ENRU

Одна омріяна подорож: нотатки з Ісландії

481928ece1c3cb202
Культурний центр Harpa, Рейк'явік, Ісландія, 23 квітня 2018 року Фото: Алла Кошляк/Громадське
Я марила Ісландією завжди, а після перегляду «Таємного життя Уолтера Мітті» остаточно впевнилася, що повинна неодмінно туди потрапити. І ось у відомого ірландського лоукостера розпродаж квитків із Гданська, кілька кліків — і омріяний квиток у мене в кишені.

Дорога

Оскільки Ісландія — країна з досить високими цінами, готуватися до подорожі краще заздалегідь. Лоукостери прилітають в аеропорт Кефлавік, він у годині їзди від столиці. Можна дістатися туди й автостопом, але через мінливу погоду я вирішила не ризикувати, придбавши квиток на автобус в обидва боки (round-trip економніше). Зручний трансфер з wi-fi на борту обійшовся в 5500 крон. Для переведення цін у гривні приблизно ділимо на 4 (3,86 якщо бути точною і користуватися калькулятором).

Квитки зручно купувати онлайн. На сайті є не лише цей трансфер, але й різні тури — про них згодом.

Звісно, оптимальний варіант — одразу орендувати авто. Це зручно, якщо ви подорожуєте не один, і розділите витрати на автівку й паливо.

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on

Житло та їжа

Хостел без проблем знайшовся на booking.com. І тут маю лайфхак — краще бронювати по одному дню (в мене вийшло по 15 євро, тобто 75 за весь період, водночас, якщо вказати період 5 днів, довелося б викласти більше сотні). Щоправда, це ліжко в 16-ти або 24-місному номері. Утім, є кухня і гаряча вода.

До речі, гаряча вода в місто подається просто з гейзера, тому в неї специфічний запах, але до нього звикаєш. Пити воду з крана можна і потрібно — вона як наша «нафтуся». Мешканці Рейк'явіка дуже пишаються якістю води і постійно наголошують, що її можна пити з крана і будь-де.

Рушники в хостелах оплачуються окремо, отож краще беріть із собою. До речі, в другому хостелі, де я жила, доплачувати 1000 крон (близько 250 гривень) потрібно ще й за теплу ковдру. Якщо із собою не маєте спального мішка. Проте влітку (туристичний сезон починається тут від 15 травня) взагалі багато хто надає перевагу кемпінгам, вони тут добре обладнані й зручні.

На кухнях у хостелах є все необхідне, готувати можна будь-що. Майже завжди є сіль, олія і спеції. Їжу я заздалегідь купувала в Польщі (снеки, горішки, супи, сосиски, м'ясо, сир, шоколад і навіть пачку «Мівіни»). Хоча в супермаркеті Bonus достатньо помірні ціни (наприклад, у день приїзду купила хліб, йогурт, салат і асорті з горіхів та цукатів за 1000 крон). Цих супермаркетів з жовтими вивісками в Рейк'явіку декілька і вони позначені на google-картах — знайти нескладно. Також є мережа Krónan, ціни приблизно однакові.

Хороший вибір місцевого пива у Vinbudin — це єдина мережа спеціалізованих крамниць алкоголю. У кафе й ресторанах дешевше, ніж на 3000 крон, не пообідаєш.

Громадський транспорт ходить часто. Але, як на мене, краще ходити містом пішки — помічаєш більше деталей, зокрема чарівний ісландський побут. На вулицях малолюдно і неймовірно тихо — те, що треба, щоб перепочити від темпів великого міста.

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on

Екскурсії

Для ознайомлення з Ісландією я обрала два автобусні тури. Південне узбережжя і «Золоте кільце». Коштують близько 10 тисяч крон за кожен, зате на цілий день з wi-fi та гідом.

Тур перший — південне узбережжя. Екскурсійний автобус виїжджає о 9 ранку і повертається о 7 вечора, всіх туристів завозять у готелі. Устигаємо відвідати два водоспади, льодовик, чорний пляж і вулканічні скелі.

Спершу було тепло і сонячно, але на чорному піску починається шторм. Від цієї суворої краси перехоплює подих. Щоправда, раджу обов'язково брати із собою дощовики, бафи й зручне взуття.

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on

Наступного дня — тур «золотим кільцем». Це найпопулярніший туристичний маршрут. Почали з екскурсії помідорною фермою. Попри те, що звучить не надто весело, екскурсія виявилася дуже цікавою. На фермі Friðheimar Tomato and Horse Farm теплиці працюють на геотермальній енергії (вода з-під землі температурою 80-100 градусів подається трубами, які все обігрівають), помідори вирощує сім'я з 5 дітьми, а врожай продають у супермаркети Рейк'явіка. Принципово не експортують — хочуть доставляти свіжі день у день.

Крім того, на території ферми є невелике ранчо, де мені вдалося погладити ісландських коней. До речі, це унікальна порода й Ісландія незле заробляє, експортуючи їх.

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on

Далі були гейзери (Ґейсір, який дав назву цьому явищу, давно спить, але його сусід вивергається що десять хвилин). Туристи з камерами чекають тут на чергове виверження, начеб журналісти перед прес-конференцією.

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on

Думала, що після першого туру водоспадами мене не здивувати, але Gullfoss — це щось справді неймовірне. Серед скель, лавових полів, укритих мохом, він розмиває льодовик, а краплі води в повітрі утворюють веселку, якої можна майже торкнутися рукою.

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on

Остання зупинка — національний парк Pingvellir, де проходить межа тектонічних плит. І, як розповів гід, саме тут — «патріотичне серце Ісландії» (в цій місцині збирався їхній перший парламент, щось на кшталт нашого віче).

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on

Рейк'явік

Як на мене, люди, які в туристичних гайдах пишуть, що на це місто не варто витрачати більше одного дня, глибоко помиляються. Місто чудових парків, де живуть зайці й ліниво ходять сірі гуси. Місто довжелезної набережної, що закінчується маяком у хвилях холодного моря. Місто маленьких різнокольорових будинків на пагорбах.

Обов'язково підніміться на оглядовий майданчик Perlan — звідти весь Рейк'явік видно як на долоні. Ну і, звісно ж, варто піднятися на Hallgrimskirkja — головну церкву в серці столиці. До речі, поруч із нею — чудовий парк скульптур.

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on

Окремо згадати потрібно й культурний центр Harpa, де не лише проводять різноманітні концерти, а є і сувенірні лавки, wi-fi та вбиральні для туристів. А  ще — приголомшлива гра світла завдяки цікавому архітектурному й дизайнерському рішенню.

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on

Також у місті є власне «Пирогово» — музей ісландського побуту просто неба. Маленькі будинки з різних історичних епох серед мальовничих пагорбів — просто ідеальна картинка для Instagram.

 

A post shared by Alla Koshlyak (@alla_koshliak) on