Знімок Тритона апаратом «Вояджер-2», зроблений у 1989 році
Фото:

NASA/JPL/USGS

Американське аерокосмічне агентство NASA розглядає можливість відправити роботизовану місію на Тритон — найбільший супутник газового гіганта Нептуна.

Про це повідомляє Space.com.

Trident — одна з чотирьох концепцій місій, що беруть участь у програмі «Відкриття», у межах яких NASA розробляє відносно дешеві роботизовані дослідження.

В агентстві зазначають, що дослідникам дуже цікавий цей супутник з незвичною льодяною сумішшю на поверхні.

«Тритон завжди був одним з найзахоплюючих та інтригуючих тіл Сонячної системи. Мені завжди подобались зображення «Вояджера-2» та дражливе сяяння цього дивного супутника, яке ніхто не розуміє», — сказала Луїза Проктер, директорка Місячного та планетарного інституту Асоціації космічних досліджень університетів у Х’юстоні (USRA), яка очолює групу, що запропонувала проєкт.

Космічний апарат «Вояджер-2» є єдиним дослідницьким апаратом, що пролітав поруч з Тритоном. Дослідники розраховують, що вивчення Тритона дозволить краще зрозуміти, як розвивались планети та їхні супутники у Сонячній системі.

Цей супутник є сьомим за розміром у Сонячній системі, він багато чим цікавить науковців. Так, це єдиний супутник, що обертається навколо своєї планети у протилежному напрямку, він має екстремальний нахил орбіти, зміщений від екватора Нептуна на 23 градуси.

Тритон має незвичну атмосферу та динамічний клімат, його іоносфера заповнена зарядженими частинками й вдесятеро активніша, ніж на інших супутниках у Сонячній системі. Зазвичай на супутниках іоносфера заряджена за допомогою Сонця, але Тритон розташований занадто далеко від нього, тому тут повинне бути інше джерело енергії.

Також астрономів цікавлять так звані крижані пір'я, наявність яких може бути пов’язана з тим, що рідка вода пробивається через шар льоду на поверхні тіла. Це може свідчити про те, що під льодом є цілий океан. Дослідження Тритона тоді може допомогти зрозуміти, де ще у космосі можна шукати рідку воду.

Яким є Тритон, на думку науковців
Фото:

NASA/JPL-Caltech

Крім цього, місія Trident направлена на те, аби нанести на мапу всю поверхню тіла, бо поки науковці бачили лише 40%. До того ж, поверхня Тритона практично не має кратерів, це свідчить про те, що вона відносно молода і постійно покривається новим матеріалом.

«Ми сказали NASA у нашій пропозиції місії, що Тритон — не просто ключ до науки про Сонячну систему — це набір ключів: об’єкт, захоплений з поясу Койпера, потенційний океанічний світ з активними пір’ями, енергетична іоносфера та молода унікальна поверхня», — сказав Карл Мітчелл, дослідник з Лабораторії реактивного руху NASA у Каліфорнії.

Якщо місія Trident пройде відбір, дослідницький апарат мають запустити у 2025 році, бо саме тоді Земля вирівняється з Юпітером і науковці зможуть використати його гравітацію як рогатку для відправки апарату. У такому випадку зонд прибуде до Тритона у 2038 році.

Поділитись: