ENRU

(Не)законний референдум: чого хоче Каталонія

Цієї неділі каталонці голосують на референдумі щодо незалежності свого регіону від Іспанії. Уряд в Мадриді назвав його незаконним, а каталонських чиновників, причетних до організації голосування, як от регіонального міністра економіки, заарештували.

Компанія Google видаляє онлайн-застосунок, який мав би допомогти людям знайти дільниці, де можна проголосувати. Останні тижні перед голосуванням іспанська поліція влаштовує рейди і вилучає бюлетені. Обурені каталонці виходять на вулиці Барселони, Жирони та інших  міст.

Чому Каталонія хоче незалежності та що відбувається в регіоні напередодні голосування – пояснює Громадське.

Чого хоче Каталонія

Каталонія має власну мову, історію та культуру. Там мешкає 7,5 мільйонів людей – 16% населення Іспанії. Прагненення на самовизначення Каталонії мають історичнe підґрунтя. Наразі ця земля має статус автономної області, тут є свій уряд та парламент. Втім, у багатьох аспектах — здебільшого економічних – Каталонія все ще прив’язана до решти Іспанії. Культурні відмінності та прагнення економічної незалежності – в основі каталонського сепаратизму. 

Ця область і справді найбагатша в країні. На неї припадає близько 20% ВВП країни, а регіональна частка ВВП на душу населення перевищує загальнонаціональні показники на більш як 6000 євро. В Каталонії розташовані великі порти – Барселона, Таррагона, Паламос та інші. В регіон приїздить майже чверть туристів. Водночас валовий продукт провінції на 35,3% складається з боргу. Такі дані Євростату і низки іспанських інституцій.

Основний аргумент прихильників незалежності полягає в тому, що маленькою країною керувати простіше, і що в такому разі всі прибутки від бізнесу, торгівлі й туризму залишатимуться на місці.

На почуттях грає і те, що у різні часи Мадрид забороняв каталонську культуру та мову.  Громадянська війна в Іспанії1936 — 1939 років досі залишається травмою для каталонців, які де факто програли. А заборони Мадридом каталонської культури різною мірою впроваджувалися аж до смерті іспанського диктатора Франко у 1975-му.

Попри те, каталонський сепаратизм не євроскептичний і радше нагадує шотландський — люди тут хочуть бачити себе окремою державою у складі Євросоюзу. Щоб отримати незалежність, уряд Каталонії вирішив провести референдум про відокремлення.

Каталонські сепаратисти хочуть бачити себе як окрему державу в складі Євросоюз. Барселона напередодні референдуму Фото: Анна Цигима/Громадське

Що відповідає Мадрид

Конституція Іспанії не передбачає виходу зі складу країни окремих її областей. Мадрид називає такий одноосібний референдум апріорі незаконним. Проведення плебісциту заблокував суд. Утім, Каталонія  планує провести голосування усупереч забороні.

Такий акт непокори не сподобався центральній владі Іспанії, тож вона почала тиснути на Каталонію. 20 вересня відбулись обшуки та арешти чиновників та активістів, а мерам близько 800 міст пригрозили судовим переслідуванням у випадку проведення референдуму.

Іспанія заблокувала 140 каталонських сайтів, які повідомляли про референдум, а поліція конфісковує друковані агітаційні матеріали, які закликали місцеве населення проголосувати. Мадрид заморозив урядові рахунки Каталонії та взяв контроль над фінансами регіону — щоб запобігти використанню коштів для проведення референдуму. Такі дії поставили під ризик виплату зарплати бюджетникам і держслужбовцям.

Прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой звернувся до каталонської влади із закликом припинити протест.

Втім, місцева поліція відмовилась виконувати накази з Мадрида, які мають на меті завадити референдуму. Тож уряд відправив у Каталонію мілітаризовані загони зі столиці. Понад 4000 гвардійців розмістили на чотирьох лайнерах у каталонських портах, щоб у разі заворушень чи непокори вони могли придушити протест. Усім їм відмінили відпустки до середини жовтня.

Місцева поліція відмовилась виконувати накази з Мадрида, які мають на меті завадити референдуму. Іспанський уряд відправив у Каталонію мілітаризовані загони гвардійців із Мадрида. Барселона напередодні референдуму Фото: Анна Цигима/Громадське

Директор Європейської ради з міжнародних відносин у Мадриді Борха Лашерас вважає, що проголошений у Каталонії референдум не має жодних законних підстав. Це – маніпуляція почуттями місцевого населення, розповів Громадському Лашерас.

«Треба почати з того, що це несправжній референдум. Це плебісцит, який вирішив провести правлячий блок у Каталонії. Туди входять колишні націоналісти та радикали. Центральна влада Іспанії своєї згоди на це не давала.

Що ми бачимо — політики-максималісти ведуть країну до дуже серйозного політичного конфлікту та суспільних заворушень. Але це також мікс Brexit-популізму — обіцянок, які не можна виконати, але які мобілізують багатьох людей. Цей референдум – це наш Brexit – і важливо, щоб люди це розуміли».

Культурні відмінності та прагнення економічної незалежності лежать в основі каталонського сепаратизму. Барселона напередодні референдуму Фото: Анна Цигима/Громадське

(Не)законний референдум

Референдум не є чимось новим. З 2009 року вже відбулось сім дрібніших хвиль таких волевиявлень – у різних регіонах області: вони мали лише консультаційний характер. Втім, раніше уряд Іспанії не реагував на це так жорстко. Останній такий референдум провели в 2014 році — 80% голосів були за незалежність, проте на дільниці прийшли лише 37%.

Через рік каталонський  парламент затвердив декларацію про початок процесу остаточного відокремлення, який мав би завершитись у 2017 році.

За даними Politico, станом на червень 2017 року незалежність підтримували 41% каталонців. Тобто більшість місцевих все ж підтримували єдність з Іспанією. Втім, тут є два нюанси. Перший полягає у тому, що на референдумі – як показує досвід – активнішими  є саме прихильники відокремлення.

Другий – в останні тижні населення Каталонії мобілізувалось саме через тиск центральної влади. Редактор місцевого видання Catalan News Agency Марк Коломер у коментарі Громадському розповів: тиск Мадрида викликав зворотній ефект.

«Більшість каталонців історично відчували себе достатьо визнаними через самоврядування, яке затвердив Мадрид. Але з 2010 року, побачивши, що будь-яка можливість мати більше владних повноважень є нежиттєздатною, рух за незалежність посилився. Зараз більшість населення в Каталонії хоче голосувати на референдумі – це питання гідності, зважаючи на те, що наші соціальні, економічні та культурні права неодноразово утискалися», – розповів Коломер.

Рух за незалежність посилився після того, як каталонці побачили, що окрім самоврядування, яке визнав Мадрид, будь-яка можливість мати більше владних повноважень є нежиттєздатною. Барселона напередодні референдуму Фото: Анна Цигима/Громадське

Протести на вулицях

Переслідування й тиск центральної влади стали іскрою, яка розпалила масові протести.

20 вересня на вулиці каталонських міст вийшли десятки тисяч людей – від студентів до пенсіонерів, від фермерів і до бізнесменів. Протести тривають досі: напередодні референдуму студентство Барселони оголосило дводенний страйк і не з’являється на навчання, а ректори місцевих вишів опублікували відкрите звернення, у якому засудили наступ Мадрида й закликали сторони до діалогу.  

Зі свого боку, фермери вигнали на вулиці Барселони й Таррагони сільськогосподарську техніку, щоб блокувати виїзди з портів, де базуються іспанські загони поліції.

«Каталонці неодноразово стикалися зі зневажливим ставленням з боку уряду Іспанії. Але агресивна відповідь і репресії Мадрида з метою обмеження волі змусили каталонське суспільство відповісти хвилею солідарності та мирної стійкості. Каталонці тепер сприймають референдум як питання демократичної гідності та захисту базових громадянських прав, які порушила іспанська влада», — розповідає Громадському каталонський журналіст.

Самі мітингарі наголошують, що їхні протести мирні. До утримання від агресії та цивілізованих методів протесту неодноразово закликала і місцева влада, зокрема президент Женералітету (місцевого уряду) Карлес Пучдемон. Крім цього, каталонські урядовці звернулись до Євросоюзу з проханням про посередництво і втручання.

Каталонські мітингарі наголошують, що їхні протести мирні. Барселона напередодні референдуму. Концерт на підтримку референдуму Фото: Анна Цигима/Громадське

Що далі

Напередодні референдуму відбулася зустріч представників уряду в Мадриді і місцевої влади щодо безпеки. Державний секретар з оборони Іспанії повідомив, що в неділю люди можуть святкувати та виходити на демонстрації, але не голосувати — саме це буде порушенням закону. А речник іспанського уряду Ініґо Мендез заявив, що у неділю референдуму не буде.

Втім, Карлес Пучдемон наполягає на тому, що голосування має відбутися. На брифінгу 29 вересня він заявив, що, незважаючи на перешкоди, виборців готові прийняти понад 2000 дільниць в регіоні.

Очільник Каталонії заявив, що в разі успішного референдуму є два варіанти розвитку ситуації. Перший – люди голосують «НІ». Тоді відбудуться позачергові вибори до місцевого парламенту, і Каталонія залишається в складі Іспанії. Тоді як у разі підтримки суверенності Каталонський парламент проголошує незалежність протягом тижня. А от що буде після цього — вже інше питання.

Кореспондент газети El Mundo Хав’єр Колас у розмові з Громадським дав такі прогнози:

«Уявімо таку перемогу. Незалежніть має бути визнана іншими країнами. Не думаю, що це станеться. Окрім уряду Ніколаса Мадуро у Венесуелі, жодна інша країна не підтримує референдум. Зрозуміло, що ніхто в ЄС чи ООН не підтримує його. Каталонія може опинитися у невизначеній ситуації. Якщо вони дійсно відокремляться від Іспанії, то одразу опиняться за межами Євросоюзу, адже якщо будь-яка територія відділяється від країни-члена ЄС, вони мають починати процес членства спочатку. І всі члени ЄС повинні погодитися з їхнім членством».

У будь-якому разі, розвиток подій в Каталонії вплине на ситуацію не лише в регіоні та Іспанії, а у Євросоюзі загалом.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram