого-6 березня 2023 року методом CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Говорили із громадянами України, які на момент опитування проживали на підконтрольній Україні території + 1 респондент, який зараз перебуває на окупованих землях.

У КМІС попереджають, що за умов повномасштабної війни крім формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Але там вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють «досить надійно аналізувати суспільні настрої населення».