«Не знімай це, ти хочеш це мамі потім показувати?» Історія вбивства Йосипа Шілінга

Вбивство 61-річного Йосипа Шілінга сталось під час зйомок відео з Дмитром Голубничим, котре зараз в Youtube має більше 100 тисяч переглядів. Олександр Голубничий, батько 16-річного Дмитра, саме фільмував сина на Інституцькій 20-го лютого під час розстрілів. Він просив його подзвонити мамі, аби раптом що - попрощатися:

Батько: скажи щось мамі (дає синові телефон)
Син в трубку: тільки що встав, зараз ми з татом їмо
Батько: кажи, що любиш.
Син в трубку: я чув, що щось там наші на Інституцьку пішли. (Чути постріли). Мамцю, я хочу, щоб ти знала, мамцю, я тебе люблю
Дмитро Голубничий кладе слухавку: ой, всьо.

  
Камера повертається і посеред вулиці видно чоловіка, котрий лежить нерухомо на спині, головою в бік Майдану.

Чорна в’язана шапка, чорна курточка, марлева пов’язка на обличчі, темні джинси і червоний шарфик - описує Галина Грицик, 39 -річна дочка йосипа Шілінга, в чому був одягнений її батько. За цим одягом вона і шукала його на всіх відео з того дня на Інститутсій вже після того, як забрала тіло з моргу і поховала в рідному селі на Дрогобиччині.
«Він приїжджав два рази, перший - після того, як на Майдані побили дітей ще в грудні. А другий раз 18 лютого поїхав з братом Степаном. Він носив шини там. Ні, зброї не мав - ні з собою, ні взагалі, в сотні не був ніякій, він був сам по собі. Я ще говорила з ним по телефону 19 -го, а потім його телефон розрядився, то я не могла додзвонитись. А 20 десь в 12 годині подзвонила його сестра і сказала, що посвідчення тата в інтернеті, що його вже нема (на секунду Галина схлипує). А пізніше його знайшов брат в готелі «Україна» вже мертвого».

Коли Галина в суді дивиться це відео із батьком і сином Голубничими і бачить, як її батько лежить мертвий посеред вулиці Інституцької, їй важко говорити, тремтять руки, а слова переходять у схлипування, але за секунду вона себе опановує.

На лаві підсудних все ті ж Павло Аброськін та Сергій Зінченко - екс-беркутівці, яких звинувачують у причетності до розстрілів 47 активістів Майдану 20 лютого 2014. За версією слідства вони двоє з тих 23-х бійців так званої «чорної роти Садовника» - роти, зібраної із різних взводів. Але про те, хто їхній командир, ані Аброськін, ані Зінченко не кажуть.
Громадське намагається в перерві між показами відео з’ясувати ці деталі - деталі, якм поки що ані на досудовому слідстві, ані в суді так і не були сказані обвинуваченими:
- То у вас була зброя?
- Так, але ми її не використовували. - відповідає Павло Аброськін
- А де ви стояли?
- В глибині Інститутської - за 100 метрів від бетонної барикади.
- І ви не бачили, хто стріляв з ваших колег?
- Ні, я лише чув постріли, я потім вже побачив на відео.
- А зброю ви потім здали?
- Так, віддали командирам
- Садовніку?
- Командирам (тут адвокати підказують, що їхні підзахисні говорять зайве)

Деталь про зброю дуже цікава. Адже зброю, яку видавали бійцям із так званої роти Садовніка, так і не знайшли. Хоча бійці її після Інститутської здали. Але не в зброярню, як записано в уставі (кожен боєць має свою власну картку зі своїм фото і прізвищем і на цю картку записаний його автомат, він приходить в зброярню, дає картку, бере автомат, повертає автомат в зброярню - йому повертають його картку), а в кімнату відпочинку офіцерів, звідти зброя і зникла.
Перерва закінується.

Галина повторює, за якими ознаками на різних відео шукала батька: чорна в’язана шапка, чорна курточка, марлева пов’язка на обличчі, темні джинси і червоний шарфик.
На відео польських журналістів її батько Йосип Шілінг ще живий.

Він носить шини, рештки якоїсь металевої конструкції, обгорілі двері, біля нього - інші мітингувальники. Адвокати Зінченка і Аброськіна під час показу відео зауважують:

- Ви бачите, що у одного з мітингувальників, поруч з вашим батьком, є ніж, в іншого кілок залізний для тілесних ушкоджень, ви погоджуєтесь з цим? (на відео дійсно є люди з ножем і з мелевим кілком)
- Так, я бачу це, але вогнепальної зброї в них немає. Треба чимось від вас захищатись - відповідає Галина Грицик.
- Від нас? Я ж адвокат.
- Від беркутівців - маю на увазі.
Павло Аброськін додає:
- Там на цьому відео вони ведуть розмови про революцію, ні про яку мирну акцію не йдеться. Також ви кажете, що вони захищаються, а вони як видно наступають. На даний момент захищаються представники правоохоронних органів.
Суддя:
- Будь ласка, тиша. Питання?
Галина Грицик:
- Неадекватне.
Суддя:
- Є питання по суті?
Аброськін:
- Нема
Беркутівець з рюкзаком
Наступним демонструють ще одне відео - «Висота Жовтневий». Воно поділене на 6 екранів. У кожному, як стверджують їхні автори, відбуваються різні події з різних ракурсів, різних камер, але в один і той самий час. В нижньому лівому куті - Дмитро Голубничий ще розмовляє з мамою по телефону, на середньому екрані стоять вантажівки, з-за яких відстрілювались беркутівці. Далі чрез кілька секунд Дмитро завершує розмову, на цьому лівому нижньому екрані тепер вже лежить мертвий Йосип Шілінг, а в правому нижньому куті на екрані - два беркутівці, один з них з рюкзаком.

 
Євгенія Закревська - захисник потерпілої Галини Грицик, дочки Шілінга, - просить суд звернути увагу саме на цей правий нижній екран, на якому - спецпризначенець з рюкзаком. Закревська пояснює, що це відео взяте з іншого матеріалу, який автори (активісти, що називають себе «Talionis group») назвали «Аброськін» (суд ще не має висновків експертизи, хто саме ця людина з рюкзаком на відео, тож просять цю назву не використовувати) На відео чоловік у жовтому квадраті у формі «Беркуту» з АК і рюкзаком за спиною рухається вздовж Інститутської. За цей час він встигає зробити не менше 10 пострілів зі свого автомата Калашникова.

Слідчі прокуратури замовили кілька портретних та одну антропометричну експертизу, і тепер стверджують, що різні експерти зробили висновки, що з різним ступенем достовірності, але все ж обличчя беркутівця з рюкзаком на цьому відео збігається із обличчям Аброськіна. Це обличчя на відео з Інституцької зблизька видно лише один раз, решту часу можливого «Аброськіна» ідентифікують за рюкзаком за спиною. Наплічник в ті кілька годин розстрілів був лише на одному спецпризначенцеві.
Адвокати Аброськіна, та і він сам, вважають змонтовані кадри - художнім фільмом. Вони провели свої дві експертизи, котрі, за їхніми словами, вказують, що встановити схожість неможливо через погану якість зображення.
Головною тезою, яку, як обвинувачені, так і їхні адвокати, висловлюють на кожному судовому засіданні, а також для ЗМІ, є та, що жодних доказів вини саме Аброськіна і Зінченка, жодних фактів того, що вони стріляли в активістів Майдану 20 лютого на Інститутській немає.
Слідчі ж пояснюють: доказів зібрали достатньо, однак в суді діють за встановленими цим судом правилами - спочатку допит потерпілих (більшість з яких не була під час розстрілів на Інститутській - це рідні убитих), далі - допит свідків, а потім уже представлення загальних доказів. На все піде не менше двох років - кажуть адвокати потерпілих, а також обвинувачених. Про цей час говорять і слідчі. І це лише щодо епізоду із Зінченком і Аброськіним. Громадське озвучує Галині Грицик цю цифру, вона каже, що готова почекати.

Далі буде

….Дмитро Голубничий на відео з Інституцької говорить батькові в камеру, яка в цей час направлена на щойно вбитого Йосипа Шілінга:
- Та перестань вже знімати це. Не знімай це, будь ласка, ти хоч це мамі показати? Якщо звісно ми з тобою виживем…

Батько і син Голубничі вижили, але показувати все одно довелось. Щоправда не мамі, а суду.

/Анастасія Станко