Війна

«Яке ж ми «ДНР», у нас немає рублів» — репортаж з Новолуганського

3 січня, 2017 21:12
Війна/«Яке ж ми «ДНР», у нас немає рублів» — репортаж з Новолуганського
Зберегти
Вигляд
lead
За три роки війни Новолуганське ніколи не було під контролем так званої «ДНР». Чому ЗСУ ввійшли в селище та як на це відреагували місцеві — у репортажі Громадського

На фоні загострення на Світлодарській дузі 23 грудня у Штабі АТО повідомили про повернення селища Новолуганського, розташованого в цьому районі, під контроль Збройних Сил України. Для цього, заявили в Штабі, батальйон «Донбас-Україна» провів спецоперацію під прикриттям. Утім, за три роки війни Новолуганське ніколи не було під контролем так званої «ДНР». Чому ЗСУ ввійшли в селище та як на це відреагували місцеві — у репортажі Громадського.  

 

«Я нікуди не виходив. Ми на першому поверсі живемо, ось вікна. Бачу — військові проїхали».

Ми зустрічаємо Миколу Івановича біля під’їзду п’ятиповерхівки на самому в’їзді в Новолуганське. Він обговорює останні новини з дружиною та сусідками. Жінки стривожені. Сьогодні тут тільки й мови про військових, які з’явилися ввечері напередодні.

Блокпост ЗСУ та Фіскальна служба завжди були на в’їзді з боку Світлодарська, військові патрулювали вулиці, проте ніколи не проживали безпосередньо у селі.

Новолуганське, або Новолуганка, як його називають місцеві, — невелике селище, яке простяглося на північний схід від Горлівки. Живуть тут близько 4 тисяч людей, переважно пенсіонери, як і в інших невеликих населених пунктах Донбасу. Молодь виїжджає у пошуках роботи та кращого життя.

Увечері 23 грудня командир батальйону «Донбас-Україна» Філін написав у Facebook, що після успішно проведеної військової операції його підрозділи увійшли в Новолуганське без утрат.

Новина миттєво розлетілася соцмережами під тегом #перемога.

Їдучи в Новолуганське вперше, ми очікували побачити типове селище, якому не поталанило опинитися у прифронтовій зоні, — зруйновану обстрілами інфраструктуру, спорожнілі вулиці та закриті крамниці. Проте картинка виявилася зовсім іншою. Тут працюють магазини, банкомати, три роки місцеві справно отримують соціальні виплати. В аптеці можна придбати необхідні ліки, а над сільрадою майорить український прапор. Деякий час були перебої з постачанням, проте їх швидко вирішили. Проблемою лишався проїзд у село людей без місцевої прописки — здебільшого родичів та волонтерів, які привозили гуманітарну допомогу.

В місті працюють магазини, банкомати, місцеві справно отримують соціальні виплати, а над сільрадою — український прапор

«Тут «ДНР» ніколи не було. Якби ми були під «ДНР», так було би й зараз, — каже літня жінка, яка вийшла на прогулянку з невеличким собакою. — Ми пенсію отримуємо українську. Яке ж ми «ДНР», у нас рублів нема!

Так звана «ДНР» тут справді близько — маршруткою можна доїхати до сусідньої Нікітовки, це околиця контрольованої сепаратистами Горлівки, до неї 20 кілометрів. В районі Доломітного є «блукаючий»  блокпост бойовиків, який час від часу змінює місце розташування. Українських блокпостів на цій трасі раніше не було.

«Сама я туди не їжджу, — каже аптекарка в Новолуганському. — Але люди до нас приїжджають, хто за продуктами, хто за ліками».

«Сподіваємося, що все буде добре, але боїмося, що тепер по селищу почнуть стріляти»

Після розміщення бійців батальйону «Донбас-Україна» на горлівській трасі з’явився ще один український блокпост. На офіційній сторінці прес-служби штабу АТО у Facebook заявили, що встановили його “на численні прохання місцевих жителів”. За словами комбата Філіна, до військових зверталися навіть з листом.

Місцеві кажуть, що дійсно писали його військовим, збирали підписи. Проте, переконують, просили не встановлювати новий блокпост, а полегшити проїзд через старий, з боку Світлодарська — «аби мати змогу відвідувати родичів».  

«Були проблеми із провезенням товарів, заїздом снігоприбиральної техніки та пропуском родичів. Люди просили або полегшити проїзд, або пересунути блокпост, — запевняє сільський голова Костянтин Саркісов. — Від мене офіційного звернення не було».

Сільський голова Костянтин Саркісов: «Люди просили або полегшити проїзд, або пересунути блокпост»

Після входження військових у село блокпост із боку Світлодарська нікуди не зник. Бійців розквартирували просто в центрі — люди переживають, що Новолуганське почнуть обстрілювати з боку самопроголошеної «ДНР».

«Сподіваємося, що все буде добре, але боїмося, що тепер по селищу почнуть стріляти», — каже аптекарка.

Побоювання швидко підтвердилися — у той же вечір, як військові зайшли у Новолуганське, селище обстріляли з міномету з боку контрольованої сепаратистами Горлівки. Міни впали на територію свинокомпексу.

У той же вечір, як військові зайшли у Новолуганське, селище обстріляли з міномету з боку контрольованої сепаратистами Горлівки. Міни впали на територію свинокомпексу

«Тут пробило стіну і дах, ми вже встигли забити дірку дошками та задути піною», — показує нам наслідки обстрілу заввиробництва Наталя.

Хоча лінія розмежування пролягає впритул до селища, міни потрапили сюди вперше за півтора року, переконує Наталя. Весь день вона заклопотана ліквідацією наслідків обстрілу. У дворі між будівлями — вирва від міни, стіни побиті уламками. Загинула частина худоби.

«Якщо почнеться бійня, підприємство закриють, а це дорівнює голодній смерті. Тут працює понад тисяча людей, як місцевих, так і з сусідніх сіл, контрольованих «ДНР». Ми довозимо усіх робочим автобусом. Ніякої іншої роботи тут немає», — пояснює Наталя.

Наталя працює на свинокомплексі вже багато років і добре пам’ятає 96-й, коли підприємство зупинилося на рік через відсутність фінансування: «це були дуже важкі часи».

Місцеві кажуть: про плани військових розташуватися в Новолуганському ніхто не повідомляв, це стало несподіванкою. Мовляв, до самих бійців претензій не мають, але переконані: їхнє перебування в селі приверне увагу бойовиків.

Навіщо військовим знадобилася операція зі “звільнення” селища, яке і так було під контролем України, питаємо в самого комбата Філіна:

«Мені треба було переміститися на три кілометри вперед в бік Горлівки, щоб вирівняти лінію оборони, — пояснює комбат. — Особливість Новолуганського в тому, що там лишилися самі жінки, діти та літні люди. Посилена рота направилася туди під прикриттям на цивільних зерновозах. Ми швидко зайняли позиції та укріплюємося на цьому рубежі».

Командир батальйону «Донбас-Україна»: Мені треба було переміститися на три кілометри вперед в бік Горлівки, щоб вирівняти лінію оборони»

Він переконаний, що більшість місцевих чоловіків воюють на боці так званої «ДНР». Каже, раніше українських прапорів у селі не бачив.

Тим часом стурбовані й ті, хто має близьких у сусідніх селах, що опинилися за лінією розмежування — чи зможуть вони і надалі безперешкодно приїжджати?

«Ну і як нам тепер тут жити спокійно, скажіть?» — питає Микола Іванович, розводячи руками.

Більше про:
# новолуганське
Пов`язані новини