ENRU
BBC

Кінець банківської таємниці: як зміни в Європі позначаться на українських капіталах

D7f88aaf46221296e
Після долучення до угоди про автоматичний обмін податковою інформацією швейцарські банки увімкнули «червоне світло» іноземним бізнесменам, які відтепер не зможуть приховувати кошти на їхніх банківських рахунках (на фото — будівля банку HSBC Bank у Женеві, Швейцарія, 9 лютого 2015 року) Фото: EPA/SALVATORE DI NOLFI

Єврокомісар з економіки, фінансів, оподаткування та митниці П'єр Московісі заявив, що в Європі більше немає банківської таємниці. «Якщо хтось володіє рахунком у Швейцарії, автоматично відбувається обмін інформацією, тобто ми про це одразу дізнаємося», — розповів він на каналі France2. Також Московісі нагадав, що домовленості про обмін подібною інформацією підписані з Ліхтенштейном, Сан-Маріно, Андоррою та Монако.

Що ж насправді сталося в Європейському Союзі, та як це допоможе українським правоохоронцям шукати кошти, приховані на іноземних банківських рахунках.

Що таке обмін податковою інформацією?

Ідеться про угоду про автоматичний обмін податковою інформацією. Він відбувається між країнами, які підписали конвенцію Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base erosion and Profit Shifting, BEPS).

Роботу над упровадженням автоматичного обміну розпочали ще у 2015 році. Поступово різні країни, зокрема й ті, що вважалися «податковими гаванями», долучаються до неї.

На початок 2018 року обмін податковою інформацією охоплював більш ніж 100 країн світу.

Єврокомісар з економіки, фінансів, оподаткування та митниці П'єр Московісі під час прес-конференції в Брюсселі, Бельгія, 7 лютого 2018 року Фото: EPA-EFE/OLIVIER HOSLET 

Як працює система?

Обмін інформацією по банківських рахунках, відкритих в інших країнах, відбувається автоматично між фіскальними службами. Тобто, якщо громадянин Ліхтенштейну відкриє депозит у швейцарському банку, то інформація про це автоматично надійде у фіскальну службу цієї країни. Уважається, що це призведе до зменшення відтоку капіталів з країн та збільшенню податкових надходжень — платники податків не зможуть приховати активи за кордоном.

«Фіскальні органи багатьох держав сподіваються спростити роботу з виявлення порушників, які ухиляються від сплати податків. Дані передаватимуться автоматично один раз на рік. Але використовуватимуться лише для сплати податків та не можуть розголошуватися», — розповідає Громадському Катерина Бредуляк, юрист ЮФ Evris.

Марія Аксаітова, керівний партнер адвокатського обєднання «СК Груп» додає, що всі фінансові організації (банки, інвестиційні компанії, компанії з управління активами тощо) юрисдикцій, які діють у межах угоди, збирають інформацію про власників рахунків, а також про кінцевих бенефіціарів (якщо йдеться про рахунки компаній), та передають їх у податкові органи.

Національні податкові органи також розбиватимуть інформацію по державах та автоматично надсилатимуть її в іноземні податкові органи. 

Що ж відбулося у 2018 році?

В Європі ще декілька років тому низка країн з м'якшим оподаткуванням були закритими від податкових органів інших держав. Але поступово всі вони долучилися до угоди. Цьогоріч до переліку нарешті додалася Швейцарія, відома своєю банківською системою, її надійністю та закритістю від чужих очей.

Швейцарські банки користувалися попитом не лише серед українських бізнесменів. Саме тому Єврокомісія сповнена оптимізму.

У переліку країн, відкритих для податкових органів інших держав, цьогоріч з'явилася Швейцарія (на фото — другий за величиною швейцарський банк Credit Suisse у Цюріху, Швейцарія, 10 травня 2016 року Фото: EPA/ENNIO LEANZA

 Чи зможе Україна отримувати таку інформацію?

Україна наразі не підписала багатосторонню угоду про обмін інформацією. Але вона є учасником конвенції BEPS та готується до повноцінного долучення. Як ішлося раніше, що це може статися у 2020 році.

Тому інші країни поки не направлятимуть автоматично інформацію про рахунки українців вітчизняним податковим службам.

Але Державна фіскальна служба, Національне антикорупційне бюро України та правоохоронні органи можуть звернутися до державних органів Швейцарії, Австрії та інших країн та запросити інформацію про осіб, яких, приміром, підозрюють в ухилянні від сплати податків. Якщо докази будуть обґрунтованими, українські податківці та антикорупціонери отримають усю необхідну інформацію від іноземних колег.

Чи вдасться сховати кошти від оподаткування?

У світі все менше країн, де можна безпечно сховати від оподаткування капітали. Так, у січні цього року Євросоюз значно скоротив перелік країн, які вважаються податковим притулком. У ньому залишилося лише дев'ять держав: Американське Самоа, Бахрейн, Гуам, Маршалові Острови, Намібія, Палау, Сент-Люсія, Самоа та Тринідад і Тобаго. Ще кілька країн віднесли до так званого «сірого переліку».

Але Єврокомісар Московіскі відзначає, що навіть в європейських країнах усе ще є «чорні діри» у сфері податкового адміністрування.

Вірогідно, поки Україна та інші країни  налаштовуватимуть свої бази для автоматичного обміну інформацією, значна частина коштів перетікатиме в банківські системи більш «гнучких» юрисдикцій. Яких залишається все менше.

«Також розвиватимуться трастові офіси, які займаються довірчим управлінням, де бенефіціар відомий, але відповідальності не несе. Крім того, власники капіталів використовуватимуть нові інформаційні технології як альтернативу для зберігання коштів», — резюмує Катерина Бредуляк.