Не можна знімати санкції з Росії — прем'єр-міністр Швеції

Громадське поспілкувалося зі Стефаном Левеном, прем'єр-міністром Швеції під час його першого офіційного візиту в Україну. Як Швеція готова допомагати Україні? Чи будуть наступні санкції ЄС проти Росії і чи підтримуватиме їх Швеція? Що роблять північні партнери Балтії аби попередити небезпеку з боку Росії? Про все це — в інтерв'ю Громадському.

Перше питання звісно — це те, яким чином Швеція може допомогти Україні у розв’язанні цього конфлікту?

Ми вважаємо, що дуже важливо продемонструвати підтримку України. Ваша держава має право на територіальну цілісність, має право приймати власні рішення щодо того, який шлях обирати для власного майбутнього без втручань із боку будь-якої іншої країни. Це важливо саме собою. Також ми надаємо гуманітарну допомогу та підтримку із налагодження режиму припинення вогню, бо віримо, що найкраща поміч — це підтримування миру. У той самий час Швеція має дуже чітку позицію, і ми це обговорюємо всередині Європейського Союзу, щодо того, що не можна знімати із Росії санкції до того, як побачимо успіх Мінських угод. Зараз ОБСЄ спостерігає як позитивні, так і негативні розгортання подій. Нам необхідно дуже пристально це все відслідковувати і бути готовими робити більше для імплементування перемир’я.

Наскільки вірогідні нові санкції проти Росії і за яких обставин Швеція їх підтримає?

Ми хочемо, аби ЄС був готовий до наступних санкцій, якщо це буде необхідно. Якщо Євросоюз вважатиме це необхідним. Найвірогідніше рішення зараз — це розширення санкцій, що вже існують, і його потрібно обов’язково прив’язувати до Мінських угод, бо необхідно впевнитися, що вони втілюються у життя. Зараз ми не можемо зменшити чи відмінити санкції, бо для цього нам необхідно побачити виконання цих угод.

Сьогодні ви згадали, що Швеція готова підтримати миротворчу місію Об’єднаних націй. Наскільки можлива ця місія, зважаючи на те, що Росії має право вето?

Якщо таке рішення буде прийняте — так, у принципі ми готові. Звісно що Швеція підтримує миротворчу місію, але це мусить бути вирішено, і вірогідність прийняття такого рішення нам невідома, тому у цей час ми повинні переконатися, що місія ОБСЄ має якнайкращі умови для того, аби виконати власні завдання. Ми не знаємо, чи буде миротворча місія ООН, але якщо так, то ми її підтримаємо.

Стосовно північних і балтійських країн: нам відома інформація щодо частих появ російської техніки у зоні інтересів цих держав. Як можна уникнути цієї загрози?

По-перше, ми не вважаємо Росію негайною загрозою, але звісно напруження на континенті (не лише події в Україні, а ще й інші ознаки агресивності Росії) підштовхують нас до тісної кооперації. Ми і до цього добре співпрацювали з Фінляндією, нордичними, балтійськими країнами та НАТО у сфері оборони. Швеція має багато зв’язків, спрямованих на власне убезпечення.

Тобто північними і балтійськими країнами були зроблені певні кроки стосовно цього? Це якісь попереджувальні системи чи просто готовність?

Ми щойно інформували шведський народ щодо поглиблення співпраці з Фінляндією, наприклад, — і це те, про що ми постійно мусимо думати — як посилити спромогу оборони власних кордонів, адже це звісно один із найбільших пріоритетів для будь-якого уряду. Процес покращення обороноздатності не припиняється.

/ Ангеліна Карякіна, Нікіта Мєкєнзін