ENRU
Коли два на два дорівнює нулю: як НАЗК поховало декларації міністрів
5 червня, 2017
Словесні перепалки, взаємні звинувачення та погрози судовими позовами. Так закінчилося засідання Національного агентства з питань запобігання та протидії корупції, де мали затвердити результати перших повних перевірок електронних декларацій. Та як виявилось, за три місяці члени НАЗК не змогли дійти згоди щодо змісту результативної частини висновків.

23 перевірки з двох мільйонів

За дев’ять місяців роботи до НАЗК надійшло близько двох мільйонів електронних декларацій. Нацагенція розпочала повну перевірку лише 91-ї з них.

10 лютого члени НАЗК прийняли рішення про початок повних перевірок декларацій чиновників. Міністри уряду на чолі з прем’єром Володимиром Гройсманом були першими на черзі. Закон дає два місяці для проведення перевірок і ще 30 днів у разі необхідності. 24 квітня НАЗК скористалося можливістю продовження строку, тож крайнім терміном виконання перевірок стало 24 травня.

Після перевірки члени агенції повинні затвердити висновок — є порушення чи нема. Таке рішення виноситься на голосування. Це і стало каменем спотикання для НАЗК.

Перевірка декларацій входить до компетенції Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя, який і підготував проекти висновків. Його очолює заступник голови НАЗК Руслан Радецький. Він виніс питання про затвердження результатів перевірок на розгляд нацагенції 25 травня.

«Висловіть претензію. Хоча б одну претензію!» 

Але міністрам не судилося дізнатися чи склали вони перший в історії України тест з подання електронних декларацій без порушень. На початку засідання виявилося, що голова НАЗК Наталія Корчак має зауваження щодо проектів висновків перевірок. Але вона так і не змогла пояснити, в чому саме вони полягали.

«Претензія? Висловіть претензію! Назвіть хоч одну!», — апелював до колеги член НАЗК Руслан Рябошапка.

Все, що змогла відповісти Корчак: "У вас немає результатів перевірок". На це Рябошапка продемонстрував повну теку з підготовленими проектами висновків.

Засідання перетворилося на півторагодинне з’ясовування стосунків. Руслан Рябошапка і Руслан Радецький наполягали бодай на розгляді висновків, а Наталія Корчак та ще один з членів НАЗК, Олександр Скопич, виступали проти.

Втрутитися у словесні баталії намагалися представники Громадскьої ради при НАЗК. Вони отримали лише уривки документів з результатами перевірок. Їм не надали частину, де мало описуватися, які перевірки здійснило агентство і на підставі чого підготувало висновки.

«Ми бачимо результативну частину, але на підставі чого робився аналіз — ми не бачимо. Крім того, ми не можемо оцінити, на скільки повно робився аналіз і чи враховувалася повною мірою вся інформація і всі факти», — заявив голова Громадської ради Віктор Таран.

Під час дебатів стало відомо про декілька проблем, які поставили під сумнів якість перевірки. Результати перевірок не врахували дані з відкритих джерел — журналістських розслідувань. Крім того, логічний та арифметичний контроль перевірок мав здійснюватися через автоматизовану систему, якої досі не створено. На ці недоліки вказували представники Громадської ради.

Зрештою, не знайшовши порозуміння з колегами, Наталія Корчак закрила засідання. Члени агенції і Громадської ради домовилися повернутися до розгляду цього питання 29 травня.

Засідання НАЗК Фото: Громадське

Треба час на ознайомлення

Та попри домовленість, 30 травня Корчак розпочала засідання з пропозиції розглядати всі питання порядку денного крім декларацій міністрів. На це миттєво відреагував Радецький. Він нагадав, що подав службову записку про розгляд питання перевірок е-декларацій урядовців. Голова агентства відповіла, що службова записка була отримана не вчасно і їй треба ще ознайомитись з документами. 

Цього разу Громадській раді надали доступ до повного пакету документів і вони змогли їх проаналізувати. До рук представників громадськості потрапив проект висновку щодо перевірки декларації Володимира Гройсмана.

Як виявилося, прем’єр-міністр не задекларував 80 тисяч гривень, отриманих як відшкодування витрат на посту спікера парламенту. Тобто він порушив статтю 46 закону «Про запобігання корупції», але це не тягне навіть на штраф. 

«Фактично жодних порушень в діях топ-чиновників не було зазначено. Більше того, працівники агентства проігнорували результати журналістських розслідувань, які займалися фактами імовірної корупції у топ-чиновників. На нашу думку — це вибірковий підхід», - розповів голова Громадської ради Віктор Таран. 

Ще одна проблема, яку виявили представники громадськості — результати перевірок сформульовані так, що легалізують всі задекларовані статки. А саме: якщо після розгляду декларації НАЗК робить висновок що порушень немає, а згодом ці порушення таки знаходяться, то висновок не переглядається. 

Голова НАЗК знову закрила засідання і призначила наступне на 31 травня, пообіцявши, що агенція таки розглядатиме питання декларацій міністрів.

Поганий результат кращий за його відсутність 

Громадська рада наполягала, щоб нацагенція прийняла хоча б якесь рішення. Основна проблема його відсутності — рішення не можна оскаржити, якщо його не існує. 

Цього разу НАЗК дійсно включило питання декларацій міністрів до порядку денного. Але пара членів НАЗК — Корчак і Скопич, відмовлялися його підтримати. Корчак наполягала на тому, щоб була надана «інформаційна довідка», яка б показувала на основі яких даних здійснена перевірка. Хоча порядок про здійснення перевірок ніяких додаткових довідок не передбачає.

Друге, через що Корчак відмовилася підтримувати результати перевірок — результативна частина. 

«Не може НАЗК вирішити, що суб’єкт декларування порушив вимоги певного пункту закону “Про запобігання корупції”. В результаті має бути наявність чи відсутність ознак, які вказують на склад злочину», — заявляла Корчак перед колегами.

Але цього разу голова НАЗК таки поставила проекти рішень на голосування. Радецький і Рябошапка проголосували “за”, Корчак і Скопич — “проти”.  

Рішення про затвердження результатів повних перевірок декларацій міністрів зависло — воно не було підтримане НАЗК, а терміни перевірок минули.

За словами Руслана Радецького, не було жодних підстав, щоб це рішення не приймати.

«Департамент вчасно провів перевірку. Ми закликали проголосувати. Якби були встановлені факти, що щось було пропущено — ми змогли б до цього повернутися і перевірити ту частину», — зазначив Радецький. 

Хоча на думку Корчак, агентство ще може повернутися до розгляду цього питання. Але вона не пояснила, на яких нормах закону базується її твердження.

Засідання НАЗК Фото: Громадське

«П’ятий елемент» чи перезавантаження

Члени громадської ради вважають невипадковим блокування результатів перевірок. А однією з ключових проблем незадовільних результатів називають погано виписаний порядок здійснення перевірок.

«Вони продовжують за ним перевіряти декларації. Вони створюють прецеденти у вигляді індульгенції для посадовців. Всім вигідна така ситуація», — розповідає Олександра Дрік. 

Затвердження заблокувало роботу НАЗК на три засідання. І це далеко не перший раз, коли члени НАЗК не можуть дійти згоди щодо вирішення ключових питань. Щоразу важливі рішення не отримують трьох голосів, необхідних для їх затвердження. Зазвичай голоси діляться два на два: Радецький і Рябошапка проти Корчак і Скопича.

Парламентарі, урядовці, представники громадськості і самі члени НАЗК мають декілька рецептів вирішення проблеми недієздатності агентства. Найпростіший — дообрання п’ятого члена. Тоді б голоси ділилися 3 на 2 і агентство мало б можливість приймати чи відхиляти рішення.  

Члени НАЗК Радецький і Рябошапка підтримують саме такий варіант вирішення проблеми.

«Перше, що треба зробити — це обрати п’ятого члена. Друге - це запуск автоматичної перевірки, отримати прямий доступ до реєстрів Мін’юсту, перевести адміністрування реєстру декларацій до НАЗК, провести аудит попередньої роботи», — сказав Радецький. 

Якщо цього не буде зроблено швидко, то агенцію доведеться перезапустити, вважає Рябошапка. Для цього у парламенті вже зареєстровані два законопроекти. Один із них підготовлений Міністерством юстиції, інший — групою народних депутатів на чолі з Вітором Чумаком. 

З двох проектів, члени громадської ради і самого НАЗК, на даному етапі, вважають кращим — депутатський. Кабмінівський передбачає розпуск нинішнього складу НАЗК, а на їх місце уряд призначить тимчасово виконуючого обов’язки. Враховуючи досвід попереднього конкурсу, процес обрання нових членів може затягнутися на рік чи навіть більше. 

«З одного боку я підтримую зміну керівництва, але мені складно уявити, у що перетвориться цей закон у парламенті з поправками з голосу. Він нічого не змінює, але робить НАЗК залежним від Кабміну. Я більше вірю в другий законопроект народних депутатів, хоча він і не прибирає колегіальності. Одну з пропозицій, яку ми запропонували — це надання голові НАЗК права вирішального голосу», — розповіла Олександра Дрік, голова "Громадського люстраційного комітету". 

Якщо рішення щодо подальшої роботи Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції не буде прийнято швидко, то в справу доведеться втрутитися народним депутатам “рубаючи під корінь”.