default

Наступним Путін анексує Байконур? (огляд преси)

default/Наступним Путін анексує Байконур? (огляд преси)
Зберегти
Вигляд

Про розірвані сім'ї в Україні пише видання USA Today. Автори статті розповідають історію сімейної пари - Анни та Владислава Риченків - яка розпалася через "непереборні розбіжності". Вона підтримує єдину Україну, її вже колишній чоловік хотів би бачити окрему проросійську державу на Сході. Пара познайомилася у 2005 році і прожила роки у шлюбі, незважаючи на різні погляди. Але після того, як на Донбасі почалася війна, подружжя розпалося.
Чоловік із міста Ровеньки на Луганщині розповідає, як рідний батько у розпалі політичної суперечки назвав його "фашистом". Ще один намагається просто не спілкуватися з батьками на суперечливі теми. Інколи відмінності у поглядах всередині родин настільки сильні, що родичі ще довго не зможуть відновити нормальні стосунки, незважаючи на те, як розгортатиметься ситуація на Донбасі, - каже один зі співрозмовників.

Агенція Reuters зробила відеоматеріал про жінок, які воюють на боці сепаратистів. Шість жінок приєдналися до артилерійського загону у складі батальйону проросійських бойовиків "Оплот". Одна з них, Ірина, каже, що вони "справжні російські жінки". Інша, медсестра, розповідає, що вже не може уявити собі попереднього життя за мирних часів.

Який зв'язок між місією ОБСЄ в Україні та санкціями проти Росії? На цю тему матеріал Джуді Демпсі з аналітичного центру Карнегі - Європа. ОБСЄ, яка має моніторити перемир'я на Сході України, не може ефективно працювати - у спостерігачів мало ресурсів, вони не почуваються у безпеці, а бойовики погрожують збивати безпілотники ОБСЄ. Росії це на руку - чим довше тягнеться заморожений конфлікт і немає можливості незалежним експертам встановити, хто стріляє, тим більші шанси на те, що західні лідери втомляться і скасують санкції проти Росії. У минулому, пише Демпсі, місіям ОБСЄ не вдавалося досягати успіхів у розв'язанні інших заморожених конфліктів (напр, у Нагорно-Карабасі). Тож сподівань на те, що це вийде на Донбасі, небагато, підсумовує автор.

Санкції проти Росії буде послаблено до середини 2015 року - вважають експерти The Economist Intellligence Unit. До того часу конфлікт на Донбасі буде остаточно заморожено, прогнозують автори. А економічна стагнація у багатьох країнах-членах ЄС погіршиться: у першу чергу це стосується держав Південної Європи, зокрема, Італії, Іспанії, Кіпру, Португалії. Ці країни можуть активно лобіювати зняття санкцій проти Росії, аргументуючи це потребами власної економіки. Коли настане момент ухвалювати рішення - продовжувати санкції чи послаблювати їх - досягти одностайності в ЄС буде складно. Втім, відзначають автори матеріалу, у випадку, якщо на Сході України трапиться щось подібне до катастрофи малайзійського "Боїнга" (яка і була головним поштовхом до запровадження секторальних санкцій), позиція країн ЄС щодо Росії може суттєво загостритися.

Путін перетворив бізнесменів на кріпаків - цитує видання Financial Times слова колишнього російського олігарха Сергія Пугачова. За часів Єльцина його називали "таємним банкіром Кремля", однак коли до влади прийшов Путін, у Пугачова відібрали його статки та віддали державі. 
Пугачов заявив газеті, що недоторканних олігархів у Росії більше немає - маючи на увазі, в першу чергу, арешт нафтового магната Євтушенкова, - а система перетворилася на феодальну. "Зараз в Росії є Путін та його комісари, котрі виконують накази. Всі гроші на балансі у Путіна. Країна у стані війни і великий бізнес не може жити, як раніше", - цитує "Financial Times" екс-олігарха.

Наступна мета агресії Путіна - Казахстан? У колонці у Wall Street Journal журналіст Джош Гелернтер пише, що країнами, які можуть стати наступними мішенями для Путіна, є Естонія та Казахстан, адже вони мають великі російські меншини. Найбільше ризикує Казахстан, вважає автор, адже ця країна, на відміну від Естонії, не є членом НАТО і так само, як і Україна, у 90-х здала свій ядерний арсенал. Більше того, у Казахстані розташований стратегічний об'єкт - космодром Байконур, необхідний Росії для панування у космосі.

Financial Times пише про теорії змови, котрі з'явилися навколо новин про зниження цін на нафту. На світовому ринку пропозиція нафти перевищує попит, до того ж, Саудівська Аравія знизила ціни для азійського ринку, що і зумовило падіння вартості бареля палива до менш ніж 90 доларів. Теорія змови №1, чому Саудівська Аравія це зробила - тому що домовилася зі США нанести удар по Росії у відповідь на її дії в українському конфлікті.
Падіння цін на нафту здатне привести до серйозних проблем для економіки Росії, якій для збалансованого бюджету потрібна ціна 105 доларів цього року і 107 доларів наступного.
Теорія змови №2: це прихована атака Саудівської Аравії на конкурентів, які видобувають сланцеву нафту у США. Передбачається, що стійке зниження цін змусить частково згорнути діяльність американські компанії, адже їх витрати більше не будуть компенсуватися високими цінами на нафту.