Нафтова платформа "Статфіорд А", розташована в однойменній нафтогазоносній області в Північному морі. Ілюстративне фото
Фото:

Marcusroos / Wikipedia

Уряд Норвегії оголосив про початок тендеру на розвідування дев'яти нафтових ділянок у Баренцовому морі, розташованому на північ від країни. Видобування на них планують почати з 2021 року. Критики кажуть, що такі дії Норвегії не лише можуть зашкодити довкіллю, а й погіршити відносини з Росією.

26 серпня завершилося двомісячне громадське обговорення щодо видобування нафти в Баренцовому морі. Попри критику екологів, яка лунала ще в червні, уряд вирішив дозволити розвідку цього регіону.

«У нас найсуворіші правила охорони здоров’я і безпеки у світі, а ще ми заздалегідь продумуємо співіснування з риболовним промислом та іншими сторонами, що використовують море», — каже на захист дій Осло Ерленд Йордаль, радник міністерства нафти та енергетики Норвегії.

Він додає, що видобування нафти в Баренцовому морі дозволили ще понад 30 років тому. А ще Норвегія має тривалий досвід екологічно безпечного видобування нафти й газу з моря, тому хвилюватися за це не варто. Зокрема, у Баренцовому морі вже розробляють дві норвезькі газоносні райони — «Snøhvit» і «Goliat».

Тоді чому це екологічно небезпечно?

Експерти запевненням влади не надто вірять. Професор Університетського коледжу Лондона Ілан Кельман каже: в Арктичному регіоні (де розташоване Баренцове море) «багато що може піти не так»: «І це може завдати значної й довготривалої шкоди», — каже він. Адже, приміром, досі людство не винайшло технології, яка б дозволяла прибирати розлиту нафту в арктичних умовах.

Низка екологічних організацій, зокрема «Ґрінпіс» та Всесвітній фонд дикої природи, звернулися до уряду Норвегії з проханням утриматися від видобування нафти в Арктиці. Вони вказали, що з 1965 по 2019 рік Осло постійно надавало дозволи на видобуток «чорного золота» там, де екологи не радили цього робити.

Приблизне розташування дев'яти районів у Баренцовому морі, де Норвегія планує видобувати нафту з початку 2021 року
Фото:

hromadske

А чому Норвегія раптом вирішила видобувати більше нафти в Арктиці?

Ймовірна причина — криза нафтової галузі, по якій вдарив коронавірус. Запаси «чорного золота» скорочуються, що для найбільшого в Європі нафтовиробника може обернутися втратою енергонезалежності. Тому Норвегія поступово шукає нові джерела нафти — і поступово зсувається з Північного моря (розташоване на захід від країни) на північ, у бік Баренцового.

«Коли прем’єр-міністерка Ерна Сольберґ оголосила про запуск тендеру на дозволи на видобування нафти, це стало кульмінацією процесу, що тривав десятиліттями», — пояснює історик нафти з Університету Осло Хельґе Рюґвік.

Попередження про білих ведмедів на дорогах у Шпіцберґені (Свальбарді)
Фото:

Wikipedia

А до чого тут Росія?

Річ у зоні, в якій Норвегія планує видобувати нафту в Арктиці. Вона розташована між північним узбережжям країни та архіпелагом Шпіцберґен (норвезька назва — Свальбард). У 1920 році понад пів сотні країн підписали так званий Шпіцберґенський трактат, яким визнали суверенітет Норвегії над цим архіпелагом, водночас дозволивши всім підписантам здійснювати там комерційну діяльність (щоправда, за дозволом Осло).

Але є одне але: після Другої світової парламент Норвегії проголосив Радянський Союз країною з особливими інтересами на Шпіцберґені, а після розпаду СРСР ці права перейшли до Росії. І саме РФ із Норвегією — єдині країни, які займаються комерційною діяльністю на архіпелазі. Тож є ймовірність, що дії Осло в його акваторії Москва може сприйняти як загрозу.

«За останні кілька років Росія модернізувала свій північний підводний ядерний флот і розширила військову присутність на сусідньому архіпелазі Земля Франца-Йосифа. Офіційно РФ підтримує [Шпіцберґенський трактат], але освоєння Норвегією раніше незайманої території може сприйматися як агресія», — говорить Рюґвік.

Поділитись: