Рік Щура бійці 28-ї бригади зустрічають з іронією: тутешні пацюки, буває, ласують гречкою з армійських казанків. Але сьогодні на позиціях ніякої гречки: олів'є, «шуба» і навіть ананас. А головна страва новорічного столу – печене порося.

Харчів на війні вистачає. От людей – мало. А ще навесні звільняться багато з тих, хто підписали трирічний контракт у 2017-му.

«Воювати згодні багато хто, а ось служити мало хто хоче», – пояснює Олег, колишній журналіст із Чернігова, сидячи в землянці. Тим часом недавнім бойовим побратимам дзвонить Вася, який пішов на дембель два тижні тому: «Живіть довго, щасливо і не здихайте!». За столом такому привітанню щиро радіють.

У польовій їдальні «на нулі» інтернету нема, тому привітання головнокомандувача ніхто не дивиться. Якось непомітно настає північ. «Нулі», – констатує сумно медик Олена. Десь в Одесі без неї зустріли 2020-й її батьки та п'ятирічна донька Кіра. Усі цокаються безалкогольним пивом, «нулівкою». І тут нулі.

Але друга частина репортажу Богдана Кутєпова «Новий Рік на війні» від hromadske.doc попри все завершується оптимістично.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile