Отруйні речовини услід за бомбами. Що росіяни скинули на Маріуполь і чи встоять захисники міста

Увечері 11 квітня представники загону спецпризначення «Азов» у соцмережах повідомили про хімічну атаку на Маріуполь. За їхніми словами, близько дев’ятої вечора російські окупаційні війська скинули з безпілотника отруйну речовину невідомого походження.

12 квітня в телеграм-каналі «АЗОВ-Маріуполь» оприлюднили відео з лікарями військового госпіталю, а також із військовими та цивільними потерпілими. Лікар-невропатолог, який оглядав постраждалих, припустив, що це міг бути вплив сильнодійної отруйної речовини. Якої саме — невідомо, оскільки в Маріуполі повна блокада і провести експертизу неможливо.

На відео «Азову» потерпілий маріуполець, чоловік середнього віку, розповідає, що 11 квітня разом з мамою вийшов на вулицю подихати свіжим повітрям. Вони побачили білий дим, одразу відчули слабкість і ледь змогли спуститися в укриття.

«Дивимось — все біле. Стало зле: тахікардія, шум у вухах, слабкість. Падаєш і все. Маму ледь відкачали. А загалом — серце зупиняється, очі закочуються і все. Слабкість така, що ти нічого не можеш вдіяти», — пригадує чоловік.

Літній жінці «білий дим» завдав більшої шкоди. Вона не може навіть підвестися.

«Три рази був напад, я непритомніла. Ледь урятували. Ногами не можу ходити», — говорить жінка.

Командир окремого загону спецпризначення «Азов» Денис Прокопенко на цьому ж відео розповідає, що речовину скинули над місцем, де не було скупчення людей, тому, на щастя постраждалих небагато. Є поміж потерпілих і військові, котрі вийшли з укриття на звук вибуху:

«Піднялися перевірити, що й до чого. Я побачив туман, більше схожий на дим. Скомандували: в укриття! Коли заходили, відчув задуху. Важко було дихати, практично не міг вдихнути. Запаморочення в голові. Ноги підкошуються. Дали команди вдягнути протигази. Вдягнув протигаз і відчув себе дуже погано», — чоловік лежить із трубками на тілі. З відео видно, що йому важко говорити.

Експерт-токсиколог Володимир Саркісян на своїй Facebook-сторінці закликав не робити передчасних висновків — щоб стверджувати, що хімічна атака таки відбулася, бракує інформації.

«Ми не можемо висловити припущення щодо кількості отруйної речовини: невідомий навіть тип БПЛА [безпілотника]. Не можемо сказати, що то була за речовина, не знаємо площу ураження, розташування епіцентру, погодних умов, відстані, на якій постраждалі отримали ураження. Не знаємо типу застосованого боєприпасу. Наявність лише трьох отруєних у разі застосування саме нервово-паралітичної отрути може свідчити про те, що боєприпас був несправним, старим, із давно розкладеними похідними. Але росіяни точно мають хімічну зброю, сучасну і "свіженьку"», — наголошує фахівець.

11 квітня ватажки самопроголошеної «ДНР» говорили, що в районі заводу «Азовсталь» заблоковані не менше 1,5 тисячі українських військових. І для захоплення заводу пропонували застосувати хімічну зброю.

«Там підземні поверхи, тому брати цей об'єкт штурмом не має сенсу. Можна покласти велику кількість своїх солдатів, а противник втрат не матиме. Тому треба звернутися до хімічних військ, які знайдуть спосіб, як викурити кротів зі своїх нір», — заявив представник «ДНР» Едуард Басурін.

Західні країни попереджали: якщо росія застосує хімічну зброю — наслідки для неї будуть серйозними. Проте першою реакцією на повідомлення про застосування зброї масового ураження у Маріуполі стали заяви про необхідність перевірки озвученої інформації.

«Ми терміново працюємо з партнерами, щоб перевірити деталі. Будь-яке використання такої зброї було б черговою ескалацією цього конфлікту, і ми будемо притягувати путіна та його режим до відповідальності», — написала у Twitter міністерка закордонних справ Великобританії Ліз Трасс.

«Рахунок на години»

Заяви про хімічну атаку з’явилися на тлі повідомлень про те, що морпіхам у Маріуполі бракує боєкомплекту: о восьмій ранку 11 квітня на Facebook-сторінці «36 окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського» опублікували пост про складне становище захисників міста. Нарікали, що бригада понад місяць воювала без поповнення боєкомплекту й зазнала таких втрат, що воювати доводиться водіям, поварам і навіть представникам оркестру.

«З нами вже ніхто не хоче спілкуватися, бо ми списані. Сьогодні буде, напевно, крайній бій, оскільки бк (боєкомплекту — ред) не залишилося. Далі — врукопашну. Далі — для деяких смерть, а для деяких полон», — йдеться у зверненні.

Це повідомлення написано ніби як від бригади загалом. Проте хто саме його автор — невідомо.

З’явилися припущення щодо того, що повідомлення може бути фейковим. «Підрозділ, який перебуває в оточенні, не писав би у фейсбуці про те, що в них закінчилися боєприпаси. Бо їх би вже завтра затиснули і взяли штурмом», — поділився з hromadske думками представник силової структури.

Видання «Новинарня» з власних джерел дізналося, що це не офіційна позиція частини, а «лист морського піхотинця», через якого здійснювався зв’язок із підрозділом.

Спростувала версію про фейковість повідомлення на Facebook-сторінці 36-ї бригади і Аліна Михайлова — депутатка Київради й доброволиця першої окремої штурмової роти ДУК «Правий сектор». У розмові з hromadske Михайлова сказала, що впродовж останніх трьох тижнів постійно підтримувала зв’язок з морпіхами та добровольцями, які обороняли Маріуполь. За її словами, у підрозділі морпіхів справді великі втрати, бійцям з легко-середніми пораненнями доводиться нести варту, відбивати атаки й ходити на штурм. Також Михайлова підтверджує, що безпосереднє військове керівництво припинило виходити на зв’язок із захисниками міста.

«Я не можу сказати, що це командувач ЗСУ, але, наприклад, мої друзі й побратими-офіцери пишуть кожного дня: “Аліно, що по нас відомо, чи не можеш ти передати інформацію нагору, коли що буде відбуватися, що нам робити?” Це пишуть не звичайні солдати, а командири. І питання навіть не в тому, щоб їм ставили завдання, що їм робити. А в елементарному: щоб люди не відчували себе покинутими», — сказала вона.

Правдивість викладених у повідомленні на Facebook-сторінці 36-ї бригади морпіхів фактів в ефірі hromadske підтвердив і командир тероборони «Азов» Максим Жорін.

«Місто вже півтора місяця в оточенні. У них немає можливості отримати достатній боєкомплект для того, щоб просто вести бої. І з ними не виходять на зв’язок. Я думаю, що їм нема чого сказати нашим героям», — розповів Жорін.

Упродовж усього дня 11 квітня редакція намагалася отримати коментарі від офіційних представників влади та ЗСУ, однак усі зусилля були марні. Єдина реакція на допис морпіхів надійшла від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

«Зв’язок із підрозділами сил оборони, які героїчно утримують місто, стійкий та підтримується. Наголошую, що проведення оборонних операцій не є темою для публічних обговорень. Ми робимо можливе й неможливе для перемоги і збереження життя особового складу та мирних мешканців на всіх напрямках», — йдеться в повідомленні на офіційній Facebook-сторінці головнокомандувача.

Вранці 12 квітня журналістка 1+1 Наталка Нагорна опублікувала свіже відео з Маріуполя з морпіхами з 36-ї бригади.

«До останнього тримаємо оборону міста. Ми не здавали позиції. Ми тримали кожен клаптик цього міста. Але реалії такі, що місто опинилося в блокаді. І жодного підвозу боєприпасів, продовольства не відбувалося. Ми не покинули своїх позицій. Ми залишаємося вірними завжди», — розповів морпіх на відео.

Відео журналістка прокоментувала так: «Скільки ще так “протримаються” — рахунок на години».

Морпіхи в полоні

4 квітня у російських медіаресурсах почали з’являтися відео з полоненими морпіхами з Маріуполя. Тоді видання «Новинарня» повідомило, що йдеться про 501-й окремий батальйон морської піхоти. А волонтер Олександр Карпюк на своїй Facebook-сторінці описав обставини полону: «У морпіхів 501-го батальйону, які трималися в Маріуполі, тупо закінчилися боєприпаси… Ніхто не скаже, що вони не зробили все, що могли і навіть більше».

Втім, офіційних повідомлень не було.

hromadske поспілкувалося з кількома рідними морпіхів, які потрапили тоді в полон. Вони також підтвердили факт того, що українські військові з Маріуполя в полоні.

«Я до останнього не могла повірити, що це відбувається. Але впізнала на відео свого чоловіка. Інші рідні морпіхів також впізнали своїх чоловіків. Загалом впізнали 10-15 полонених. Є й такі, хто каже: схожий, але відео не якісне, може, то не він», — на умовах анонімності розповіла дружина морпіха 501-го батальйону.

На оприлюднених відео представляється лише один полонений: комбат Микола Бірюков. Його особу підтвердили й рідні військовослужбовців.

Дружина одного з полонених скаржиться, що не змогла отримати жодної реакції від влади на факт полону чоловіка — нема навіть підтвердження, що він у полоні.

«Я написала Верещук та Денісовій, але відповіді не отримала. Ще звернулася до Національного інформаційного бюро за телефоном гарячої лінії 1648. Цей центр має списки всіх полонених, загиблих, зниклих безвісти військових і цивільних. Мені сказали, що чоловік не проходить у них в списках, мабуть, він десь там у Маріуполі. Але я ж не дурна, я його впізнала», — бідкається жінка у розмові з hromadske.

За словами депутатки Київради і доброволиці першої окремої штурмової роти ДУК «Правий сектор» Аліни Михайлової, армійське керівництво про полонених знає. «Про них не забули. Просто насправді доволі важко даються сьогодні процеси обміну», — каже Михайлова.

Точна кількість полонених морпіхів з Маріуполя невідома. Віцепрем’єрка Ірина Верещук у коментарі Reuters озвучила лише загальну кількість полонених: російські окупанти утримують близько 1 700 військових та цивільних.

Хто захищає Маріуполь

Законом заборонено повідомляти назви та чисельність підрозділів, проте з заяви Володимира Зеленського відомо, що Маріуполь захищають:

• 36-та окрема бригада морської піхоти;
• 501-й окремий батальйон морської піхоти;
• 1-й окремий батальйон морської піхоти;
• 12-та бригада оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького;
• загін спецпризначення «Азов».

Що ж до стану справ у морських піхотинців — військове керівництво коментарів не дає.

Речник Національної гвардії Руслан Музичук розповів hromadske, що нацгвардійці продовжують виконувати завдання в Маріуполі.

«Наше командування також тримає зв’язок з цими підрозділами. Умови важкі, тривають вуличні бої. Проте ніхто там не склав зброю. Звісно, становище складне. Ніхто не говорить, що в них там усе безхмарно. Проте нема інформації, що там критична ситуація з боєкомплектом», — заявив Руслан Музичук.

Про те, що бої тривають, заявляють і азовці. «Полк “Азов” продовжує нищити окупанта на вулицях українського Маріуполя!» — йдеться в повідомленні на їхньому телеграм-каналі.

Окремо заступник командира полку «Азов» Святослав Паламар у відеозверненні закликав громадян усіх країн виходити на акції та вимагати від західних політиків реальних дій у боротьбі зі злом. «Ми віримо у військово-політичне керівництво України. Ми продовжуємо боротьбу за український Маріуполь», — заявив Паламар.

Раніше він дорікав політикам, які розповідали, що підтримують оборонців Маріуполя. «Вони кажуть: ми з ними на постійному зв'язку, але вже понад два тижні ніхто не бере слухавку, ніхто ні з ким не спілкується», — казав Паламар 10 квітня.

Ще один пункт закону забороняє розголошувати місце розташування українських підрозділів на фронті, а втім, з офіційних повідомлень спікера Міністерства оборони України Олександра Мотузяника відомо, що станом на 11 квітня росіяни атакували позиції українських захисників у двох районах міста. «У Маріуполі за підтримки артилерії та авіації окупанти продовжують штурмові дії в районі морського порту та заводу “Азовсталь”», — заявив Мотузяник.

10 квітня Володимир Зеленський назвав Маріуполь «серцем цієї війни». «Воно б’ється, ми воюємо, ми міцні. Якщо воно перестане битися — у нас будуть більш слабкі позиції», — заявив Зеленський.

Серце продовжує битися, проте щодень, щогодини можливості оборонців Маріуполя вичерпуються. І невідомо, скільки атак — зокрема й хімічних — зможуть витримати місто і його захисники.