Ораза-Байрам. Мусульманське свято в окупованому Криму

В Бахчисараї на подвір’ї мечеті 6-го мікрорайону мусульмани відзначили свято Ораза-байрам. За приблизними підрахунками, зібрались біля трьох тисяч людей з Сімферополя, Ялти, Алушти, Севастополя.

Поліція у двір мечеті не заходила, обмежилась спостереженням з-за паркану. У кількох кварталах звідти стояв автозак, але на очі мусульманам, які святкували, не показувався.

Ораза-Байрам — свято розговіння, святкується після місячного посту. 

«Ми відзначаємо це свято уже 8 років. Для того, щоб наші діти змалечку любили наші мусульманські свята і святкували їх. Ораза-Байрам — свято розговіння, святкується після місячного посту. Піст тримається, щоб заможні усвідомили, як живетсья бідним, і не вивищувалися над ними», — пояснює Дилявер Меметов. Він стоїть біля двох великих казанів: в одному — м’ясо, в іншому — рис варить плов.

Його батько Ревзи Маметов, повар бахчисарайського кафе, усі вісім років до цього варив плов на свята своєї громади. Зараз він — у Сімферопольському СІЗО, його звинувачують в причетності до ісламської організації Хізб ут-Тахрір, визнаної в Росії терористичною. До анексії Криму партія «Відродження ісламу» діяла на території півострову легально і вільно. Тепер майже всі медресе (мусульманські навчальні заклади — Hromadske) закриті, у всіх мечетях відбулися обшуки, майже всюди знайшли літературу, заборонену в Росії, на громади накладені адміністративні штрафи.

На свято прихали біля трьох тисяч людей з Сімферополя, Ялти, Алушти, Севастополя.

У «справі Хізб ут-Тахрір» арештовані 14 людей, серед них і організатори свята минулих років. Та все ж, мусульмани вирішили традицію святкування Ораза-Байрам не припиняти і цьогоріч знову зібралися.

«Я до останнього не хотіла їхати. Лише заради своїх дітей і свого чоловіка я тут, тому що коли він дізнаєтсья, що ми тут були, він буде радий. Насправді нас усі ці події зблизили», — розповідає Наджиє Алімова. Її чоловіка, будівельника-кровельщика з Алушти, Мусліма Алієва арештували 11 лютого 2016 року за підозрою у створенні осередку Хізб ут-Тахрір. Йому загрожує термін ув’язнення, можливо, довічного.

«Після першого суду було таке дивне відчуття, що це все відбувається не з тобою. Ще здавалося, що це непорозуміння, яке зараз закінчиться, ти прокинешся, кошмар заканчиться. Ми прокидались уже багато разів, а кошмар не закінчується», — Наджіє Алієва приїхала в Бахчисарай з чотирма дітьми. Уже ввечері, перед салютом, молодший син просить її купити йому значок з тамгою — символом кримських татар.

Розваги на подвір'ї мечеті під час святкування Ораза-Байрам

Подвір’я мечеті перегороджене на дві частини — чоловічу і жіночу. По обидва боки для дітей поставили надувні гірки, басейни. Футбольним полем малюків катав сумний віслючок. З дівчатками і хлопчиками, старшими 10 років проводили конкурси, питання стосувались знання історії та віровчення ісламу.

З дітьми, старшими 10 років, проводили конкурси. Питання стосувались знання історії та віровчення ісламу.

Для дітей поставили надувні гірки, басейни

Спробували зробити солодку вату, роздавали безкоштовно, але на боці хлопчиків вона спершу вдавалася гірка та коричнева — хлопчаки, збагнувши, що дівчата уже роздають вату на повну, побігли туди. Від початку свята усім роздавали квитки для лотереї, по одному в руки. До кінця дня деякі діти розкладали свої квиточки на землі — вони не вміщалися в руках.

Розваги для дітей під час святкування Ораза-Байрам

Біля огорожі постелили ринг, на якому майже увесь день відбувалися змагання з національної боротьби кураш. Переможцям у кожній ваговій категорії віддавали курку або кролика. Діти боялись їх брати, і це переважно викликало більше емоцій, аніж сама боротьба.

Майже увесь день діти змагалися у національній боротьбі кураш

Старший син Алієвої залишився у сім’ї за старшого і видаєтсья дуже серйозним. У нього вдома зберігаються нагороди за греко-римську боротьбу, але участі у змаганнях він не брав. «Чому? Всіх би розкидав?!» — запитує у нього Дилявер Меметов. Сім’ї кримських політв’язнів потоваришували. До арештів, що відбулися цього і минулого років, більшість навіть не були знайомі.

«Дитинство у наших дітей закінчилося в лютому», — каже його мати.

Подвір’я мечеті перегороджене на дві частини — чоловічу і жіночу, куди чоловіків не пускали

На свято з Ялти приїхала Мер'єм Куку з дітьми. Її чоловіка, кримського правозахисника Еміра-Усейна Куку, арештували за підозрою у причетності до Хізб ут-Тахрір. Син Бекир хвилювався, що батько пропустить його 9-річчя і дуже детально розповідав про обшуки, називаючи російських силовиків «невігласами, батьками глупоти».

«Я прочитала коментарі до його інтерв’ю, от скажи, хіба його хтось міг навчити так говорити навмисно», —  скаржиться Мер'єм.

Взагалі тема переслідування мусульман у Криму очима дітей — це окрема тема. Наджиє Алімова розповідає, як співробітники ФСБ у масках і з автоматами під час обшуку запитували її сина: «Ти коли виростеш будеш таким як ми — бійцем?» — «Ні, — відповідала дитина. — Не буду». «А чому? Будеш таких як твій батько мочити?», — відповів хтось, у кого було видно лише очі. Після цього дитина кілька разів питала у мами: «Анам, а нас скоро вбивати будуть?»

Але й ця родина теж приїхала на свято в Бахчисарай:

«Ми приїхали, але наб бракує нашого батька. Мого сина. Я — бабуся сімох онуків. Ці свята ми завжди відзначали з сином, він завжди брав активну участь у їхній організації. Тепер, цьогоріч, його з нами немає, але свято триває. Святкує весь народ», — каже Зарема Мамутова. Її сину, мешканцю Бахчисарая, Енверу Мамутову загрожує до 10 років позбавлення волі. Він — один з 14 фігурантів справи Хізб ут-Тахрір.

Упродовж усього свята за парканом стояла поліція

Свято кілька разів переривалося намазом. До вечора на імпровізовану сцену вийшов Сейран Салієв, який проводив усі дуа — колективні молитви про долю політв’язнів у Бахчисараї. Він проводив конкурси для хлопчиків, судив кураш, а після —взяв до рук мікрофон:

«Сьогодні ми святкуємо без наших братів, яких несправедливо посадили до місць позбавлення волі. Їх зараз немає з нами. Я б хотів, щоб кожен пам’ятав про це, і кожен у своїх дуа, коли читає…», — він замовк і заплакав, віддав мікрофон, але за хвилину взяв назад і запропонував помолитися за політв’язнів. Усі почали повторювати за ним слова молитви.

До вечора мусульмани почали роз’їжджатися. Коли стемніло — запустили салют. За все свято чоловіки на кухні посмажили 300 кг шашлика і зварили 40 кг плову. Усім знайшли транспорт. Після закінчення святкувань ми сиділи в мечеті за чаєм, я показував фотографії, які зняв на святі.

«Ти навмисно не знімав тир, який ми облаштували для дітей?», — запитали мене. — «Так, звичайно. Ви ж знаєте, що з цього потім вийде». 

За вікном було темно. Остання машина з поліцейськими поїхала вже після салюту.

«Ми їх запрошували, хотіли пригостити», — каже мені один з кухарів. — Ось такі ми страшні «терористи», — додає він.

/тексі і фото Антона Наумлюка