«Нас чекає революція в освіті» — Олександр Ольшанський, організатор iForum

20 квітня у Києві розпочне свою роботу iForum — найбільша офлайн-конференція в Україні. Це — своєрідний майданчик для світових інтернет-компаній, а також можливість вітчизняних стартапів презентувати себе на ринку. Про особливості цьогочного форуму в студії Громадського говорили з головою оргкомітету Олександром Ольшанським.

У чому головна особливість цьогорічного форуму?

Ми намагаємось задавати тренди в дискусіях. Насправді торік у нас вже була експозиція «Smart city», просто цього року вона розвинеться, а от секція освіти буде вперше, та насправді це такий світовий тренд. Справа не в IT-освіті, а в освіті загалом. Розумієте, цей тренд обумовлений дуже простим фактом — якщо поглянути на ефективність освіти як на співвідношення між кількістю вчителів і кількістю учнів, то цей параметр не дуже мінявся останні кілька тисяч років. Тобто, як і раніше, на одного вчителя — 10 — 20 учнів, і, оскільки сучасне суспільство вимагає більшої освіти, і тривалість навчання збільшується, і період нашого життя, коли ми вчимося, збільшується. Тому що раніше було так: закінчив школу, закінчив інститут — все, освіта закінчилась. А тепер люди навчаються безперервно. Зрозуміло, що освіти потрібно більше, а вчителів більше неможливо створити, ресурс обмежений, потрібно збільшувати ефективність. І ось тут з’являються ІТ-технології, такий світовий тренд, тобто тут визріває певна революція, яка точно станеться, ми точно знаємо, що це буде, ми не дуже розуміємо як саме це станеться, але точно зміниться наше життя. Ось як всі розуміють зараз, що наше життя поміняєтсья з безпілотним транспортом, ось вона точно так упродовж 10 років поміняється з новою концепцією освіти. Цього не уникнути просто математично. Це має статися, тому що інакше все зупиниться.
 
На вашу думку, в Україні зараз вже усвідомили, що до такого тренду йде? І чи готові ми до того, що ця революція має статися?
 
Я не можу сказати, готові ми чи ні, я думаю, що тренд цей такий великий і потужний, що він накриє усіх. Тобто це не питання — будемо ми до цього готові чи ні. Питання в тому, чи зможемо ми з цього скористатися у потрібному обсязі — нас будуть вести чи ми будемо вести. В Україні зараз є чимало стартапів у сфері освіти, доволі активно це розвивається, і я думаю, що найближчими роками варто очікувати суттєвих інвестицій у цю сферу, тому що й це також буде сферою економіки.

У столиці, приміром, це дуже відчувається, що у людей є зацікавлення ходити на лекції, конференції, семінари. Мабуть, класична освіта має відчувати цю конкуренцію не лише з онлайном, а і з тими, хто робить, так би мовити, «позашкільні», «позакласні» івенти.
 
Це те, про що я казав, — змінилась парадигма. Тепер освіта не закінчуєтся. Тепер люди змушені вчитися усе своє життя, світ змінився. Я стверджую, що буде таке цунамі, хвилею вкриє всю систему освіти, але не варто плекати ілюзії щодо онлайн-освіти — тієї, яка є зараз. Секрет у тому, що американські університети доволі давно виклали курси в онлайн повністю, разом з практичними заняттями, але якість освіти людей, які пройшли ці курси онлайн і тих, які займались в університеті, поки що неспівставна. Тобто наразі в університеті краще, але технології швидко розвиваються. Ця різниця швидко скорочуєтсья. І коли це зрівняється, — тієї ж миті відбудеться вибух, класична система освіти відчує не просто конкуренцію, а й жорстокий «прессінг», як було з друкованими ЗМІ. Коли ви востаннє купувала газету, згадайте? А я пам’ятаю, що у 2008 році у нас була шалена конкуренція, до зали занесли труну, на якій було написано «Друковані ЗМІ». Усі сміялись, говорили, що ні, це далеко, газети ще довго протягнуть, а потім БАХ і раптом не стало. Тому тут теж такий процес, він буде дуже швидким. Просто зараз не зрівнялась ефективність, якість не зрівнялась онлайну і університету.
 
Якою має бути роль держави щодо новітніх технологій в освіті?

Держава не повинна цим займатись. Я думаю, що у нас проблема значною мірою з освітою в країні тому, що там надто багато держави. Тобто нам потрібно цей комунізм звідти вичистити. Освіта повинна бути приватною справою. Тоді вона буде, по-перше, різнобічна, по-друге, вона буде прив’язана до економічної ситуації. Розумієте, зараз всі говорять про економіку, але екноміка в сучасному світі — похідне віл освіти.

Зовсім інша історія з наукою. Наукою держава повинна займатися, тому що бізнес на науці зробити неможливо, на фунламентальній науці принаймні. Західиний досвід говорить про те, що корпорації не прагнуть фінансувати проекти з горизонтом понад 10 років, навіть прикладні. Але освіта — це приватна сфера. Це як з медициною: спадок Радянського Союзу, який ми так сприймаємо, що у нас держава повинна освітою займатися, медициною, але нічого не буде. Тепер чи пізніше ми повинні все це взяти у власні руки.

Це дуже небезпечна помилка думати, що мета науки — заробляти гроші. Це небезпечно, бо воно вселяє у наші голови неправильні взаємозв’язки. Можна говорити про прикладну науку, яка десь стикаєтсья з технологією — гроші заробляють технологи, а не наука. І в технології бізнес буде інвестувати. Але фундаментальна наука не може мати на меті заробіток. Це не могло бути метою Ньютона, Галіля, Піфагора… Взагалі є така ідея, що наука — це величний винахід, тому що, як це не дивно, науку винайшли всього одни раз. Вся наукова школа походить від піфагорівської традиції, насправді це одна нерозривна ниточка традицій. І це сталося лиш один раз. Інші цивілізації, ну є ж цивілізації Південної Америки чи Північної, вони не зробили цього винаходу. У них була технологія, але в них ніколи не було науки. Це дуже небезпечна омана, що науку можна комерціалізувати.

Освіта — це більш прикладна річ, розумієте? Освіта потрібна всім нам, тому що сьогодні платять тільки за твої знання. Підіть на ринок праці — платять лише спеціалістам. Людям, які нічого не знають і не вміють, не платять. Більше того, вони змушені конкурувати з такими ж людьми, тобто ще 7 мільярдів по всій планеті. Платять тільки за знання, і тільки своїми знаннями ти можеш покращити своє життя і одночасно покращи життя оточуючих. Тому освіта — це фундаментальна річ, яка зараз вийде на перший план. Це буде економічний двигун №1, іншого немає.

/Алла Кошляк