«Я не мавпа, на людей не кидаюсь» — репортаж із суду над екс-регіоналом Єфремовим

67 сторінок обвинувального тексту і 6 годин його прочитання у суді. В Старобільську Луганської області почали розглядати справу Олександра Єфремова.

Екс-регіонала звинувачують у створенні так званої «ЛНР», її фінансуванні, державній зраді, сепаратизмі та сприянні захопленню  адміністративних будівель. 4 адвокатів Єфремова змагаються із 5 прокурорами ГПУ. Адвокати дозмагались до того, що Єфремова випустили із клітки в залі суду, і він тепер сидить на лаві поруч зі своїми адвокатами.

Та все ж, між судовими засіданнями Єфремов сидітиме в СІЗО, термін тримання під вартою йому продовжили до 17 березня. 

Про те, як минули перші три дні засідань — у репортажі Громадського із зали суду.

ЧИТЙТЕ ТАКОЖ: ​«Єфремов у створенні «ЛНР» грав далеко не головну роль» — свідок обвинувачення у справі екс-регіонала

ДОРОГА, ВОКЗАЛ, СУД

Доїхати до Старобільська не дуже складно, якщо живеш у Луганській області. Майже щопівгодини туди відправляються рейсові автобуси. Найзручніше дістатись із Сєвєродонецька. Аби встигнути на засідання, встати треба о 6 ранку. Їхати — на «бусику» без пічки. За вікном — мінус 20, у салоні – мінус 10 і люди у хутряних шапках.

Фото: Громадське

Дві години в «холодильнику» — і «бусик» прибуває на вокзал Старобільська. МАФи з шаурмою, таксисти, великий ринок — щоправда, зачинений. До суду звідси — метрів 300.

Фото: Громадське

У холі суду натовп: журналісти, кілька переселенців з Луганська, працівники СБУ та представники ОБСЄ.

Спершу обшук на вході, сканери, ще один — вже біля судової кімнати.

«Не маєте права, *опи з хрущами. Не маєте права мене не пускати», — обурюється  жінка у черзі.

Нарешті зал заповнюється, не всім вистачає місця. Олександр Єфремов сидить за склом у спеціальному великому боксі. Біля боксу сидять 4 адвокатів.

Фото: Громадське

Навпроти них — стільки ж прокурорів. Суддів троє. Підготовче засідання починається із зачитування статей, за якими судять Єфремова, усього їх 5. Звинувачують, зокрема, у створенні та фінансуванні так званої «Луганської Народної Республіки», державній зраді та сепаратизмі.

Потім надходять скарги та клопотання від захисту. Із залу лунає вигук: «От, що ви його судите, тут всі крали. Он у тебе — копійка була, а зараз що? «Лєксус»?», — кричить жінка до головного конвою.

«В мене «Нива», — відповідає той.

В адвокатів спочатку дві вимоги: звільнити Єфремова з-під варти, а якщо не вийде, то хоча б звільнити зі скляної кімнати.

«Ви подивіться на це скло! Там навіть ганчіркою не протерто. Бруд», — апелює адвокат до судді.

Фото: Громадське

«Я, по-перше, не мавпа. А, по-друге, як свідчить мій життєвий досвід, на людей не кидаюся», — додає Єфремов.

«Обвинувачуваний, що конкретно вас не влаштовує у склі?», — запитує суддя.

«Я бачу вас, мов у тумані. Тільки образи. Мені не чути, що кажуть адвокати. І взагалі — це знущання над людською гідністю», — відповідає Єфремов.

Прокурори виступають проти.

«Ми, по-перше, повинні турбуватися про безпеку обвинуваченого», — пояснює прокурор Кожухівський.

Судді йдуть на нараду, людей просять вийти із зали, а «кому треба» — сходити в туалет.

Для цього треба вийти надвір, назад — у мінус18, бо туалет — це будка на вулиці. Місцева жінка з групи підтримки Єфремова тупцює біля неї, зайти не наважується. Поруч із будкою завбачливо поставили тумбу. Замість туалетного паперу — «пам’ятка потерпілому».

Фото: Громадське

«Вірш для Кім Ір Сена»

Суд повертається з наради. Пропозицію звільнити екс-регіонала з-під варти відхилено. Звільнити з клітки — ухвалено. Адвокати аплодують одне одному. Суд оголошує двогодинну перерву. Ми вирушаємо поспілкуватися з місцевими.

Біля паркану, яким обгороджено будівлю суду, стоїть чоловік з велосипедом. «Кого судять? А, Сашка! Та ну його. Я в політику не лізу», — каже він і ховається.

Неподалік помічаємо ще одного чоловіка. Угледівши камеру, він прямує до нас.

«Нехай сидить. Але нехай і всі ці сидять. Що ті були, що ці. Що помінялось? Хлопці, а ще я Кім Ір Сену вірша писав. І пісню, — раптом згадує наш співрозмовник. — Він мене до себе кликав. І Кім Чен Ин. Ну, а що? В них диктатура, так, але ж за 40 років 10 мільйонів людей народилося. А ми? Хто? Що?», — каже він.

Неподалік проходить жінка з візком-«кравчучкою»:

«Кого? Єфремова? Я в політику не лізу. Головне, щоб війни не було».

«Так в Старобільську ж нема», — кажемо їй.

«Я в Алчевську живу. Гримить щовечора. А сюди я так, за продуктами. Дуже, дуже хочеться — мрія моя, бажання — нехай це все скінчиться», — завершує вона і йде.

Щоб дістатись додому, їй потрібно доїхати до Станиці Луганської, там перейти пішки через пункт на лінії розмежування до окупованого Луганська, а вже звідти — їхати до Алчевська.

«До захоплення СБУ — як до сонця»

«Суд продовжує засідання після перерви. Обвинувачений, тепер ви добре чуєте і бачите?» — питає суддя в Єфремова.

«Так, значно краще», — відповідає екс-регіонал, який тепер сидить поруч із адвокатами, а по периметру замість скла його тепер оточують поліцейські.

Фото: Громадське

«Обізянку випустили з клітки» ,— каже хтось з присутніх. Суддя робить зауваження.

«В обвинувальному акті є багато неузгоджень, які я можу перераховувати годинами, але не хочу забирати ваш дорогоцінний час, Ваша Честь, — каже один з адвокатів.

Вони вимагають повернути обвинувальний акт прокурорам та не приймати його.

«Наприклад, на 10 сторінці у 5 абзаці говориться, що мій підзахисний перейшов на бік ворога. Але для того, щоб юридично перейти на бік ворога, треба перетнути лінію фронту або кордон. Ваша Честь, а де в нас лінія фронту? Чи переходив Єфремов кордон? Ні. Далі, 16 сторінка. «Єфремов, вступив у змову з особами з терористичної організації «ЛНР». Питання спірне. Те, що я шукав — ніхто не визначив, чи є «ЛНР» терористичною організацією? Хто це визначить? До речі, визначати доведеться вам», — зазначає адвокат.

«Також в акті сказано, що Єфремов, разом з невстановленими особами, поділяв ідеї організації, до якої вони належали». Хто це? Що це? Що за організація? Це ІДІЛ? Моссад? ГРУ Росії? Хто ці особи? Путін? Мєдвєдєв? Ніякої конкретики. Тому обвинувальний акт потрібно повернути», — підсумовує захисник.

Фото: Громадське

На згадці про «ІДІЛ» суддя, який до цього видавався сонним, жвавішає: «Обвинувачений, а ви що скажете?».

Єфремов підводиться, набирає у груди повітря і починає промову, розмахуючи обвинувальним актом:

«Той, хто це писав, не знає ні мене, ні того, як я жив, чим я жив, і що думав. Тут в акті якась вигадана людина, яка жила під моїм ім’ям. Я ніколи так не думав і не вчиняв, як тут сказано. Це— сміття», — каже Єфремов.

Палкої промови не виходить, бо триває сьома година судового засідання. Суддя позіхає, глядачі занурились у смартфони.

Тим часом жінка з групи підтримки обвинуваченого виймає роздруківку Конституції та показує її охоронцеві у коридорі.

«Жіночко, ну що ви мені тицяєте всякий «мусор»?» ,— нервово відповідає охоронець, якому от-от урветься терпець.

«Мусор — це ти, а це — Конституція»,— не відступає від нього жінка.

Фото: Громадське

Єфремов продовжує промову: як «рєшал дєла, коли втік Янукович», як «полювали на членів Партії регіонів», як «зустрічався з послами всіх країн, доки не заарештували».

«Ну і зрештою, тут йдеться про те, що я брав участь у захопленні СБУ. Я і захоплення СБУ — це як будь-звідки до сонця. Мені тут показували відео з youtube, на якому, начебто, я — біля СБУ. Але, якщо ви подивитесь, мене ви там не знайдете. Буде багато тих, хто зараз при владі. Копайте. До речі, youtube — це смітник»,— рішуче додає Єфремов. Слово надають прокурорам, але поперед них вступають адвокати. Критикують «судову реформу».

В одного з суддів — гикавка.

Фото: Громадське

«Читайте ухвалу, бо вечерю пропустить»

Судді довго радяться, у коридорі чекають найвитриваліші — людей 6 — 7. За вікном темно, поліція втомлено обговорює процес.

«Вони б вже зачитали, що вони там вирішать. Бо в Алєксандра вечеря —може не встигнути», — каже конвоїр.

Нарешті судді входять до зали. Запобіжний захід лишається без змін. Розгляд справи по суті призначають на наступний день.

Єфремова виводять під конвоєм.

Фото: Громадське

Жінка, яка цілий день підтримувала екс-регіонала, сідає на велосипед: «Я і завтра прийду».

«Довго ходити доведеться. Років 25. З сухарями», — підхоплює місцевий чоловік. Він також був на засіданні.

Фото: Громадське

Уроки читання. Розгляд по суті

Ранок 10 лютого. Перше засідання у справі Єфремова по суті. Сьогодні повинні зачитати обвинувальний акт та визначити порядок допиту свідків. На засідання, призначене на 10 ранку, спочатку спізнюються адвокати. Потім — прокурори. В залі чекають кілька переселенців з Луганська, конвой, жінка з групи підтримки Єфремова і 5 людей з шевронами «Айдар». Кажуть, вони — зі «старобільської Самооборони».

«А що, цього вурдалаку до зали випустили? Нехай у клітці сидить», — зауважує один із «самооборонівців» у бік Єфремова.

О 10:30 заходять судді. Захисники, а їх сьогодні знову четверо, звертаються до судді.

«Ваша Честь, вважаємо доречним зачитати обвинувальний акт частково, потім визначити порядок, і потім у нас будуть деякі пропозиції та зауваження», — каже адвокат Солодко.

Фото: Громадське

«Сторона обвинувачення, ви згодні з цим?», — питає суддя у прокурора.

«Сторона обвинувачення наполягає, що необхідно зачитати обвинувальний акт у повному обсязі», — відповідає прокурор Кожухівський.

Суддя вирішує читати повністю. Прокурор починає. В акті 67 аркушів.

За 15 хвилин 5 людей виходять із зали. За 40 — іще десятеро.

«Лиса башка, дай пиріжка. Як цей брєд слухати?», — нервує фанатка Єфремова. Не витримує й суддя: «Технічна перерва, перекур —15 хвилин».

Після перерви розпочинається другий раунд. Іще година читання — тепер вже не витримують самі прокурори: «Давайте перейдемо до головного, а потім далі, про порядок».

«Я тут 7 місяців сиджу, а ви — три дні! Слухайте! Вимагаю, дочитати акт до кінця!», — сполохує Єфремов.

Фото: Громадське

Минає п'ята година читання. Щотри сторінки повторюється одне й те саме: сприяння в захопленні будівлі СБУ, створення «ЛНР», впровадження ідей сепаратизму в Луганську.

У залі — лише конвой, Єфремов, прокурори, судді, двоє журналістів і адвокат. Решта захисників зникли  ще під час перерви.

Нарешті прокурор завершує.

«Я бачу, немає вже трьох захисників. Тому, якщо після того, як ми заслухали обвинувальний акт, ми ще будемо розглядати порядок, це буде порушенням права обвинуваченого на захист», — втомлено підсумовує суддя.

Розгляд справи переносять на 24 лютого.

У суді порожньо, та й надворі немає навіть припаркованих авто. Лише навпроти, біля кіоску, стоять чоловік із жінкою, а неподалік вмостився рудий собака.

«Ну що, як не даси 20 гривень, то хоч пива купи», — бубонить чоловік.

Фото: Громадське

Підписуйтесь на наш канал в Telegram