Об’єктив #14: «Шахта №8». Діти Донбасу

У фокус документального фільму «Шахта №8» естонської режисерки Маріанни Каат потрапив нелегальний видобуток вугілля у містечку Сніжне на Донбасі. Стрічка вийшла у 2010-му році, втім, в Україні її тоді не показали. Натомість вона увійшла до програм кінофестивалів у США, Австрії, Естонії, Хорватії та інших країнах.

Кадри з фільму «Шахта №8»

Герой фільму Юра Сіканов після самогубства батька та через мамин алкоголізм пішов із дому разом з сестрами та почав опікуватися їхнім і своїм життям сам. Разом із другом Дімою він заробляв на життя, видобуваючи вугілля в шахтах-копанках. Про те, як поява фільму вплинула на життя героїв, розповіла учасниця оргкомітету фестивалю Docudays UA Алла Тютюнник, що певний час опікувалася долею головного героя:

«Цей фільм був проти тодішньої влади, — розповідає вона, — Він викривав те, що робить із людьми режим Януковича. Бо ці діти — жертви того режиму. Вони трохи дикуваті, щоб не сказати більше».

Після показу уривків фільму на фестивалі Docudays UA історією хлопчиків із шахти зацікавилися журналісти і цей випадок набув розголосу. Режисерка фільму Маріанна Каат знайшла благодійників із Америки, що погодилися допомогти влаштувати майбутнє цих дітей.

Алла Тютюнник, учасниця оргкомітету Docudays UA

«Усім колективом ми два місяці розробляли цей план. Треба було вирахувати, скільки їм треба буде на місяць прального порошку чи картоплі, передбачити одяг, сплату за гуртожиток. Все це ми надіслали Маріанні, щоб вона передала американцям. І я подзвонила хлопцям за тиждень до дати їхнього переїзду, а вони перестали відповідати на телефонні дзвінки», — згадує Алла Тютюнник.

Після того, як молодий хлопець розповів пресі про нелегальний видобуток вугілля, шахти-копанки закрили. Це підняло хвилю агресії серед жителів Сніжного й вони жорстоко побили Юру Сіканова.

Алла Тютюнник та Маріанна Каат вилікували його та ще кілька разів намагалися допомогти, влаштувати обох хлопців на навчання чи роботу, але щоразу Юра та Діма знаходили причини повернутися до свого минулого життя в Сніжному.

Кадри з фільму «Шахта №8»

«Це дуже сумна історія. Він розумний і метикуватий, — ділиться Алла Тютюнник, — Він зумів організувати життя своєї сім’ї — наважився забрати дівчат і вивів їх у люди. Але ми знаємо, що 45% того, що є в людині, сформоване сім’єю, 45% — середовищем, і 10% — школою. Сім’ї в нього не було, школи теж, значить — от продукт середовища. І тут можна лише плакати над цим, а не сердитися. Я не знаю, чим зараз займається Юра. Він досі не дзвонив. Але це ще не кінець історії».

«Об’єктив» — проект про документальне кіно, що поєднує інтерв’ю зі знавцями та творцями фільмів і трансляцію стрічок від Docudays UA.
Дякуємо за місце для зйомки цього випуску Національному комплексу «Експоцентр України» (ВДНГ).

/Катерина Мізіна, Анна Перепелиця

Слідкуйте за Громадське Культура у Facebook