ENRU

1-Б клас: перші учні «нової української школи»

E0199e8d921ecdefc
Урок у 1-Б класі спеціалізованої школи №106 Шевченківського району Києва — однієї з учасниць освітнього експерименту Фото: Громадське
Кожен день цих першокласників починається не зі дзвінка, а в ігровій кімнаті — вони діляться один з одним своїми враженнями та настроєм. Діти не сидять рядочком за партами, а теми, які вчитимуть упродовж тижня, обирають разом з учителькою. Вони — першопрохідці «нової школи», учасники експерименту МОН.

Торік Міністерство освіти та науки відібрало сто українських шкіл для участі в освітньому експерименті. З вересня 2017-го перші класи цих закладів почали вчитися за новим освітнім стандартом початкової школи. Це один зі складників освітньої реформи. Його мета — навчити дитину користуватися набутими знаннями в житті, а не зазубрювати матеріал. Для цього мають застосовуватися нові підходи й методики викладання.

Експеримент 2017 — 2018 має показати сильні й слабкі сторони нової освіти, позаяк з наступного навчального року всі українські першокласники почнуть учитися за стандартом «нової української школи».

Громадське провело один день з 1-Б класом, щоб дізнатися про результати експерименту, а також поспілкувалося з радницею міністра освіти.

Учитися — це цікаво

День у класі починається з розмови на підлозі ігрової кімнати. Півгодинне заняття називається «ранкове коло» — з учителькою діти говорять про минулі вихідні, про настрій і, зрештою, про все цікаве, чим хочуть поділитися.

Багато батьків дізналися, що їхніх дітей учитимуть «по-іншому», вже коли потрапили сюди. Утім, ніхто дитину з 1-Б не забрав 

Спеціалізована школа №106 Шевченківського району Києва — одна з учасників освітнього експерименту. Щопонеділка на такому «ранковому колі» обирається тема, яку діти пізнаватимуть протягом тижня. Цього разу — це «спорт».

Увесь тиждень спортивна тематика інтегровуватиметься в навчальні предмети, наприклад, на уроці української мови вчитимуть вірш про один з видів спорту, під час математики — рахуватимуть м'ячі чи ковзани.

Так, відповідно до ідеї «нової школи» діти мають пізнати світ цілісно, бо в шість років їм складно ділити його на математику, літературу й природознавство.  

 

Після такої півгодинної «розминки» починаються уроки. Парти в класі розставлені колами. Четверо учнів сидять обличчями одне до одного, тож дитина бачить навпроти себе очі друзів, а не спину однокласника попереду.

Крім того, це має полегшити роботу в команді, кажуть учителі. Адже саме завданням, які б розвивали роботу в колективі, віддає перевагу новий освітній стандарт.

Протягом уроку діти вільні висловлюватися й ділитися думками про те, що відбувається. Тут не треба довго тягнути руку й боятися озватися, доки не дозволить учитель.

У цьому пілотному класі 24 дитини. Ніякого спеціального чи попереднього відбору в експериментальний клас не було. Багато батьків дізналися про те, що їхніх дітей учитимуть «по-іншому», вже коли потрапили сюди. Утім, ніхто дитину з 1-Б не забрав.

1 вересня 2018-го вчитися за новим стандартом почнуть усі перші класи, отже вчителі, які їх візьмуть, повинні пройти курс підготовки. Загалом це 22 тисячі педагогів 

Та певні острахи таки були, розповідає бабуся першокласниці Єви Олена Ревневцева. Рідних лякала відсутність звичної дисципліни, домашніх завдань й оцінок.

Від початку навчального року вони пильно придивлялися до нових методів, і лише коли побачили, що результати є, — дитина вчиться читати, рахує і щодня з радістю йде до школи, — всі побоювання розсіялися.

Класний керівник 1-Б Лариса Чавро теж погоджується: головна різниця з усіма її попередніми класами в тому, що дітям цікаво ходити до школи й здобувати знання. Вони відкритіші, швидше адаптувалися в школі, перезнайомилися і знайшли друзів.

Урок у 1-Б класі спеціалізованої школи №106 Шевченківського району Києва — однієї з учасниць освітнього експерименту Фото: Громадське

Перевчити вчителів

Для того, щоб навчати пілотний клас, Лариса Чавро прослухала спеціальний тренінг Міністерства освіти. У МОН переконані, що успіх нового стандарту значною мірою залежить від готовності вчителів змінюватися. Їм потрібно опанувати нові методики та відійти від старих звичок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Відірвати вчителів від дошки: які зміни чекають на українську школу

Від 1 вересня 2018-го вчитися за новим стандартом почнуть усі перші класи, отже вчителі, які їх візьмуть, повинні пройти курс підготовки. Загалом це 22 тисячі педагогів по всій Україні. Проект із підвищення кваліфікації вчителів перших класів розпочався першого лютого. Це комбінований очно-дистанційний курс навчання.

Курс розміщений на платформі EdEra. Складається з окремих модулів, приміром, «менеджмент класу» — про те, як ефективно організувати роботу учнів протягом дня; «методики інтегрованого навчання», «методики викладання в першому класі», «інклюзивна освіта» чи «нейропсихологія».

Онлайн-курс відкритий для всіх охочих. Пройти навчання може не лише будь-який учитель, який хоче опанувати нові методики, а й батьки школярів.

Попри те, що курс обов'язковий лише для 22 тисяч учителів, зареєструвалося вже 76 тисяч.

Радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник розповідає: коли відкрили реєстрацію, на платформу одночасно почали заходити тисячі користувачів. У МОН подумали навіть про ddos-атаку. Але, проаналізувавши результати, зрозуміли, що більшість зареєстрованих — таки вчителі.

Паралельно з дистанційним навчанням при обласних інститутах післядипломної освіти з лютого до червня для педагогів проведуть три очних сесії.

І дистанційна, і очна частини — складові великої програми з підвищення кваліфікації. Після завершення вчителі отримають відповідні сертифікати.

 

400 тисяч майбутніх першокласників

Міністерство освіти пильно стежить за перебігом експерименту, збираючи відгуки директорів, учителів і батьків першокласників. Адже до початку нового навчального року потрібно виявити всі вади нової системи, щоб їх усунути. У міністерстві констатують — наразі більшість учасників пілоту задоволені.

«Ми дуже активно закликаємо всіх ділитися проблемами. Нам це потрібно, щоб поправити до вересня все, що необхідно. Але з великою перевагою ми маємо позитивні відгуки», — розповідає радниця міністра освіти Іванна Коберник.

Один із викликів на етапі всеукраїнського втілення — це якісне матеріально-технічне забезпечення, адже в нових класах має бути комфортно й приємно навчатися. І якщо в містах ситуація краща, то тисячі сільських шкіл пристойного ремонту і нових меблів не бачили десятки років.

У міністерстві, утім, кажуть про це з певним оптимізмом:

«Уперше в українській історії шкільна реформа супроводжується суттєвою фінансовою підтримкою. На 2018 рік уряд заклав мільярд гривень якраз на оснащення кабінетів початкової освіти», — розповідає радниця міністра.

Ніхто не застрахований від саботажу на місцях, від учителів, мета яких спокійно досидіти до пенсії 

За її словами, гроші поділять між школами, які набиратимуть перші класи. Таких в Україні — близько 16400. У середньому 61 тисяча гривень на школу. Не «золоті гори», але підібрати меблі, обладнання та роздаткові матеріали для занять цілком можливо.

«Завдання міністерства — написати рамку, що за ці гроші потрібно купити. Бо звісно, дуже не хотілося б, щоб знову купили старі парти, які прибиваються цвяхами до підлоги», — каже радниця міністра.

Урок у 1-Б класі спеціалізованої школи №106 Шевченківського району Києва — однієї з учасниць освітнього експерименту Фото: Громадське

1 вересня на шкільні лави мають сісти близько 400 тисяч першокласників. Звісно, пілотний проект не зможе одразу виявити всі можливі проблеми. У ньому взяли участь школи-добровольці та вчителі, які самі зацікавлені у викоріненні старих підходів. З поширенням експерименту на всю Україну, ніхто не застрахований від саботажу на місцях, від учителів, мета яких спокійно досидіти до пенсії.

Але в МОН усе ж сподіваються, підсумовує Іванна Коберник, що приклади пілотних шкіл мотивуватимуть і вчителів, і батьків вимагати такої ж освіти і для своїх дітей.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Мовний закон»: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?