Новим по старому. Домовленості робочої групи у Мінську та неоднозначна реакція на них в Україні

Леонід Кучма залишив групу у жовтні минулого року, він очолював українську делегацію та вів переговори у Мінську з 2014-го. Тепер він працюватиме у складі ТКГ знову, адже 3 червня президент Володимир Зеленський запропонував Кучмі повернутися. Гуманітарну групу від України представлятиме екс-омбудсмен Валерія Лутковська, вона прийшла на місце першого віце-спікера Верховної Ради Ірини Геращенко. Зокрема анонсували, що на зустріч мав приїхати і новопризначений начальник Генерального штабу Руслан Хомчак, але в результаті від Генштабу працював Богдан Бондар, заступник командуючого ООС (Операції Об'єднаних Сил). З попереднього складу залишився тільки Олександр Моцик, який і далі представляє Україну в політичній підгрупі.

«А ми — у відповідь»

Засідання в Мінську, як і планувалось, почалось вчасно о 10 ранку. Коли прибув спецпредставник голови ОБСЄ в Україні Мартін Сайдік, він заявив, що очікує конструктивного діалогу. Увесь день до 17 години поблизу сервіс-холу не було жодного руху, поки тривали переговори, біля воріт на вході до дипломатичної будівлі кучкувалися лише журналісти. Інколи повз проходили представники білоруської міліції. І лише надвечір почався рух автомобілів у дворику Дипломатичного сервіс-холу.

О 17:30 до будівлі впустили лише українських журналістів, до яких вийшов Леонід Кучма. Його виступ був коротким, він заявив, що до 19 червня підгрупа з гуманітарних питань має розробити дорожню карту покрокового припинення вогню на Донбасі, і додав, що відбуватиметься прискіпливий контроль за кожним пострілом: «Адже потім ми не можемо знайти винних. Одні туди показували, інші — в протилежну сторону, (казали) що ті почали, а ми — у відповідь... Там аж до того, що не стріляти у відповідь, має бути записано обов'язково, щоб всі цивільні об'єкти, школи, садочки, житло у жодному разі не піддавалися таким обстрілам», — заявив Леонід Кучма на брифінгу після засідання контактної групи.

На зустрічі також обговорювали питання Станиці-Луганської, а саме відновлення мосту в районі пункту пропуску, оскільки це єдиний пункт перетину лінії між підконтрольною і непідконтрольною Україні територією в Луганській області. Щодня цей міст перетинають близько 8 тисяч людей. Основною проблемою попередніх зустрічей була ширина моста. За словами Євгена Марчука, екс-представника Тристоронньої контактної групи, це питання для української сторони завжди було надзвичайно важливим.

«Проблема в тому, що протилежна сторона — росіяни — вимагають, щоб цей міст був шириною від 4 метрів. Тобто щоб міг пройти бронетранспортер і танк. Українська сторона після вивчення різних варіантів пропонувала 3 метри. Остання пропозиція: ширина моста — 2,2 метра і дві дерев'яні вставки, які можуть витримати 5 тонн. Тобто бронетранспортер чи танк не пройдуть», — розповів Марчук у березні цього року.

На червневій зустрічі також піднімалось питання військовополонених, зокрема українських моряків. Втім, Леонід Кучма наголосив, що це, звісно, «не відбудеться завтра».

Група з гуманітарних питань обговорювала і питання відновлення водопостачання, втім не уточнювалося, в яких саме районах Донбасу. В Києві в рамках цих домовленостей планується нарада з міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Валерієм Зубком.

Економічна блокада, скандал та «псевдонаціоналізація»

Другим, хто поспілкувався із журналістами по закінченню засідання групи, був спецпредставник голови ОБСЄ в Україні Мартін Сайдік. Цього разу до будівлі запросили всіх журналістів, які приїхали висвітлювати зустріч. Заява Сайдіка раптом спричинила у Києві скандал. Під час свого виступу перед пресою у Мінську спецпредставник сказав, що сторони ніби-то домовлялись про скасування економічної блокади Донбасу, а таку пропозицію зробив Леонід Кучма: «Пропозицію було підтримано і представниками окремих районів Донецької та Луганської областей. Це питання буде винесено на розгляд засідання економічної підгрупи наступного разу».

Економічна блокада непідконтрольної території була введена 15 березня 2017 року рішенням РНБО після того, як бойовики захопили низку українських підприємств на окупованій території. Умовами для зняття блокади було повне припинення вогню, повернення цих підприємств, звільнення всіх заручників.

На заяву Сайдіка п'ятий президент Петро Порошенко відреагував так: «Вимагаю від президента Зеленського дати публічну відповідь, на якій підставі він дав такі директиви делегації України. Реалізація російського сценарію на Донбасі — це зрада національних інтересів нашої держави і пам'яті про тисячі українських патріотів, які загинули за свободу, суверенітет і територіальну цілісність України! Що далі? Репарації з бюджету України на користь агресора? Автономія із правом вето на суверенні рішення держави, на курс у ЄС і НАТО?» — заявив Порошенко. Згодом він додав, що якщо Україна вимагає, аби «продукція підприємств окупованих територій не потрапляла на ринки США та ЄС, а сама з цих вкрадених підприємств буде купувати продукцію, то це призведе до скасування санкцій». І назвав це не миром, а капітуляцією.

Своє незадоволення висловив і генеральний прокурор України Юрій Луценко: «Після того, як терористи "націоналізували" українську державну і приватну власність на території ОРДЛО, ідея зняти економічну блокаду означає легалізацію виплати податків терористичним утворенням і перекладання соціальних та комунальних видатків псевдореспублік на український бюджет».

Але вже наступного дня, 6 червня, Мартін Сайдік пояснив, що саме мав на увазі. Він сказав, що питання про зняття економічної блокади з непідконтрольних Україні територій Донецької і Луганської областей на засіданні Тристоронньої контактної групи 5 червня в Мінську було піднято представниками ОРДЛО, яких підтримала Росія: «Вчора відповідаючи на питання журналістів про зняття так званої блокади, я торкнувся лише один аспект дуже комплексного і складного питання про зняття торгових обмежень і відновленні економічних зв'язків України з тимчасово непідконтрольними їй ОРДО і ОРЛО. Насправді під час дискусії в ТКГ питання про зняття виключно самої блокади було піднято представниками ОРДО і ОРЛО, і підтриманий в загальній формі російською стороною», — сказав Сайдік.

Він також пояснив, що представник України в ТКГ Леонід Кучма в своїх висловлюваннях говорив про весь комплекс взаємних кроків, пов'язаних з даним питанням.

«Він особливо підкреслив, що ця робота повинна бути взаємна і він, зокрема, говорив про скасування так званого зовнішнього управління підприємствами, а також про низку інших заходів. Всі вони, зрозуміло, повинні реалізовуватися в правовому полі України», — підкреслив Сайдік.

Про те, що умови про зняття торгової блокади з окупованої частини Донбасу лишаються незмінними, заявив у ефірі Громадського 6 червня заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак: «Указ президента Порошенка від березня 2017 року мав три передумови для свого скасування. Перша — припинення вогню. Друга — обмін або звільнення військовополонених та заручників. І третій пункт – повернення активів держави України і приватних активів, які були захоплені бойовиками. Фактично Леонід Кучма та прес-секретар Президента повторили ті пункти, які є в указі Президента від березня 2017 року», — зазначив Гримчак.

Він також наголосив, що будь-які спроби зняти економічну блокаду і купувати продукцію підприємств, які були захоплені бойовиками підпадає під 258 статтю частину 5 ККУ «Фінансування тероризму».

В Адміністрації президента України також заявили, що зняти блокаду Донбасу можливо тільки після скасування рубльової зони і «псевдонаціоналізації».

Автор : Андрій Стельмах