Нова польська партія проти України (польські ЗМІ)
Розпочався новий, 2015-ий рік, а в Польщі зовсім скоро може виникнути нове політичне угруповання, яке відкрито декларує потребу тісної співпраці з Росією, пише «Rzeczpospolita». Ініціатором його створення є колишній депутат праворадикальної «Самооборони» в 2005—2007 роках Матеуш Піскорський. Після початку російсько-української війни він став коментатором прокремлівського телеканалу «Russia Today». Також він був «спостерігачем» на незаконних виборах на Донбасі. У розмові з виданням він зазначає, що наступним кроком у його публічній діяльності буде побудова нової формації: «Усе залежить від кількох ключових зустрічей», — наголошує він. — «Якщо вони закінчаться успішно, то під кінець січня ми оголосимо скликання ініціативного комітету». На думку колишнього парламентарія, Польща має залишитися в ЄС, але обмежити співпрацю з США, прямуючи в напрямку Москви та Пекіна. На співпрацю з Піскорським вже погодилися кільканадцять колишніх польських депутатів різних течій. Разом з тим, політолог Рафал Хведорук сумнівається в тому, що така партія матиме підтримку в Польщі: «Каталізатором для такої партії може бути питання трансатлантичної умови про зону вільної торгівлі, яка в Західній Європі вже мобілізує громадян», — каже він виданню. — «Таке угруповання могло б мати майбутнє, однак радше не під лідерством Піскорського. Зміною векторів у зовнішній політиці, скоріше, могла б скористатися одна з великих формацій.
Видання «Interia: Nowa historia» вийшло зі статтею-дослідженням, згідно з яким після акції «Вісла» і виселення звідти бойків почався масовий грабунок культурних цінностей бойківської етнічної меншини українців. Торгували іконами, церковні дзвони плавили на пам’ятники, хрести ручної роботи потрапляли до колекціонерів. Пограбування тривали кілька десятків років. Діячі комуністичної епохи також винні в цьому, оскільки були переконані, що все українське треба обезчестити і тому з легкістю видавали подібні рішення щодо знищення сакральних пам’яток. Наприклад, будівельники та службовці з воєвідського управління будівельних повітових підприємств у Ряшеві забирали й розкрадали майно з церков собі: «Може, взяти такий образ? Маю пусті стіни в квартирі, то чимось би їх задекорував», — згадує про одного з таких «діячів» очевидець тих подій. Гіркою правдою є те, що в соціалістичній Польській Народній Республіці існував загальний дозвіл на знищення або грабування залишків української сакральної культури.
Латвія переймає керівництво в ЄС разом із економічними викликами та проблемою Росії, пише «Gazeta.pl». Після проросійськи налаштованої Італії, з 1 січня 2015 року розпочне своє піврічне лідерство в Раді Європейського Союзу держава, яка сильно боїться неоімперських закидів Москви. Однак Рига запевняє, що її президентство не буде антиросійським. Уперше після розпаду СРСР Литва, Латвія і Естонія мають всі підстави переживати за свою безпеку, що пов’язане з російською агресією в Україні в 2014 році. Латвія, чверть населення якої має російське походження, не хоче виступати в ролі головного критика Москви, тому що, на думку латвійських високопосадовців, треба брати до уваги думку всіх країн-членів ЄС, а також, окрім Росії, існує значна проблема Сирії. У травні цього року Рига організовує саміт Східного Партнерства, що має стати для Москви сигналом лібералізації візового режиму для тих країн, які співпрацюють з Брюсселем. Латвія є гарним прикладом в економіці, оскільки завершила рік із зростанням ВВП на 2,6%, а в 2014—2016 роках має стати однією з країн ЄС з найбільш динамічним розвитком, у планах — зростання ВВП на 9,3%. У пріоритетах на найближчі півроку для Риги — концентрація на економічних справах, праця над програмами «конкурентна Європа» та «цифрова Європа».
Тим часом Путін став «в’язнем Кремля», натрапляємо на матеріал у тижневику «Polityka». Раптом під час кризи виявилося, що майбутнє світу дуже залежить від Владіміра Путіна. Ніхто не знає, що буде з Іраном, Сирією та Болгарією, якщо різко зміниться позиція кремлівського лідера. Земля ще обертається, але що станеться, коли Путін остаточно образиться на всіх і замкнеться на Кремлі. Від змінних настроїв президента Росії залежить також доля мільйонів громадян України. Більшість з них, судячи за результатами соціологічних опитувань, хотіла б бачити свою країну в об’єднаній Європі. Але на це немає шансів, допоки не вирішиться статус Донецької і Луганської областей та окупованого Криму. Однак з Путіним вже ніхто не розмовляє після червневої зустрічі в Нормандії. Півроку панує тиша, хоч колись було інакше, західні лідери бачили в ньому приятеля, демократа. Він був партнером у найбільших міжнародних конфліктах: Афганістан, Сирія. Також Росія мала на роки гарантувати Європі енергетичний спокій.
З 1 січня 2015 року в Польщі зростає мінімальна заробітна платня, читаємо на шпальтах видання «Newsweek Polska». Згідно з розпорядженням польської Ради Міністрів, розмір зарплати робітника, який працює на повну ставку, не може бути нижчим від 1750 злотих брутто (~440 євро). Якщо людина перебуває на першому році праці, то її заробіток має бути щонайменше 1400 злотих брутто (~350 євро), себто не меншим, ніж 80% від рівня мінімальної зарплатні. В польському законі про мінімальну заробітну платню вказано, що її рівень залежить від прогнозованої урядом інфляції на майбутній рік, прогнозованого зростання ВВП на наступний рік і показника, пов’язаного з доконаною інфляцією та прогнозованою в попередньому році. Цього року мінімальна зарплатня зросте всього на 70 злотих — з 1680 злотих у 2014 році. Разом з тим, розмір заробітків у Польщі сильно відрізняється як від регіону до регіону, так і всередині самих воєвідств. Підвищення мінімальної зарплатні вплине також на розмір відрахувань на соціальне страхування робітників.
- Поділитися: